КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Радіоактивне зараження
План лекції Радіаційна небезпека. Лекція 5. ХАРАКТЕРИСТИКА СУЧАСНИХ ЗАСОБІВ УРАЖЕННЯ Контроль концентрації газів в повітряній суміші вантажних приміщень. Контрольні питання 1. Ядерна зброя. 2. Ударна хвиля ядерного вибуху. 3. Світлове випромінювання (СВ) ядерного вибуху 4. Проникаюча радіація. 6. Хімічна зброя. 7.Бактеріологічна (біологічна) зброя. 8. Знаходженні судна в районах вірогідного радіактивного чи хімічного зараження.
Література 15.16. 19. 23. 25 29. 32. 34
До сучасних засобів ураження відносять: 1. Ядерна зброя Під ядерною зброєю (ЯЗ) розуміються боєприпаси, вражаюча дія яких, заснована па використанні внутріядерної енергії, що виділяється в результаті вибухової ядерної реакції. Залежно від виду ядерної реакції, боєприпаси підрозділяються на ядерні і термоядерні. Різновидом термоядерних боєприпасів є нейтронні боєприпаси. Потужність ядерних боєприпасів прийнято вимірювати тротиловим еквівалентом, тобто кількістю звичайної вибухової речовини (тротилу) при вибуху якого виділяється стільки ж енергії, скільки і під час вибуху даного ядерного боєприпасу. Тротиловий еквівалент (q) виражається в тоннах (т), кілотоннах (кт) або мегатоннах (Мт.). За своєю потужністю ядерні боєприпаси умовно розділяють на: - дуже малі (до 1 кт); - малі (1-10 кт): - середні (10-100 кт): - великі (100 кт-1 Мт.); - надвеликі (понад 1 Мт.). Залежно від необхідності рішення, тих чи інших тактичних задач, можливі наступні види ядерних вибухів: висотний, здійснюваний на висотах більше 10км; повітряний, - здійснюваний на висотах до декількох кілометрів. Характерним для повітряного вибуху є те, що область вибуху, що світиться, не торкається поверхні Землі і має форму сфери; наземний (надводний),- здійснюваний на поверхні Землі (води) або на такій висоті, коли область вибуху, що світиться, торкається їх поверхні і має, як правило, форму півсфери: підземний (підводний),- здійснюваний під землею (водою). Засобами доставки ядерних боєприпасів (зарядів) до цілей є ракети наземного і морського базування, стратегічна бомбардувальна авіація і артилерія. Таблиця 5.1Розподіл енергії між вражаючими чинниками ядерного вибуху
2 . Ударна хвиля ядерного вибуху Ударна хвиля ядерного вибуху — один з основних вражаючих чинників. Залежно від того, в якому середовищі виникає і розповсюджується ударна хвиля — в повітрі, воді або ґрунті, її називають відповідно повітряною ударною хвилею, ударною хвилею у воді і сейсмічною вибуховою хвилею. Повітряною ударною хвилею називається область різкого стиснення повітря, що розповсюджується на всі сторони від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Передню межу хвилі, що характеризується різким стрибком тиску, називають фронтом ударної хвилі. Володіючи великим запасом енергії, ударна хвиля ядерного вибуху здатна завдавати поразки людям, руйнувати різні споруди, бойову техніку і інші об'єкти на значних відстанях від місця вибуху. На розповсюдження ударної хвилі і її руйнуючу і вражаючу дію істотний вплив можуть зробити рельєф місцевості і лісові масиви в районі вибуху, а також метеоумови. Основними параметрами ударної хвилі , що визначають її вражаючу дію, є: - надмірний тиск у фронті хвилі ∆Рф - різниця між максимальним тиском у фронті ударної хвилі і нормальним атмосферним тиском Р0 перед цим фронтом; - швидкісний натиск повітря ∆Р шв - динамічне навантаження, що створюється потоком повітря, яке рухається у хвилі; - τ, час дії надмірного тиску. Одиницею надмірного тиску і швидкісного натиску повітря у системі СІ є паскаль (Па), позасистемна одиниця — кілограм-сила на квадратний сантиметр (кг-с/см 2); 1кг-с/см 2 =100 кПа. 3. Світлове випромінювання (СВ) ядерного вибуху Світлове випромінювання (СВ) ядерного вибуху є потоком електромагнітної енергії в широкому діапазоні частот, що включає ультрафіолетову, інфрачервону і видиму ділянки спектру. Джерелом світлового випромінювання є область ядерного вибуху, що світиться (вогненна куля), складається вона з нагрітих до високої температури продуктів вибуху, повітря і ґрунту (при наземному вибуху). Максимальна температура області, що світиться, на початковій і першій фазі може досягати 100 000С°, діаметр до 5000м (для надвеликих боєприпасів). Тривалість світлового випромінювання Tсв "вогненної кулі". залежить від потужності вибуху і може бути визначена за формулою:
Де q – потужність ядерного боєприпасу
Головним параметром, що визначає дію світлового випромінювання ядерного вибуху, є світловий імпульс (Ісв.). Ісв .- це кількість променистої енергії, яка припадає на одиницю поверхні, перпендикулярної до напряму розповсюдження випромінювання, за весь час свічення "вогненної кулі". Одиниця вимірювання Ісв. - джоуль на квадратний метр (Дж/м2). Несистемна одиниця - кал/см2. 1 кал/см2 = 42кдж/м2 4. Проникаюча радіація Проникаючою радіацією ядерного вибуху називають потік гамма-випромінювання і нейтронів, що випускаються із зони і хмари ядерного вибуху. Джерелами проникаючої радіації є ядерні реакції, які протікають у заряді боєприпасу в момент вибуху. Час дії проникаючої радіації на наземні об'єкти складає 15-25с і визначається часом підйому хмари вибуху на висоту (2-3км), при такій висоті гамма-нейтронне випромінювання, поглинаючись товщею повітря, практично не досягає поверхні землі. Основним параметром, що характеризує що вражає дію проникаючої радиації, є доза випромінювання (D). Доза випромінювання — це кількість енергії іонізуючих випромінювань, яка поглинута одиницею маси опромінюваного середовища. Розрізняють експозиційну, поглинену і еквівалентну дози випромінюванняЕкспозиційна доза — це доза випромінювання в повітрі, вона характеризує потенційну небезпеку дії іонізуючих випромінювань при загальному і рівномірному опромінюванні тіла людини. Експозиційна доза в системі одиниць СІ вимірюється в кулонах на кілограм (Кл/кг). Позасистемною одиницею експозиційної дози випромінювання є рентген (Р); 1 Р = 2,58 × 10 -4 Кл/кг. Рентген (Р) — це доза гамма-випромінювання, під дією якої в 1 см3 сухого повітря за нормальних умов (температура 0°С і тиск 760мм рт. ст.) створюються іони, що несуть одну електростатичну одиницю кількості електрики кожного знаку. Дозі в 1 Р відповідає освіта 2,08×10 9 пар іонів в 1см 3 повітря. Поглинена доза точніше характеризує дію іонізуючих випромінювань на біологічні тканини. У системі одиниць СІ одиницею вимірювання є грей (Гр). 1Гр — це така поглинена доза, при якій 1кг опромінюваної речовини поглинає енергію в 1 Дж, отже, 1Гр = 1 Дж/кг. Позасистемною одиницею поглиненої дози випромінювання є рад 1 рад =10 -2 Гр або 1Гр = 100 рад; 1 рад = 1,14Р або 1Р = 0,87 рад. Проникаюча радіація, розповсюджуючись в середовищі, іонізує її атоми, а при проходженні через живу тканину — атоми і молекули, що входять до складу кліток. Це приводить до порушення нормального обміну речовин, зміни характеру життєдіяльності кліток, окремих органів і систем організму. В результаті такої дії виникає променева хвороба. Променева хвороба I ступеня (легка ) виникає при сумарній дозі опромінення 100—200 рад. Прихований період продовжується 3—5 тижнів, після чого з'являються нездужання, загальна слабкість, нудота, запаморочення, підвищення температури. Після одужання працездатність людей, як правило, зберігається. Променева хвороба II ступеня (середня) виникає при сумарній дозі опромінення 200-400 рад. Протягом перших 2-3 діб спостерігається бурхлива первинна реакція організму (нудота і блювота). Потім наступає прихований період, що триває 15- 20 діб. Ознаки захворювання вже виражені яскравіше. Одужання при активному лікуванні наступає через 2—3 місяці. Променева хвороба III ступеня (важка) наступає при дозі опромінення 400-600 рад. Первинна реакція різко виражена. Прихований період складає 5-10 діб. Хвороба протікає інтенсивно і важко. У разі сприятливого результату одужання може наступити через 3-6 місяців. Променева хвороба IV ступеня (дуже важка), що наступає при дозі понад 600 рад, є найбільш небезпечною і, як правило, приводить до смертельного результату. При опромінюванні дозами опромінення понад 5000 рад виникає блискавична форма променевої хвороби. Первинна реакція при цьому виникає в перші хвилини після опромінення, а прихований період взагалі відсутній. Уражені гинуть в перші дні після опромінення.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 281; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |