Організація служби охорони праці на підприємстві

Правила і норми з охорони праці. Нагляд й контроль за їх виконанням

Рівень охорони праці залежить від якості нормативно-технічної документації, яка залежно від області поширення підрозділяється на міжгалузеву, галузеву і документацію підприємств.

Міжгалузеві (єдині) правила призначені для всіх галузей народного господарства.

Галузеві правила і норми з охорони праці призначені для окремих галузей народного господарства. Затверджуються в установленому порядку міністерствами, відомствами, органами Держнагляду сумісно або за узгодженням з ЦК відповідних профспілок.

Документи підприємств (інструкції, стандарти) розробляються і затверджуються адміністрацією підприємства сумісно з профспілковим комітетом.

Одним з найважливіших нормативних документів з охорони праці є «Система стандартів безпеки праці» (ССБП), що є комплексом взаємозв'язаних стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці. Наприклад, ГОСТ 12.1.003-83 ССБП. Шум. Загальні вимоги безпеки, де 12 – шифр; 1 – підсистема, що має шифри від 0 до 9; 003 – порядковий номер в даній підсистемі, виражається трьохзначним числом від 001 до 100; 83 – виражається двозначним числом і означає останні дві цифри року затвердження і реєстрації даного стандарту.

В Україні затверджено положення про розробку ДНАОП – державних нормативних актів з охорони праці; розробляються ДСТУ – державні стандарти України.

Органами державного нагляду за станом охорони праці на підприємствах є:

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за ОП;

2. Спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

3. Спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

4. Спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Громадський контроль за станом охорони праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Працедавець створює на підприємстві службу охорони праці. На підприємстві виробничої сфери з кількістю працюючих до 50 чоловік функції цієї служби можуть виконувати обов'язки в порядку сумісництва особи, що мають відповідну підготовку. Служба ОП підлягає безпосередньо керівникові підприємства і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Фахівці з ОП мають право: видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання розпорядження з усунення наявних недоліків; отримувати від них необхідні відомості, документи і пояснення з питань ОП; вимагати усунення від роботи осіб, які не пройшли медогляд, навчання, інструктаж, перевірку знань і не мають допуску до відповідних робіт чи невиконання нормативів з ОП; припиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування і ін. засобів виробництва в разі порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю тих, що працюють; направляти керівникові підприємства надання про притягнення до відповідальності працівників, що порушують вимоги з ОП. Розпорядження фахівця з ОП може відмінити лише керівник підприємства.

1.5. Навчання робітників безпечним методам і прийомам праці.
Види інструктажів

Відповідно до законодавства про працю кожен працівник не допускається до роботи, якщо він не пройшов навчання з охорони праці.

Навчання з охорони праці проводиться на всіх підприємствах, незалежно від характеру і ступеня небезпеки виробництва. Загальне керівництво і організація навчання покладається на керівника підприємства, а в підрозділах – на керівників підрозділів.

Своєчасність навчання з безпеки праці контролює інженер з охорони праці. Навчальні програми з охорони праці повинні передбачати теоретичне і практичне навчання.

Працівники, які виконують роботи з підвищеною небезпекою, проходять додаткове спеціальне навчання з охорони праці. Перелік таких робіт і професій визначається законодавством України.

Ввідний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, яких приймають на роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи за даною професією чи посади.

Ввідний інструктаж проводять, як правило, в кабінеті з охорони праці із застосуванням сучасних технічних засобів навчання, плакатів, зразків, макетів, моделей, кино-, діафільмів і ін.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці перед початком роботи. Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху, дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується керівником підприємства.

Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма працівниками: на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на квартал, на інших роботах – 1 раз в півріччя. Повторний інструктаж проводиться за програмою первинного інструктажу в повному об'ємі.

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці при введенні нових нормативних актів з охорони праці, при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів і інструменту, при порушенні працівником нормативних актів з охорони праці, на вимогу працівників органу Держнагляду за охороною праці.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками при виконанні разових робіт, безпосередньо не пов'язаних з обов'язками за фахом, ліквідації аварії, стихійного лиха.

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншою документацією, що реалізовує проведення робіт.

Про проведення первинного, повторного, позапланового інструктажів і допуску до роботи особа, що проводила інструктаж, робить запис в журналі. При цьому обов'язкові підписи інструктуючого і інструктованого. Журнали інструктажів мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Керівник підприємства зобов'язаний видати робітникові екземпляр інструкції з охорони праці по його професії або вивісити її на робочому місці.

Дата добавления: 2014-01-07