Кредитні спілки

Виконавчим органомакціонерного товариства є правління, яке здійснює керівництво поточною діяльністю товариства (або інший орган, визначений статутом). Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, окрім віднесених до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган підзвітний загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства і організовує виконання їх рішень. Виконавчий орган може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Органи управління акціонерним товариством

Найвищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. У загальних зборах мають право брати участь всі його акціонери незалежно від кількості і виду акцій, що належать ним. Акціонери (їх представники), що беруть участь в загальних зборах, реєструються з вказівкою кількості голосів, яка має кожен акціонер, що бере участь в зборах.

До виняткової компетенції загальних зборів акціонерів відноситься:

1) внесення змін до статуту товариства, зокрема зміни розміру його статутного капіталу;

2) створення і ліквідація наглядової ради і інших органів товариства, обрання і відгук членів наглядової ради;

3) затвердження річного звіту товариства;

4) рішення про ліквідацію товариства.

До виняткової компетенції загальних зборів статутом товариства і законом може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені законом до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів, не можуть бути передані для вирішення іншим органам товариства.

Повний перелік питань, віднесених до виняткової компетенції загальних зборів акціонерів, закріплює частину 2 статті 33 Закона "О акціонерних товариствах".

Загальні збори акціонерів скликаються не рідше за один раз на рік. Позачергові збори акціонерів скликаються у разі неплатоспроможності товариства, а також за наявності обставин, визначених в статуті товариства, або якщо цього вимагають інтереси акціонерного товариства в цілому.

У акціонерному товаристві може бути створений наглядова рада, що здійснює контроль за діяльністю його виконавського органу і захист прав акціонерів товариства. У акціонерних товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій 10 і більш за осіб створення наглядової ради є обов'язковим. У акціонерних товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій 9 осіб і менше у разі відсутності наглядової ради його повноваження здійснюються загальними зборами.

Посадовими особами органів акціонерного товариства є фізичні особи – голова і члени наглядової ради, виконавського органу, ревізійної комісії, ревізора акціонерного товариства, а також голова і члени іншого органу товариства, якщо його створення передбачене статутом.

Посадовими особами органів акціонерного товариства не можуть бути:

– народні депутати України;

– члени Кабінету Міністрів України;

– керівники центральних і місцевих органів виконавчої влади;

– керівники органів місцевого самоврядування;

– військовослужбовці;

– посадові особи органів прокуратури;

– посадові особи суду;

– посадові особи служби безпеці;

– посадові особи органів внутрішніх справ;

– державні службовці.

Виключенням для вказаних посадових осіб є випадки, коли вони виконують функції по управлінню корпоративними правами держави і представляють інтереси держави або територіальної общини в наглядовій раді або ревізійній комісії товариства.

Особи, яким суд заборонив займатися певним видом діяльності, не можуть бути посадовими особами органів товариства, яке здійснює цей вид діяльності.

Не можуть бути посадовими особами органів акціонерного товариства також особи, які мають непогашену судимість за скоювання злочинів проти власності, службові або господарські злочини.

Для проведення перевірки фінансово-господарської діяльності акціонерного товариства загальні збори обирають ревізійну комісію (ревізора). У акціонерних товариствах з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства до 100 осіб вводиться посада ревізора (або обирається ревізійна комісія), а в товариствах з кількістю акціонерів – утримувачів простих акцій товариства більш ніж 100 осіб обов'язково обирається ревізійна комісія.

3. Непідпріємніцькі юридичні особи.

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті отримання прибутку для її подальшого розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства і установи можуть разом зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлене законом і якщо ця діяльність відповідає цілям, для яких вони створювалися, сприяє їх досягненню.

Видами непідприємницьких організацій є споживчі кооперативи і їх союзи, сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, громадські об'єднання, благодійні, релігійні організації, установи, інші прямо встановлені законодавством види юридичних осіб.

Поняття об'єднання громадян

Об'єднання громадян – це добровільне суспільне об'єднання, створене на основі єдності інтересів для загальної реалізації громадянами має рацію і свобод.

Правові основи організації і діяльності об'єднань громадян встановлені Законом України "Про об'єднання громадян". Основними їх видами є політичні партії і громадські організації.

Політичною партією є об'єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, головною метою яких є участь у виробленні державної політики формуванні органів влади, місцевого і регіонального самоврядування і представництво в їх складі.

Громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення і захисту своїх законних соціальних, економічних творчих, вікових, національно-культурних, спортивних і інших загальних інтересів.

Не підлягають легалізації, а діяльність легалізованих об'єднань громадян забороняється в судовому порядку, якщо їх метою є:

· зміна шляхом насильства конституційного ладу і в будь-якій протизаконній форметерриториальной цілісності держави;

· підрив безпеки держави у формі ведення діяльності на користь іноземних держав;

· пропаганда війни, насильства або жорстокості, фашизму і неофашизму;

· розпалювання національної і релігійної ворожнечі;

· створення незаконних воєнізованих формувань;

· обмеження загальновизнаних прав людини.

Забороняється створення і діяльність політичних партій, керівні органи або структурні осередки яких знаходяться за межами України, а також будь-яких структурних осередків політичних партій в органах виконавчої і судової влади, в Озброєних Силах і Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціальному зв'язку і захисту інформації України, на державних підприємствах, в установах і організаціях, державних учбових закладах.

Легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про підставу.

У разі реєстрації об'єднання громадян набуває статусу юридичної особи.

Політичні партії і міжнародні громадські організації підлягають обов'язковій реєстрації Міністерством юстиції України.

Легалізація громадської організації здійснюється відповідно Міністерством юстиції України, місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчими комітетами сільських, селищних міських Рад народних депутатів.

У разі, коли діяльність місцевої громадської організації розповсюджується на територію два і більше адміністративно-територіальних одиниць, її легалізація здійснюється відповідним вищестоящим органом.

Місцевими органами державної виконавчої влади, виконавчим комітетом сільської, селищної, міської Ради народних депутатів реєструються в обов'язковому порядку місцеві осередки зареєстрованих всеукраїнських і міжнародних об'єднань громадян

якщо така реєстрація передбачена статутними документами цих об'єднань.

Про легалізацію (офіційне визнання) об'єднання громадян орган, що легалізовує, повідомляє в засобах масової інформації.

Релігійні організації – це організації, що створюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідати і поширювати віру і що діють відповідно до своєї ієрархічної і інституційної структури, обирають, призначають персонал згідно своїм статутам (положенням). Правову основу діяльності релігійних організацій складає Закон України "Про свободу совісті і релігійні організації". Видами релігійних організацій є релігійні общини, управління і установи, монастирі, релігійні братерства, місіонерські товариства, духовні учбові заклади, а також створювані ними об'єднання.

Поняття благодійних організацій.

Благодійні організації – це недержавні організації, головною метою яких є здійснення благодійної діяльності, тобто безкорисливій діяльності, що не передбачає отримання прибутку на користь товариства або окремих категорій осіб.

Правовий статус таких організацій регулюється Законом України "Про благодійність і благодійні організації".

Благодійні організації можуть створюватися в таких організаційно-правових формах:

· членська благодійна організація;

· благодійний фонд;

· благодійна установа;

· інші благодійні організації (фонди, місії, ліги і тому подібне).

Конкретна організаційно-правова форма добродійних організацій визначається засновниками(засновником).

Благодійні організації створюються і діють за територіальним принципом і розділяються за своїм статусом на всеукраїнських, місцевих і міжнародних.

До всеукраїнських благодійних організацій відносяться благодійні організації, діяльність яких розповсюджується на територію всієї України і які мають свої відділення (філії, представництва) в більшості областей України.

До місцевих відносяться благодійні організації, діяльність яких розповсюджується на територію відповідного регіону або адміністративно-територіальної одиниці.

До міжнародних відносяться благодійні організації, діяльність яких розповсюджується на територію України і хоч би одного іншої держави.

Зареєстровані всеукраїнські і міжнародні благодійні організації мають право створювати відділення, філії, а також представництва в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Благодійна організація набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій здійснюється Міністерством юстиції України, а місцевих благодійних організацій, а також відділень (філій, представництв) всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій - відповідними місцевими органами виконавчої влади.

Формою об'єднання громадян є кредитна спілка. Нормативне регулювання цього виду об'єднання здійснюється статтею 130 Господарського кодексу і Законом України "Про кредитні спілки". Однією з умов такого об'єднання є постійне проживання громадян на території України. Дане об'єднання є неприбутковою організацією і є об'єднанням грошових внесків з метою задоволення потреб його членів у взаємному кредитуванні і наданні інших фінансових послуг. Кредитна спілка є юридичною особою і набуває цього статусу з дня його державної реєстрації. Діє на підставі статуту, затвердженого загальними зборами членів. Майно кредитної спілки є його власністю і складається з фондів кредитної спілки, засобів доходу і іншого майна. Кредитна спілка не може бути засновником або учасником суб'єкта підприємницької діяльності.

Дата добавления: 2014-01-07