Тема 15. Людина і міське середовище

1.Негативний вплив міста на населення.

2. Якість середовища проживання людей.

3 Рівень захворювання жителів міст.

В умовах сучасної урбанізації, більша частина населення планети проживає в містах. Міське населення, що користується благами цивілізації, відчуває на собі її негативні наслідки. Перш за все це виражається в забрудненні атмосферного повітря. За даними багаторічних спостережень, із загального об’єму забруднень, що потрапляє в атмосферу, близько 86 % надходить з міських територій. Джерелами забруднення повітряного басейну міст є транспорт, промислові підприємства і міська територія. Викиди пилу та шкідливих газів і вогнища тепла, які створюються тепловими і атомними електростанціями, металургійними заводами формують в містах своєрідний мікроклімат, сприяють утворенню смогів, що негативно позначається на стані здоров’я міських жителів.

Другим негативним фактором, що впливає на здоров’я населення міст, є незадовільна якість питної води. Через забруднення джерел водопостачання, а також низький рівень водо підготовки якість питної води не відповідає вимогам стандарту. В зв’язку з цим все більшої актуальності набуває децентралізоване постачання населення питною водою високої якості.

Нерегулярне вивезення побутових відходів, їх накопичення та гниття викликає постійний сморід і сприяє розмноженню мух, які є перенощиками кишкових інфекцій.

Відсутність мокрого прибирання вулиць чи нерегулярне проведення сприяє підвищенню рівня запиленості,що негативно впливає на органи дихання.

Міський шум, інтенсивність якого особливо велика поблизу автомагістралей та залізничних шляхів, а також в районі аеродромів та окремих підприємств, що є джерелом підвищеного виробничого шуму, створює несприятливий вплив на нервову систему жителів міст.

Висока густота населення в містах, масові скупчення людей у транспорті, на виробництві та в учбових закладах сприяє швидкому поширенню інфекцій і виникненню епідемій.

Громадський та особистий транспорт в тій чи іншій степені сприяє гіподинамії, яка є причиною багатьох хвороб.

Вагомим фактором, що погіршує загальний стан організму є відірваність міських жителів від природних об’єктів. Заміські ландшафти, тиша, чисте повітря, купання у відкритих водоймах сприяє повноцінному відпочинку, укріплює нервову систему і загальний стан організму.

Питання екологічно безпечного проживання людини стосується в більшій мірі міських урбанізованих територій. Сукупність різноманітних хімічних, фізичних і біологічних факторів формує специфічне урбанізоване середовище існування людини, яке у більшості випадків не є оптимальним для її здоров’я.

У наш час існує ряд класифікацій екологічної безпеки міст, одна з них виділяє три категорії екологічної безпеки міста.

Перша – екологічно благополучні, тобто такі міста, де викиди шкідливих забруднюючих речовин антропогенного походження в атмосферу не створюють перевищень гранично допустимих концентрацій, встановлених для природних середовищ.

Друга категорія – екологічно складні. В цих містах

2.Вже визначено, що сучасна міська квартира є додатковим джерелом забруднення так званого квартирного середовища,де людина проводить більшу частину свого життя. На відміну від міської урбосистеми, яка має значні розміри у просторі, у невеликому об’ємі квартири на людину впливає одночасно комплекс фізичних, хімічних, біологічних та психологічних факторів.

Дослідження показали, що у житлових приміщеннях існують додаткові джерела забруднення внутрішнього атмосферного повітря. Це полімерні та азбоцементні будівельні та оздоблювальні матеріали; побутовий пил, здатний адсорбувати шкідливі гази та мікроорганізми; продукти життєдіяльності людини та домашніх тварин; продукти згоряння побутового газу; засоби догляду за житлом (миючі засоби, засоби для чищення, побутові клеї, косметичні препарати та інше); телевізори, комп’ютери, кондиціонери, СВЧ-печі.

У пробах повітря, відібраних у житлових приміщеннях м. Києва було виявлено близько 50 хімічних органічних сполук.

Відомо, що лише синтетичні полімерні матеріали виділяють у повітря більше 40 хімічних сполук. Всі вони не тільки токсичні, але 60% з них мають виражену алергенну дію.

Давно відомо, що у повітрі існують позитивно і негативно заряджені іони. Високий вміст озону у повітрі, а значить і негативних іонів кисню підвищує імунітет організму. Екрани телевізорів і монітори комп’ютерів знешкоджують негативні іони та генерують позитивні, що дуже шкідливо для організму людини. Внаслідок цього сьогодні з’явився новий термін «електронний смог». Якщо у повітрі існує багато позитивних іонів, то людина відчуває нестачу кисню, наступає швидка втома,знижується працездатність, порушується сон. Необхідний вміст негативних іонів повинен становити 600 іонів/см³, оптимум 2000-4000 іонів/см³ .У більшості житлових приміщень спостерігається вміст не більше 200 іонів/см³ (морське чи лісове повітря містить 2000-5000 іонів/см³).

«Штучна атмосфера», яку створює людина навколо себе, погіршує її стан здоров’я і скорочує життя. Забруднювачі повітря приміщень можуть бути поділені на дві групи: забруднювачі, що самовільно виділяються з будівельних матеріалів, меблів та забруднювачі,що виділяються з речей внаслідок діяльності людини. До першої групи відносять аміак, формальдегід, фенол. До другої – оксид азоту, вуглецю, тютюновий дим, речовини, що виділяються з засобів гігієни та побутової

хімії.

ЛІТЕРАТУРА

1. Апостолюк С.О., Джигирей В.С., Апостолюк А.С. Промислова екологія. – К.: «Знання», 2005. с.474;

2. Запольський А.К., Салюк А.І. Основи екології – К.: Вища школа, 2004, с.370;

3. Запольський А.К. Фізико-хімічні основи технології очищення стічних вод – К.: «Лібра», 2000, с.551;

4. Клименко Л.П. Техноекологія – Миколаїв, МФ НаУКМА, 2000, с.302;

5. Сухарев С.М., Чудак С.Ю., Сухарева О.Ю. Техноекологія та охорона навколишнього середовища – Львів: «Новий Світ-2000», 2004, с.256;

6. Царенко О.М., Нєсвєтов С.О., Кабацький М.О. Основи екології та економіка природокористування – Суми: «Університетська книга», 2001, с.326.

7. Артемова Н.Е., Бондарев А.А. Допустимые выбросы радиоактивных и вредных химических веществ в приземный шар атмосферы.- Москва: Атомиздат,2005– 235 с.

8. Перегут Е.А. Химический анализ воздуха промышленных предприятий. –Ленинград: “Химия”, 2003.– 440 с.

9. Перегут Е.А., Горелик Д.О. Инструментальные методы контроля загрязнения атмосферы. –Ленинград: “Химия”, 2003. – 382 с.

10. Руководство по химическому анализу поверхностных вод суши/ Под редакцией А.О.Семенова. – Ленинград: Гидрометеоиздат, 2007. – 550 с.

ЗМІСТ

Тема1. Місто і міське середовище. 3

Тема 2. Повітряне середовище міста. 9

Тема 3. Процеси формування складу атмосферного повітря в
населеному пункті. 14

Тема 4. Заходи по захисту повітряного басейну. 22

Тема 5. Технічні засоби і технології очищення викидів. 26

Тема 6. Контроль рівня забруднення атмосферного
повітря в містах. 41

Тема7. Вплив шкідливих факторів на стан міського середовища. 47

Тема 8. Геологічне середовище міста. 53

Тема 9. Побутові та виробничі відходи. 60

Тема 10. Утилізація твердих побутових відходів. 68

Тема 11. Водне середовище міста. 76

Тема 12. Оцінка стану водних об’єктів. 80

Тема 13. Системи водовідведення і очистки стічних вод. 87

Тема 14. Методи очищення виробничих стічних вод. 93

Тема 15. Людина і міське середовище. 102

ЛІТЕРАТУРА.. 104

Дата добавления: 2014-01-07