Повсякденність як об’єкт комунікативних технологій

Конструювання новин.

Повсякденність в культурі постмодернізму

Проблема конструювання повсякденності.

Повсякденність як об’єкт комунікативних технологій.

Лекція 10

Завдання.

Законспектувати з книжки С. Кара-Мурзи «Манипуляция сознанием» наступні підрозділи: З розділу 1. Сущность и доктрины манипуляции сознанием підрозділ. «Демократия, тоталітаризм и манипуляция сознанием».С. 13-33. Розділ 4 «Основные доктрины манипуляции сознанием». С 53 -66.

2. Законспектувати з опорного конспекту лекцій «Інформаційні війни», Рівне, 2003. – Розділи:;4, 5, 6.

3. Прочитати роман Ф. Бегбедера «99 франків», Сергія Мінаєва «Духless», або «Щоденник інформаційного террориста».

1. Почепцов Г. Г. Информационные войны. М.: «Рефл-бук», К.: «Ваклер» — 2000. — 576 с. ISBN 5-87983-087-X; ISBN 966—543-056-4
2. История информационных войн: ч.1 (с древнейших времён по XIX век), ч.2 (XX век). «Военно-историческая библиотека», СПб, «Полигон», — 2003.
3. Кара-Мурза С. Г. Манипуляция сознанием. М: ЭКСМО, 2007
4. Мухин А. А. Информационная война в России. Изд-ва «Центр Политической Информации», «ГНОМ и Д» — 2000. — 256 с ISBN 5-296-00047-1
5. Лисичкин В. А, Шелепин В. Н. Третья мировая информационно-психологическая война. М., — 1999.
6. Миронова Т. Л. Как из нас делают быдло (о технологии информационного террора). М.: Изд-во «Люберецкая газета», 2000 г. — 48 с ISBN 5-89114-014-4
7. Почепцов Г. Г. Информационные войны в бизнесе и политике. — Киев, 1999 г.
8. Панарин И. Н. Информационная война и дипломатия. — Издательство «Городец», 2004. — 528 с. ISBN 5-9584-0032-0
9. Панарин И., Панарина Л. Информационная война и мир. — Издательство «Олма-Пресс», 2003. — 384 с. ISBN 5-224-04397-2
10. Панарин И. Технология информационной войны. — Издательство «КСП+», 2003. — 320 с. ISBN 5-89692-084-9
11. «Інформаційні війни», Рівне, 2003. – Конспект лекцій.

КОМУНІКАТИВНА ТЕХНОЛОГІЯ КОНСТРУЮВАННЯ РЕАЛЬНОСТІ (МЕДІАЦІЯ)

Питання:

4. Технології повсякденна:

· міфологізація,

· ритуалізація,

· постфольклор,

· енігматичні нарративи,

· специфічні конотації,

· нагнітання «панічної ностальгії»,

· технологія рейтингів,

· псевдоновинний формат (fake-news едвиторіалз (advertising+editorials),

· інформершла (information+commercial),

· технологій (politainment, infotainment, edutainment),

· демасифікація,

· розважальність і гумор,

· «сакральний топос» у структурі медіаритуала

5. Створення «Великого стилю»

Повсякденність або повсякден – термін, що запропонували дослідники в галузі феноменологічних досліджень для означення явища медіатизованої дійсності. Людина живе сьогодні в ситуації постійного впливу медіа на свідомість. Відповідно цьому і повсякденне життя змінюється під вливом віртуального, зрежисованого світу. Зростає цінність домашнього способу життя. Наша реальність запозичає з віртуальної моду, гумор, точки зору, ідеологію і цінності. Таким чином реальний світ непомітно симулює медіальний. Ж. Бодріяр вигадпл для цього явища такий термін – симулякр. Яким чином конструюється наше повсякденне життя за допомогою медіа? Які застосовуються для цього технології?

Сучасні комунікативні технології дозволили дослідникам звернути увагу на те, що раніше здавалося незначущим і маргінальним: архаїку в сучасності, баналізацію й технологизацію образів, постфольклор і ін. У центрі уваги постає аналіз повсякденної свідомості, звичних, рутинних практик, практичного почуття, специфічної «логіки практики». Новий спосіб «зчитування світу» формує одночасно і нову естетику повсякденності.

Ми живемо не в світі, про який в нас є якась інформація. Навпаки, ми знаходимося у світі, створеному інформацією. У цьому зв’язку набуває особливої актуальності питання про технології створення інформації, конструювання і моделювання інформаційних потоків.

В цьому новому світі повсякденність у текстах мас-медіа, стає тим стереотипом, який люди не просто наслідують, а трансформують у власний досвід. Активні споживачи масової інформації починають розуміти життя лише як ідеальну повсякденність з її «важливими» атрибутами здоров’я, комфорту, розвагами, «нормальними» стосунками і т. п. Нагромадження такого типу інформації виконує роль м’якої соціалізації (за Бодріяром «примусової соціалізації»), коли метафізика існування людини залишається за межами повсякдена.

Межа приватного і публічного розмивається; виникають проміжні форми комунікації, що провокують новий тип глядача. Приватне життя, приховане від чужих очей, інтимні переживання стають предметом загального обговорення в різноманітних реаліті-шоу. Сучасні медіа, виставляючи повсякденність напоказ, вже не вбачають в людині ідеалізованого героя, а показують як проблематичного індивіда, приземленого, із відхилами від норми: те що в повсякденному житті є приватним, прихованим від чужих очей, стає очевидним і повсякденним з екрану ТВ. В реальне повсякдення входить медіатизована гіперреальність, сюрреалізм шоу: гламурний стиль життя, манера спілкуватися, зняття табу, акцент на драмах приватного життя і т. п.

Дата добавления: 2014-01-07