Бюджетний аналіз доходів і витрат господарства

Бюджетний аналіз стратегічної діяльності господарства включає в себе досить повні та детальні дані про організацію й операції госпо­дарства в цілому. Підсумкові таблиці аналізу відображають всі зведення і про ресурси, які використовуються сільськогосподарським підприєм­ством, та виробничі показники окремих галузей. Як мінімум, для аналізу потрібні підсумкові таблиці по продукції в натурі та валових грошових надходжень, змінних витрат по окремих культурах і видах тваринництва та в цілому по господарству, оплачуваних постійних витратах готівкою і по безготівкових розрахунках, нарешті, потрібний підсумковий розраху­нок грошових надходжень господарства. Для кожної з цих таблиць, у свою чергу, може виникнути потреба в підготовці декількох допоміжних робочих таблиць.

При класифікації змінних витрат по галузях у фермерських господарствах доцільно окремо виділити такі безгрошові витрати, як неоплачена сімейна праця та вироблені в господарстві корми. Якщо від загальної суми витрат відняти кошти по статті "неоплачена праця" і "корми власного виробництва" одержимо фактичні змінні витрати в рослинництві та тваринництві. Цей показник витрат використовується для того, щоб визначити весь грошовий дохід господарства та інші показники господарської діяльності. В необхідних випадках для визначення фактичних витрат по окремих галузях доцільно розподілити "неоплачену працю" між окре­мими галузями.

Стаття "корми власного виробництва" потребує особливої уваги. При аналізі доходності сільськогосподарських культур важливо точно визначити вартість вкладень рослинницьких галузей (корми) у тварин­ництво і при оцінці виробничих показників тваринництва вартість таких вкладень відображається як витрати.

Вирішити ці питання можна двома способами і тим самим одержати точні дані про грошові надходження в господарство.

При першому способі у графу "грошові надходження" включаються лише фактичні грошові надходження. За цим методом вартість продукції господарства, використаної на корм худобі, відобра­жається лише в доходах, одержаних від реалізації продукції тваринництва. При цьому слід проводити ретельний внутрігалузевий аналіз, щоб визначити продуктивність тваринництва і з'ясувати, наскільки віддача цих галузей виправдовує витрати на них продукції власного виробництва.

Другий спосіб полягає в тому, що вартість спожитих у тваринництві кормів власного виробництва включається в надходження, виходячи з того, що гроші за них були мовби одержані і потім на суму вартості кормів витрачені на тваринництво. Цей спосіб аналізу дає такий самий підсумок грошового доходу, що і перший. Однак при цьому виникає потреба в коригуванні виручки господарства шляхом віднімання від неї вартості згодованих худобі кормів, з тим щоб одержати наявні грошові надходження — фактичну суму, одержану господарством. Вносяться також аналогічні уточнення загальної суми змінних витрат на тварин­ництво, які використовувались при першому способі розрахунків, щоб визначити фактичні витрати в грошових одиницях.

Щоб розрахувати доходи господарства, при бюджетному аналізі господарської діяльності необхідно врахувати не лише змінні, але й постійні витрати. До таких витрат віднесені податки і страхові внески, амортизація, проценти на капітал, а також різні статті “накладних” витрат у грошовій формі та інші.

Заключною аналітичною таблицею при бюджетному аналізі є зведений розрахунок про доходи реорганізованого господарства, а також при першопочатковому варіанті господарської діяльності.

При складанні зведеного розрахунку про доходи доцільно додержуватись декількох загальних правил.

Повинні бути чітко відображені грошові надходження, змінні вит­рати з оплатою готівкою та без такої, чисті грошові доходи. Кожна із цих трьох статей має бути деталізована по основних галузях, що надасть мож­ливість порівняти між галузями або іншими джерелами доходи.

Для визначення чистих доходів галузі в процесі аналізу необхідно обов'язково врахувати статті безготівкових доходів, що створюються в господарстві за рахунок неоплаченої праці, а також споживання кормів власного виробництва.

За такого методу записів витрат доцільно окремо відображати постійні витрати з оплатою готівкою, щоб можна було визначити грошо­вий дохід господарства. Для визначення чистого доходу господарства безготівкові постійні витрати у підсумковому розрахунку доходів будуть включати лише амортизацію.

Обов’язково визначається норма прибутку як процентне відношення прибутку до авансованої суми капіталовкладень господарства (середня сума основ­ного й оборотного капіталу).

Для оцінки реорганізованого господарства з початковим варіантом його діяльності необхідно мати таблицю з інформа­цію про досягнутий рівень діяльності.

6. 3. Оцінка стратегії виробничої діяльності господарства

Ефективний метод точного виміру підсумкових результатів реорганізації на основі бюджетного аналізу включає п’ять послідовних стадій:

1. Визначити, в якій мірі покращився стан справ після реорганіза­ції та наскільки це відповідає цілям керівництва господарством.

2. З ясувати, які показники стали більш сприятливими для досягнення поставлених цілей внаслідок конкретних змін, а також масштаби цих переваг.

3. Виявити, які показники стали менш сприятливими для досягнення цілей керівництва після конкретних змін, а також розміри пов'язаних з ними витрат.

4. Порівняти одну з іншою вигоди або витрати по окремих змінах і визначити чисті загальні доходи або збитки від цих змін та передбаченої реорганізації;

5. Знайти можливості подальшого покращення і розробити заходи щодо практичного запровадження цих покращень, тим самим ще більші наблизивши всю господарську діяльність до поставлених завдань

Перші чотири стадії дадуть змогу отримати відповідь на запитання: наскільки вдається продвинутись у напрямку поставленої цілі, визначити вигоди від реорганізації господарства. Про це свідчитимуть показники: грошові доходи господарства, чистий доход, прибуток й норма прибутку.

Зазначені зрушення в розмірах виробництва потребують нових капіталовкладень, збільшення постійних витрат, яке було сприятливим для росту прибутку. Зрушення в сторону більш інтенсивного ведення гос­подарства, що передбачені реорганізацією, зумовлять помітне збільшення змінних витрат.

Слід також зазначити, що переглянутий варіант більш інтенсивного рівня діяльності господарства зумовлює підвищені вимоги щодо знань і ділових якостей керівників та спеціалістів, які здійснюють функції управління виробництвом. У новому плані часто передбачається збільшення кількості культур і, отже, кількості внутрігосподарських зв'язків, розши­рення кола технічних засобів, збільшення потреби в капіталі, створюється більша залежність від ринкових умов, ринкових операцій, ставляться певні вимоги до координації з іншими партнерами. Зміни в тваринництві діють в тому самому напрямку. Разом з тим вирішальною вимогою залишається здібність приймати всебічно обґрунтовані рішення.

Однак не всі показники змінюються позитивно після реорганізації господарств. Деякі з них можуть стати менш сприятливими, особливо тоді коли буде проведена менш повна реорганізація господарства. Наприклад, скорочення площ зернових культур може зменшити кількість днів роботи комбайна та іншої спеціалізованої техніки, що призведе до зниження рівня використання техніки, збільшення постійних витрат на одиниці площі та продукції.

В процесі аналізу важливо в кінцевому підсумку виявити основні переваги або недоліки реорганізації. Це основне питання, на яке. Необхідно відповісти, що дозволить вирішити: 1) реорганізація являє собою найефективніший засіб для досягнення оптимальних результатів; 2) передбачена реорганізація є частково ефективною і потребує удосконалення; 3) реорганізацій — неефективна і від неї необхідно відмовитись.

Дата добавления: 2014-01-07