Відхилення та допуски розташування поверхонь

Відхиленням розташування називається відхилення реаль­ного розташування елемента, що розглядається, від його номі­нального розташування.

Елемент - це узагальнений термін, під яким у залежності від відповідних умов розуміють поверхню, лінію, точку.

Під номінальним розташуванням розуміють розташування елемента (поверхні, лінії, точки) поверхні чи профілю, що ви­значається номінальними лінійними та кутовими розмірами:

- між ними та базами;

- між елементами, що розглядаються, якщо бази не задані.

База - це елемент деталі (чи елементів), який визначає одну з площин чи осей системи координат, по відношенню до якої:

- задається допуск розташування;

- визначається відхилення розташування елемента, що роз­глядається.

Базами є, наприклад:

- площина симетрії;

- вісь базової поверхні;

- площина;

- вісь поверхні обертання.

При оцінюванні величини відхилення розташування реаль­ні поверхні та профілі замінюються прилеглими, а за осі, пло­щини симетрії та центри реальних поверхонь приймаються осі, площини симетрії і центри прилеглих елементів.

Виділяються відхилення розташування (рис. 10):

- відхилення від паралельності площин;

- відхилення від перпендикулярності площин;

- відхилення нахилу площини відносно площини чи осі;

- відхилення співвісності відносно осі базової поверхні та відносно загальної осі;

- відхилення від симетричності відносно базового елемента;

- відхилення від перетину осей;

- позиційні допуски.

Рис. 9. Відхилення розташування поверхонь

Відхилення від перпендикулярності площин - це відхилен­ня А кута між площинами від 90°, виражене в лінійних одини­цях на довжині нормованої ділянки 1 (див. рис. 10, а).

Допуск перпендикулярності Т - найбільше допустиме зна­чення відхилення від перпендикулярності. На кресленні до­пуск перпендикулярності відносно поверхні А, яка дорівнює 0,02 мм позначають, як показано на рис. 10, б.

Рис. 10. Відхилення та допуски перпендикулярності площин

Відхилення від співвісності відносно осі базової поверхні - це найбільша відстань δ між віссю поверхні обертання, що роз­глядається, та віссю базової поверхні на довжині нормованої ділянки L (див. рис. 11, а).

На кресленні (рис.11): допуск співвісності отвору Ø20Н7відносно осі базового отвору Ø25Н7дорівнює 0,06мм (див. рис. 11, б - в діаметральному виразі; рис. 11, в — в радіусному виразі).

Рис. 11. Відхилення та допуск співвісності

Дата добавления: 2014-01-07