Законодавча основа Євросоюзу з питань охорони праці

Питання охорони праці розглядаються як складова частина соціальної політики ЄС.

Законодавство Євросоюзу про охорону праці може бути згруповане таким чином:

- Загальні принципи профілактики та основи охорони праці (Директива Ради 89/391/ЕС - Основний обов'язок роботодавця - піклуватися про безпеку і здоров'я у будь-яких ситуаціях, пов'язаних з роботою);

- Вимоги охорони праці для робочого місця (Директива 1999/92/ЕС Європейського парламенту та Ради щодо захисту працівників, які піддаються потенційної небезпеки у вибухонебезпечних середовищах);

- Вимоги охорони праці при експлуатації обладнання (Директива Ради 90/270/ЕС про роботу за екранами дисплеїв);

- Вимоги охорони праці при роботі з хімічними, фізичними та біологічними речовинами (Директива Ради 90/394/ЕС щодо захисту працівників від ризиків, пов'язаних з впливом канцерогенних речовин на роботі);

- Захист на робочому місці певних груп працівників (Директива Ради 92/85/ЕЕС щодо захисту на робочому місці вагітних працівниць, породіль і годуючих матерів).

- Положення про робочий час (Директива Ради 93/104/ЕС щодо певних аспектів організації робочого часу).

- Вимоги до обладнання, машин, посудин під високим тиском.

Крім нормативно-правових актів, в Євросоюзі широко застосовуються заходи не законодавчого характеру (наприклад, кожні п'ять років приймаються програми дій з охорони праці на робочому місці).

Міжнародне правове регулювання праці - це встановлена ​​міжнародними договорами (актами) система стандартів щодо регулювання праці, яку держави, що приєдналися до відповідного міжнародного договору (ратифікували його), використовують в національному трудовому законодавстві. Суб'єктами міжнародно -правового регулювання праці є ООН та її спеціалізований орган - Міжнародна Організація Праці (МОП).

Міжнародна Організація Праці - це спеціалізоване агентство ООН, яке займається поширенням соціальної справедливості і визнаних міжнародним співтовариством людських і трудових прав.

Вона була заснована в 1919 році і залишається донині єдиним збереженим великим результатом Версальського договору. МОП визначає міжнародні трудові норми у вигляді конвенцій і рекомендацій, які встановлюють мінімальні стандарти основних трудових прав. МОП забезпечує технічну допомогу, в основному в галузі професійного навчання та перепідготовки, політики працевлаштування, управління працею, трудового законодавства та виробничих нормативів, умов праці, кооперативів, соціального забезпечення, статистики праці, охорони безпеки та виробничої санітарії.

Конвенція МОП - це міжнародне зобов'язання, яке розроблено та прийнято МОП. Конвенції підлягають ратифікації державами - членами Організації. Країна, яка ратифікувала Конвенцію МОП, приймає на себе зобов'язання щодо застосування положень цієї Конвенції.

Рекомендація МОП - міжнародний документ, який розроблений і прийнятий МОП і розширює зміст тієї чи іншої Конвенції.

Дата добавления: 2014-01-07