Основні фізичні топології локальних мереж

Фізична топологія – це граф, вершинами якого є вузли мережі, а ребрами – фізичні зв’язки між ними. Логічна топологія описує, як циркулюють потоки інформації між вузлами. Фізична і логічна топологія мережі можуть не співпадати між собою. Фактично логічна топологія визначає алгоритм, згідно із яким мережеві вузли будуть отримувати доступ до середовище передачі даних (буде описано далі).

Визначають наступні фізичні топології:

- шинна топологія

У цій топології всі вузли під’єднані безпосередньо до мережевого середовища. Зараз така топологія використовується досить рідко через значні недоліки – фізичний розрив між будь-якими вузлами призводить до непрацездатності всієї мережі. Реалізовувалася на коаксіальному кабелі.

- кільцева топологія

Володіє тими ж недоліками, що і шинна, а тому на практиці реалізовується неявно. При явній реалізації вихід з ладу будь-якого вузла або зв’язку між ними призводить до непрацездатності мережі.

- подвійне кільце

У цій топології кожен мережевий вузол з’єднується із сусіднім двома каналами зв’язку, що значно підвищує надійність такої мережі. Але вона вимагає значних апаратних затрат, тому на практиці теж реалізовується неявно.

- зіркова топологія

У цій топології існує центральний вузол, до якого під’єднуються всі інші вузли. Це дозволяє підтримувати працездатність мережі у випадку виходу з ладу окремого кінцевого вузла або каналу між вузлами. Мережа перестає працювати лише у випадку виходу з ладу центрального вузла. Залежно від його природи зіркову топологію у деяких випадках можна розглядати як вироджену шину – тобто центральний вузол являє собою спільне розділюване середовище, до якого всі інші намагаються отримати доступ.

- розширена зірка

Являє собою ту ж зірку, кожен кінцевий вузол якої служить центральним вузлом для іншої зірки. Одна з найчастіше використовуваних на практиці топологій на даний час. Володіє всіма перевагами зіркової топології; крім того, якщо з ладу виходить центральний вузол, мережа розпадається на кілька незалежних працездатних мереж.

- деревовидна топологія

За структурою схожа на розширену зірку, але її центральним елементом є не центральний вузол, а так званий магістральний кабель. Як правило, він застосовується у випадку необхідності доступу багатьох вузлів до одного, у жорстко вираженому клієнт-серверному середовищі.

- мішана топологія

У цій топології немає очевидної послідовності зв’язків між вузлами. Резервні зв’язки, як правило, встановлюються у критичних місцях – там, де необхідно забезпечити надійну передачу даних. Можна вважати, що на цій топології побудовано більшість глобальних мереж; у локальних вона, як правило, не використовується.

- повна топологія

У цій топології кожен вузол зв’язаний із кожним. Завдяки наявності значної кількості резервних зв’язків вона є дуже надійною, але на практиці майже не застосовується, оскільки вимагає дуже значних апаратних затрат.

- комірчаста (стільникова) топологія

Застосовується у безпровідних мережах. Для надійного їх функціонування необхідно, щоб радіус дії кожного пристрою перекривався із радіусом дії сусіднього. Перевагою таких мереж є відсутність робіт по прокладанню фізичних середовищ передачі даних; недоліком – незахищеність сигналів від зовнішніх впливів та стороннього доступу.

Дата добавления: 2014-01-07