Тема 7. Основи законодавства про соціальний захист

Мета заняття. Ознайомити студентів із завданнями соціального захисту. Дати загальну оцінку функціям та цілям. Охарактеризувати закони України про соціальний захист. Удосконалювати вміння логічно мислити, навички усних виступів, підготовки рефератів та повідомлень, аргументованого діалогу, уміння сприймати чужу думку, безболісно відмовлятися від свого хибного погляду. Формувати моральні пріоритети, які визнають людину найвищою цінністю, особистісні вольові риси. Сприяти вихованню доброзичливості, людяності, тактовності. Виховуватиінтерес до знань, почуття гідності, відповідальності та обов’язку, громадянськості, поваги до прав інших людей, спрямувати пізнавальну активність студентів на самовдосконалення.

План лекції і семінару

1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"

2. Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ"

3. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

4. Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

5. Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"

6. Державний захист сім'ї та дитинства. Закон України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"

Реферати:

1. Соціальний захист дітей-інвалідів.

2. Законодавство України про соціальний захист.

3. Соціальний в країнах Європейського Союзу.

Рекомендована література:

1. Конституція України.

2. Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року (http://rada.gov.ua)

3. Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ» від 9 квітня 1992 року (http://rada.gov.ua)

4. Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 19 грудня 1991 року (http://rada.gov.ua)

5. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року (http://rada.gov.ua)

6. Закон України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16 грудня 1993 року (http://rada.gov.ua)

7. Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року (http://rada.gov.ua)

8. Котюк В. О. Основи держави і права. Навч. посібник, К.: Атака, 2001. – с. 164-177.

9. Правознавство: Навч. посібник /Т. В. Варфоломієва, В. П. Пастукв, В. Ф. Пеньківський, О. М. Пацан. – К.: Знання – Прес, 2001. – с. 160-190.

10. Правознавство: Підручник За ред. В. В. Копєйчикова, 7-е вид. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – с. 653-709.

11. Правознавство: Навч. посібник /Т. В. Варфоломієва, В. П. Пастукв, В. Ф. Пеньківський, О. М. Пацан. – К.: Знання – Прес, 2001. – с. 225-230, с. 230-240.

1. Види формованих пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення"

Система законодавства про соціальне забезпечення в Україні охоплює правові норми Конституції України, поточні закони та деякі інші нормативно-правові акти.

Правову основу організації та функціонування системи пенсійного забезпечення в Україні складають конституційні норми. Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 р. та інші закони.

Конституція України передбачає: " Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом " (ст. 46).

Розрізняють види пенсій: трудові та соціальні.

Трудові пенсії призначаються: за віком; з інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Умови призначення трудової пенсії:

а) право на пенсію за віком мають: чоловіки, яким виповнилося 60 років за наявності стажу роботи не менш як 25 років; жінки, яким виповнилося 55 років за наявності стажу роботи не менш як 20 років;

б) пенсії з інвалідності призначаються в разі настання повної або часткової втрати здоров'я незалежно від того, коли настала інвалідність; у період роботи, до влаштовування на роботу або після припинення роботи;

в) пенсії в разі втрати годувальника призначаються непрацездатним членам сім'ї померлого, які знаходилися на його утриманні. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника;

г) пенсія за вислугу років встановлюється для окремих категорій громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком (робітники локомотивних бригад, деякі категорії робітників льотно-випробного складу, морського, річкового флоту рибної промисловості, деякі категорії артистів театру та ін.).

Обчислення спеціального стажу встановлюється зазначеним законом та іншими нормативно-правовими актами.

Соціальні пенсії призначаються та виплачуються непрацюючим громадянам, окрім інвалідів дитинства, за відсутності права на трудову пенсію.

Закон також передбачає такий вид пенсії, як додаткова, що виплачується особам, які уклали договори добровільного страхування.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" складається з 5 розділів (104 статті):

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Трудові пенсії.

Розділ 3. Соціальні пенсії.

Розділ 4. Порядок і умови перерахунку пенсій.

Розділ 5. Відповідальність підприємств та організацій і громадян.

Цей Закон гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання через надання трудових і соціальних пенсій. Соціальна захищеність пенсіонерів гарантується встановленням пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також завдяки регулярному переглядові їх розмірів відповідно до змін соціально-економічної ситуації в країні.

Виплата пенсій здійснюється з Пенсійного фонду України за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами та організаціями на заходи соціального страхування, страхових внесків громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів Державного бюджету України. Наявність цього фонду є гарантією матеріального забезпечення всіх непрацездатних громадян України за рахунок суспільства.

2. Закон України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу і органів внутрішніх справ"

Цей Закон України від 9 квітня 1992 р. складається з преамбули та 8 розділів (66 статей). Він визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їхніх сімей.

Розділ 1. Загальні положення. - Визначаються види пенсійного забезпечення; за вислугу років, з інвалідності, в разі втрати годувальника. Розділ містить роз'яснення стосовно тих осіб, які підлягають дії Закону, та осіб, що до них прирівняні. Визначаються загальні умови виплати пенсій.

Розділ 2. Пенсії за вислугу років. - Статті цього розділу визначають порядок нарахування пенсій залежно від вислуги років різним категоріям службовців. Наприклад, у ст. 13 ідеться про те, що пенсії призначаються у такому розмірі:

Ø за вислугу 20 років - 50%;

Ø звільненим у відставку за віком або через хворобу (за наявності 20 років вислуги) - 55%;

Ø за кожен рік вислуги понад 20 років - 3% відповідних сум грошового забезпечення.

Особи, що мають загальний трудовий стаж 25 календарних років, з яких служба в ОВС або військова служба становить не менше 12 років і 6 місяців, отримують за загальний трудовий стаж 25 років - 50% і за кожен рік стажу понад 25 років - 1% відповідних сум грошового забезпечення.

Пільгами користуються особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інваліди та учасники війни.

Розділ 3. Пенсії з інвалідності. - У ст. 19 зазначається, що групи і причини інвалідності, а також час її настання встановлюються медико-соціальними експертними комісіями, які діють на підставі положення про них, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Залежно від ступеня втрати працездатності інваліди поділяються на три групи. Від групи інвалідності залежить розмір пенсії. Такі пенсії призначаються у розмірах:

а) інвалідам війни І групи -100%, II групи - 80%, III групи - 60%;

б) іншим інвалідам І групи - 70%, II групи - 60%, III групи - 40% відповідних сум грошового забезпечення. Закон установлює, що зі зміною груп інвалідності змінюється відповідно і розмір пенсії.

Розділ 4. Пенсії в разі втрати годувальника. - Зазначені пенсії призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби.

Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти, військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які перебували на їхньому утриманні.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

Ø діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18-річного віку або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до виповнення їм 18 років і мають непрацездатних батьків;

Ø дружина (чоловік), якщо вона (він) досягла пенсійного віку або є інвалідом;

Ø дід і бабуся - за відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати, деякі інші передбачені Законом категорії членів сімей.

Розділ 5. Обчислення пенсій. - Пенсії обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, що його одержували військовослужбовці до призову на військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення.

Військовослужбовцям строкової служби, які до призову на військову службу та після звільнення з військової служби не працювали і не перебували на військовій службі за контрактом, пенсії встановлюються у мінімальних розмірах, а саме: інвалідам (з числа солдатів і матросів строкової служби) І групи - 200%; ІІ групи -100%; III групи - 50% мінімального розміру пенсії за віком.

Інвалідам із числа єфрейторів і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби - у розмірі -110% мінімального розміру пенсії за віком.

Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ обчислюються з грошового забезпечення цих осіб. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, грошова компенсація замість продовольчого пайка, надбавка за вчене звання і вчений ступінь, кваліфікацію та умови служби в порядку і розмірах, визначуваних Кабінетом Міністрів України.

Розділ 6. Призначення пенсій. - Як записано у ст. 48 Закону, заяви про призначення пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їхніх сімей подаються до районного відділу соціального забезпечення, а особам надстрокової служби та військової служби за контрактом та членам їхніх сімей - до органів пенсійного забезпечення відповідних міністерств, управлінь і комітетів.

Розділ 7. Виплата пенсій. - Пенсіонерам із числа військовослужбовців строкової служби пенсії виплачуються органами соціального забезпечення, пенсіонерам із числа осіб надстрокової служби - установами Ощадного банку України. Обом категоріям пенсіонерів виплати проводяться за місцем фактичного проживання пенсіонера, незалежно від прописки, на підставі відповідних документів, які оформляються органами пенсійного забезпечення відповідних міністерств, управлінь і комітетів.

Розділ 8. Порядок перерахування пенсій. - Пенсії перераховуються за документами, що є в пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.

Рішення органів пенсійного забезпечення може бути оскаржено до вищих органів або до суду.

3. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Чорнобильська катастрофа вплинула на долю двох мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та екологічні умови. Створення системи надійного захисту людей рід наслідків чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних і наукових ресурсів.

Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 19 грудня 1991 р. спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, та вирішення проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Територія, що зазнала радіоактивного забруднення унаслідок катастрофи, поділяється на зони. Такими зонами є: зона відчуження; зона безумовного відселення; зона гарантованого добровільного відселення; зона посиленого радіологічного контролю.

Критерії, за якими провадиться розмежування категорій зон, встановлюються Національною комісією з радіаційного захисту населення України.

Підставою для відселення громадян із територій, які зазнали радіоактивного забруднення, є положення Концепції проживання населення на територіях України з підвищеними рівнями радіоактивного забруднення. Етапи відселення визначаються Концепцією (ст. 4).

Виробництво, переробка й розміщення радіозабрудненої продукції, включно з уведенням її як додаток до чистої сировини, за винятком продукції науково-дослідницького характеру, забороняється (ст. 7).

Особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:

Ø учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

Ø потерпілі від чорнобильської катастрофи - громадяни, в тому числі діти, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок чорнобильської катастрофи (ст. 9).

Держава зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану громадянам за: пошкодження здоров'я або втрату працездатності; втрату годувальника, якщо його смерть пов'язана з Чорнобильською катастрофою; матеріальні втрати.

На державу накладаються зобов'язання щодо своєчасного медичного обстеження і визначення доз опромінення учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (ст.13).

Для забезпечення систематичного обстеження осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Міністерством охорони здоров'я України організується єдиний облік таких осіб і ведеться Державний реєстр (ст. 16).

У цьому реєстрі передбачено надання пільг залежно від категорій, до яких віднесено громадян. Таких категорій чотири. До загального переліку пільг можна віднести:

Ø безкоштовне придбання ліків за рецептами лікарів;

Ø безкоштовне позачергове зубопротезування;

Ø щорічне медичне обслуговування;

Ø переважне право залишення на роботі в разі вивільнення працівників;

Ø позачергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов;

Ø оплата займаної жилої площі в розмірі 50%;

Ø позачергове безоплатне забезпечення автомобілем (за наявності відповідних медичних показань або інвалідності І та II груп, а також за відсутності в особистому користуванні автомобіля);

Ø першочергове придбання товарів підвищеного попиту;

Ø вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів, професійних навчально-виховних закладів (статті 19-24).

Потерпілим дітям та їхнім батькам надаються такі компенсації:

Ø повне державне забезпечення дітей до досягнення ними шкільного віку (7 років);

Ø видача та оплата лікарняних листків із догляду за хворою дитиною віком до 14 років в розмірі 100%;

Ø безоплатний проїзд на всіх видах транспорту (крім таксі) дітям та особі, яка супроводжує хвору дитину з правом позачергового придбання квитків;

Ø щорічна виплата трьох мінімальних заробітних плат на кожну дитину-інваліда;

Ø надання додаткової жилої площі у вигляді кімнати для дитини, яка стала інвалідом внаслідок катастрофи та потребує особливого нагляду (ст. 30).

Законом також передбачаються заходи, спрямовані на відновлення порушеного права громадян, компенсацію втрат, яких вони зазнали внаслідок катастрофи.

Компенсація громадянам України за втрачене через евакуацію, відселення або самостійне переселення майно включає: вартість будівель; вартість сільськогосподарських тварин; вартість плодово-ягідних насаджень; вартість хатнього майна тощо.

З урахуванням рівня радіоактивного забруднення, складності робіт і умов праці законом передбачається підвищення тарифних ставок від 20 до 100% (ст. 39).

Військовослужбовцям, які несуть службу на територіях радіоактивного забруднення, підвищення оплати праці проводиться перерахуванням на оклади грошового утримання надбавок, передбачених ст. 39 цього закону (ст. 40).

Працівникам, відрядженим на будівництво об'єктів, пов'язаних із ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, замість добових виплачується 75% середньої заробітної плати за місцем основної роботи (ст. 41). Оплата праці працівників, зайнятих спеціальною переробкою, утилізацією, дослідженням сировини й матеріалів із підвищеною радіоактивністю, проводиться за підвищеними на 25% тарифними ставками і посадовими окладами за умови розташування підприємства поза зонами радіоактивного забруднення і постійного рівня дози зовнішнього опромінювання на робочому місці понад 50 мілірентген на годину.

Крім того. Законом передбачається, що тим, хто працює на радіоактивне забруднених територіях, збільшується тривалість щорічної відпустки.

Статті цього розділу передбачають виплату одноразових компенсацій інвалідам і сім'ям, які втратили годувальника внаслідок катастрофи.

Щорічна допомога на оздоровлення надається працівникові за місцем роботи з наданням відпустки, непрацюючим громадянам - органами, які виплачують пенсії, дітям - за місцем основної роботи одного з батьків.

Пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії на випадок втрати годувальника (державні пенсії) можуть призначатись за бажанням громадянина із заробітку, одержуваного за роботу в зоні відчуження у 1986-1987 рр.

Згідно з Законом об'єднання громадян, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, звільняються від усіх видів оподаткування та відрахувань до бюджету, а їхні підприємства та організації - від податку з прибутку на суму, що направляється в ці громадські об'єднання для здійснення їхньої статутної діяльності.

Дата добавления: 2014-01-07