Композиція: необхідність балансу

Безперервність: те, що може бути визначене як новина, те, що заповнює заголовки, залишається новинним, навіть коли амплітуда зменшується.

Подив: неочікуваність, рідко трапляється.

Відповідність: ступінь відповідності подій до очікувань, передбачуваність.

Знайомість: етноцентричне, культурно зрозуміле.

Недвозначність: не ускладненість події, чітко окреслена.

Амплітуда: що більше, краще та драматичніше, о цінніше.

Частотність, коли подія в часі збігається в частотності з медіумом. (Вбивство більш новинне, ніж повільні процеси в країнаїх 3 Світу).

Екран, або барєр.

Перекладач –вказує шлях, тлумачить.

Фільтр, сторож відбирає.

Дзеркало – правдиве зображення.

Вікно – ніхто не втручає\ться в процес.

В процесі медіації «сира інформація» перетворюється у «виклад подій, набуває жанрових ознак, стає «новинним дискурсом». Таким чином бачимо, що новини мають селективний характер.

Це має відношення до вироблення новин і відповідно до того, хто вирішує «порядок денний» (agenda setting) і хто стоїть на контролі «сторожуючи» біля воріт випуску новин у ефір (gatekeeping) охоронці (gatekeepers).

Саме вони вирішують,

o які теми подавати,

o як представляти інформацію,

o порядок подання новин.

Теоретичні побудови моделі встановлення порядку денного запропонував М. Маккомб і Д.Шоу у 1947 р.. Курт Левін запропонував модель охоронця – відбір інформації.

Механіхм селекції новин (шо є, а що не є новиною).

Новини на телебаченні мають такі особливості: візуальність, наші кореспонденти, коротки повідомлення, менші за газетні, жорсткі сюжети.

Структура теленовин:

- Ліміт часу,

- Перевернута піраміда,

- Довші повідомлення важливіші за короткі,

- «новинні кліки»,

- «новинні кути»,

- Конвертація сирого матеріалу в новинну історію,

- Використання вокабулярія (ярлики, фпази),

- Візуальний аспект.

Фреймінг (обрамлення) – процес, що конституює наративний принцип подання новин у медіа. ЗМК встановлює реальність у рамку (заголовок, музика, диктор новин, відредаговані сюжеи, послідовність історій). Фреймінг схожий з порядком денним, бо пов'язаний з відбором придатних для новин матеріалів за критеріями, які впливають на мислення аудиторії.

• Типи новинних передач: критерії: формат, тип новин, зміст, ведучі.
• Природа новин: традиційні, розважальні, серьозні, рутинні, аналітичні ток-шоу.
• Поєднання інформації і розваги називається інфотейментом.
• Докудрама – поєднання фактів і гри «Ціна кохання».
• Псевдоподії – сформовані, його моржна віднести до політичного маркетингу як частини новинного менеджменту (презентації, благодійність на екрані і т.п.) Їх ще називають «поставленні події».
• Символічні події «етно президент», «1000 покупець» та ін..

На думку психологів, існує три види новизни:
- «нове про невідоме» (це формулювання належить радянському психологові Леонтьеву). Наприклад, повідомлення «сьогодні ранком представники позаземних цивілізацій уперше вийшли на контакт із людством» — це саме те саме нове про невідоме. Нове про невідоме – це новина в чистому виді, це ідеальна новина, актуальна для широкої громадськості, це сенсація. Такими новинами прес-служби похвастатися можуть нечасто.
— «нове про вже добре відоме». Це момент винаходу новини. Нове про вже добре відоме — це новини, побудовані за принципом «всі добре знають, що в моркві втримується речовина, що сприяє підтримці гарного зору. Але мало хто знає, що морква містить необхідні мікроелементи й корисні речовини, які виводять із організму токсини й сприяють швидкому рятуванню від зайвої ваги. У нашій косметиці ми застосували ці речовини, щоб створити…»

— «формування нового ставлення до вже відомого». Яскравим прикладом таких новин може служити різний погляд на ту саму історичну подію або ту саму історичну особистість у різні часи. Скажемо, розвінчання культу особистості світоча комунізму І.В. Сталіна – типовий приклад формування нового ставлення до вже добре відомих фактів.

Отже, ми розглянули три типи новизни в повідомленнях.

Існує межа між новиною в журналістиці й новиною в PR.

Новина в журналістиці – це оперативне інформаційне повідомлення, що містить у собі актуальні для широкої громадськості факти й відомості.

Новина в PR – це засіб залучення уваги до вашого клієнта або вашої фірми. З метою збільшення згадування про просувається бренда, або особистості. Написати новину таким чином, можна декількома основними способами.

По-перше, прив'язати вашу новину до важливої в цей момент проблеми. Одна компанія, що випускає комп'ютерні ігри, прив'язала свою рекламну кампанію до актуального на даному етапі розвитку сучасного суспільства проблемі підліткової наркоманії.
По-друге, прив'язка вашої новини до важливої дати. Випуск нової серії продукції до важливого державного свята з патріотичною символікою, нова послуга, присвячена до дня космонавта, ветеринара, міліціонера, учителя, працівника моргу й так далі – вибирай що душі завгодно.

По-третє, придумати подію або свято самому. Принцип, що добре відбиває відоме прислів'я: якщо гора не йде до Магомеду, Магомед іде до гори. Коли набридло пристосовувати свої новини до свят, які не ми придумали, придумаємо свої. Це може бути що завгодно: від виставки до подорожі на теплоході, від організації концерту на честь вашої фірми або вашого продукту із запрошенням ньюс-мейкерів до корпоративного святаю

По-четверте, запропонувати журналістам подію на вибір. Діяльність вашої компанії в рамках робочого процесу й поза ним настільки багата й різноманітна, що про вас можна згадати в самих різних контекстах: і в благодійний акціях ви берете участь, і виставки організовуєте, і коментарі даєте, а ще яка-небудь зірка далеко не останньої величини є вашим постійним клієнтом і не нарадується на якість вашого сервісу. Чим більше ви будете подавати новин, і чим різноманітніше вони будуть, тим більше шансів досягти успіху. Успіх у нашему випадку – це публікація вашої новини на сторінках великих газет.
П'яте, демонстрація різних поглядів на проблему й різні підходи до неї. Найпростішим, і в той же час самим яскравим, прикладом цього пункту може служити консолідація двох абстрактних фірм із метою провести конференцію з назвою «Два підходи до розвитку бізнесу», де кожна фірма представляє свій унікальний підхід. Організовується конференція, запрошуються журналісти, які напевно клюнуть на захід з такою назвою просто тому, що від нього віє конференцією з неабиякою домішкою науковості й аналітичности.

Шосте, створення або посилення новини за рахунок залучення впливових і відомих людей, зірок екрана, політиків і так далі.

Сьоме, самий перевірений і найчастіше найефективніший у плані створення новини спосіб – організація інтриги або скандалу. «Краще інтриги тільки скандал» говорять працівники PR.. Однак необхідно розуміти, що організувати цікавий, не надуманий, а головне – ефективний у плані залучення уваги до вашої фірми скандал — справа непроста.. Скандал повинен бути витонченим, з легким присмаком такого забороненого, але такого солодкого плода.

Існують ще прийоми, які надають додаткову вагу вже створеній новині, підвищуючи, таким чином, увагу до неї з боку читачів і журналістів, від яких прямо залежить публікація написаного вами повідомлення:
- повідомити яку-небудь новину, що має відношення не тільки до вашої компанії або особи, що просувається вами, раніше інших, або дати перший коментар (версію) якої-небудь події. Існує думка, що перша інтерпретація значимої події приймається громадськістю за основну його версію. Якщо перша (і основна) версія буде належати вам, це істотно підвищить інтерес до вашого клієнта або вашої компанії, а також його (або компанії) авторитетність.
- подати новину як ексклюзивну. Якщо ви додасте до новини повідомлення про те, що таку новину журналісти можуть одержати тільки від вас і тільки тут і зараз, це додасть їй ваги й підвищить шанси на успіх.
- додати новини моніторинговий характер. Іноді, для підвищення інтересу до компанії, її прес-службою проводяться дослідження або опитування, які обрамляються якимсь супровідним текстом і подаються як самостійний аналітичний матеріал. Часто в подібних випадках використовують принцип пролонгації. Вказується, що подібні дослідження будуть проводитися, скажемо, щоквартально. Цей прийом розтягує в часі вашу можливість регулярно друкуватися, а також підсилює інтерес до вашої новини. У європейській журналістці ХХ століття було поняття «роман-фейлетон». Це роман із продовженням, що друкувався з номера в номер. Щоразу сюжет обривався на самому цікавому місці, а читачам обіцялося продовження в наступному номері. Робилося це з одною простою метою – для збільшення тиражів видання.

Цей самий прийом використовується в новинах, що носять моніторинговий характер. Він виглядає так:

- розбивка новини на частині для нагнітання інтриги. Освітити захід, що проводиться вашою компанією, можна по-різному. Можна по витіканню його строків підготувати великий матеріал, у якому ви опишіть про підготовку до заходу, його ході і його підсумках. Цим ви досягнете разового, крапкового ефекту без можливості продовження банкету. Набагато ефективніше подавати інформацію порціонно. Спочатку кинути до друку анонс новини, у наступному матеріалі викласти подробиці підготовки до події, потім коментарі фахівців, потім додаткові ексклюзивні подробиці, потім можна підвести проміжні підсумки, далі – репортаж безпосередньо з місця проведення події й, нарешті, під урочисті фанфари закинути в пресу матеріал з докладним аналізом остаточних підсумків і моніторингом. Таким чином, ви істотно продовжуєте ваше існування на сторінках газет, розтягуєте подію в часі, збільшуєте його масштаб і, звичайно, підвищуєте до нього інтерес.
- надає істотну вагу новині гарний ілюстративний ряд. Тут навіть коментувати нема чого, гарні ілюстрації завжди в ціні, вони привертають увагу й сильно збільшують ваші шанси на публікацію.
- нарешті, додати увагу вашій події й залучити на неї якнайбільше журналістів. Це можуть бути спеціальні подарунки від компанії (безневинна, але приємна дрібничка), а також (що особливо актуально саме для вічно голодних журналістів) організований спеціально для преси багатий фуршет.

Література:

1. Тарабанов А. Мифы и ритуалы медиатизированной повседневности. / Арсений Тарабанов/[Електронний ресурс]/ Режим доступу: www.philosophy.pu.ru/docs/kafedra/antrop/tarabanov_myphy.htm

2. Бурмака М. Технологія створення контактної телевізійної програми в контексті українського телебачення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.08/ М.В.Бурмака. – К., 2004. – 20 с.

3. Побєдоносцева І.Є. Телевізійний дискурс у культурному просторі постмодернізму 2005 року: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мистецтвознав. наук: спец. 17.00.04/ І.Є.Побєдоносцева. – К., 2005. – 20 с.

4. Островська Н. Наукове і журналістське сприйняття ток-шоу на українському телебаченні //Соціальні комунікації сучасного світу: науково-теоретитчний збірник/2009. – 318 с. – С.113 – 117.

5. Зверева В. Глянцевый телевизор. Как работает «Фабрика звезд» политического вещания [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.politjournal.ru/index.php?action=Articles&issue=125&tek=4389&dirid=67

6. Дьякова Е. Г. Трахтенберг А. Д.
Массовая коммуникация и проблема конструирования реальности: анализ основных теоретические подходов/ Елена Дьякова, Анна Трахтенберг/ [Електронний ресурс] / РАН. Урал. отд-ние. Ин-т философии и права; Отв. ред. А.В. Гайда. Екатеринбург: УрО РАН, 1999. – 130 с. Режим доступу: http://www.humanities.edu.ru/db/msg/46229

7. Трахтенберг А. Д. Дискурсивный анализ массовой коммуникации как идеологический инструмент./Анна Трахтенберг/ // Вестник Российского университета дружбы народов. – Серия: Политология. – 2006. – № 8 – С. 85–94.

8. Бергер П., Лукман Т.(Текст) Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания. – М.: Медиум, 1995. – 323 с.

9. Уебстер Ф. (Текст) Теории информационного общества. /Френк Уэбстер/. Пер. с англ./ под ред. Вартановой Е.Л. – М.: Аспект Пресс, 2004. – 400с.

10. Барт Р. (Текст) Мифологии /Роллан Барт/ Перевод, вступ. ст. и коммент. С.Зенкина. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1996 – 312 с.

11. Іванов В. Информация в журналистике //Соціальні комунікації сучасного світу: науково-теоретитчний збірник/ 2009. – 318 с. – С. 16–23

12. Шапинская Е., Кагарлицкая С. Пьер Бурдье: художественный вкус и культурный капитал [Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://sociologist.nm.ru/articles/burdieau_01.htm.

13. Ильин И. (Текст) Постмодернизм. Словарь терминов. /Илья Ильин/. – М.: «Интрада», 2001. – 384 с.

14. Н. Луман. Реальность массмедиа [Електронний ресурс]/Никлас Луман/. Режим доступу: http://www.strana-oz.ru/?numid=13&article=621

15. Караменов М. Про ритуальний характер політичних розбіжностей [Електронний ресурс]/ Микола Караменов// Дзеркало тижня. – 2008. – № 5 (714). – Режим доступу: http://www.dt.ua\3000\3050\64119\

16. Різун В. Розвиток науки про масову комунікацію в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченко // Соціальні комунікації сучасного світу: науково-теоретитчний збірник/. – 2009. – 318 с. с. 8 – 12.

17. Шюц А. Структура повседневного мышления [Електронний ресурс] \ Альфред Шюц // Социолог. исследования. – 1988. – № 2. – С.129–137 Режим доступу: http://www.soc.pu.ru/materials/golovin/reader/SCHUETZ/r_schuetz1.html

18. Новини VS.Новини. Виборча кампанія в новинних телепрограмах. – к., 2005. – 212 с.

19. Вайшенберг З. Новинна журналістика. – К., 2004.

Дата добавления: 2014-01-07