Побудова документа

ВИМОГИ ДО ТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ, ЩО МІСТЯТЬ, В ОСНОВНОМУ, СУЦІЛЬНИЙ ТЕКСТ

ВИМОГИ ДО ЗАГОЛОВКІВ, ПЕРЕЛІКІВ, ФОРМУЛ, ПОСИЛАНЬ, ПРИМІТОК, УМОВНИМ ПОЗНАЧКАМ, ОДИНИЦЯМ ФІЗИЧНИХ ВЕЛИЧИН

Лекція № 7

Усі перераховані вище вимоги регламентовані Міждержавним стандартом ГОСТ 2.105-95 "Єдина система конструкторської документації. Загальні вимоги до текстових документів".

Цей стандарт встановлює загальні вимоги до виконання текстових документів на вироби машинобудування, приладобудування й будівництва.

Відповідно до ГОСТ 2.105-95 текстові документи підрозділяють на документи, що містять, в основному, суцільний текст (технічні умови, паспорти, розрахунки, пояснювальні записки, інструкції і т.п.), і документи, що містять текст, розбитий на графи (специфікації, відомості, таблиці й т.п.). Текстові документи виконують на формах, установлених відповідними стандартами Єдиної системи конструкторської документації (ЕСКД).

Оригінали текстових документів виконують одним з наступних способів:

- машинописним, при цьому слід виконувати вимоги ГОСТ 13.1.002. Шрифт друкарської машинки повинен бути чітким, висотою не менш 2,5 мм, стрічка тільки чорного кольору (напівжирна);

- рукописним - креслярським шрифтом за ДСТ 2.304 з висотою букв і цифр не менш 2,5 мм. Цифри і букви необхідно писати чітко чорною тушшю;

- із застосуванням друкуючих і графічних обладнань виводу ЕОМ (ГОСТ 2.004).

- на магнітних носіях даних (ГОСТ 28388).

Уписувати в текстові документи, виготовлені машинописним способом, окремі слова, формули, умовні знаки (рукописним способом), а також виконувати ілюстрації потрібно чорним чорнилом, пастою або тушшю.

Відстань від рамки форми до границь тексту на початку й наприкінці рядків - не менш 3 мм.

Відстань від верхньої або нижнього рядка тексту до верхньої або нижньої рамки повинне бути не менш 10 мм.

Абзаци в тексті починають відступом, рівним п'ятьом ударам друкарської машинки (15 - 17 мм).

Текст документа при необхідності розділяють на розділи та підрозділи. При великому обсязі документа допускається розділяти його на частині, а частини, якщо буде потреба, на книги. Кожну частину і книгу комплектують окремо. Аркуші документа нумерують у межах кожної частини, кожну частину починають на аркушах з основним написом за формою ГОСТ 2.104 і формі 3 ГОСТ 21.101.

Розділи повинні мати порядкові номери в межах усього документа (частини, книги), позначені арабськими цифрами без крапки і записані з абзацевого відступу. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номерів розділу і підрозділу, розділених крапкою. Наприкінці номера підрозділу крапка не ставиться. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного або декількох пунктів.

Якщо документ не має підрозділів, то нумерація пунктів у ньому повинна бути в межах кожного розділу, і номер пункту повинен складатися з номерів роздягнула і пункту, розділених крапкою. Наприкінці номера пункту крапка не ставиться, наприклад:

Дата добавления: 2014-01-07