Моделі міфологічної комунікації

Модель Юрія Лотмана.

В основу цієї семіотичної моделі комунікації покладені наступні відправні принципи:

• У мовця й слухаючого не може бути однакових кодів.

• Незважаючи на те що коди учасників комунікації нетотожні, вони утворять якісь пересічні безлічі.

• Розбіжність кодів комунікаторів уможливлює постійне звертання до тому самому тексту. У цьому випадку стає можливим одержання нового знання при читанні вже відомого тексту.

Безсумнівною заслугою Ю. Лотмана стало створення моделі художньої комунікації. У її основі лежить схема зміни деавтоматизації сприйняття повідомлення автоматизацією сприйняття. Завдання автора повідомлення - запропонувати нову деавтоматизацію, тобто створити новий погляд на щось. Для цього структура повідомлення (тексту) по Ю. Лотману повинна являти собою ряд ланцюжків.

Особливу увага Ю. Лотман приділяв візуальній комунікації.

На шляху до образотворчої комунікації Ю. Лотман виділяв етап первинного кодування. Ще одною заслугою Ю. Лотмана є виділення двох комунікативних моделей: «Я-ВІН» і «Я-Я». У рамках останньої (автокомунікації) повідомлення набуває нового сенсу за рахунок того, що вводиться другий (аналогічно моделі в. Еко) додатковий код і повідомлення перекодовується.

Тексти, що створюються в системі «Я-ВІН», функціонують як автокомунікації. І навпаки: тексти стають кодами, а коди, у свою чергу, - повідомленнями.

Міф є досить важливим елементом комунікацій. У тому числі - у Паблік рилейшнз, особливо в області політики. Міфологічні архетипи багато в чому визначають взаємини лідерів і населення.

Сам по собі міф є вигадане оповідання, що представляє соціальні й природні явища в наївно-наївно-уособленій формі. Хоча це найбільш рання форма духовної культури людства, міфами наповнене й нинішнє життя. Вони грають у ній помітну роль. Людина, у тому числі сучасний, найчастіше не усвідомлюючи того, живе у світі міфів, «ідеальних сутностей».

Безумовно, сучасні міфи відрізняються від давніх. Тепер вони виступають у формі теоретичних соціальних, політичних, економічних і наукових явищ про яке-небудь ідеальне суспільство, оптимальні шляхи його побудови, про справедливість того або іншого соціуму в порівнянні з іншими, про економічне «чуді», про незвичайні якості керівника держави й т.п.

Ефективність впливу міфу пов'язана з репутацією, що закріпилася за ним, безумовної істинності. Міфологічне не перевіряється. Якщо йому не відповідає дійсність, то в цьому провина останньої, а не міфу. І тоді часто дійсне починає змінюватися й підганятися під міф.

Скажемо, під час Великої Вітчизняної війни з метою мобілізації народних мас на боротьбу з ворогом переробці піддався радянський культовий фільм «Чапаєв». У новій інтерпретації головний герой не тонув у ріці, а залишався живим, наприкінці призиваючи громити німецько-фашистських загарбників.

Розглянемо чотири найцікавіші моделі міфологічної комунікації.

Дата добавления: 2014-01-07