Класифікація інвестицій

Динаміка інвестування

Динаміка чистих інвестицій характеризує економічний розвиток підприємства, галузі, держави. Якщо сума чистих інвестицій від'ємна, тобто обсяг валових інвестицій менший від суми амортизаційних відрахувань, це свідчить про зменшення обсягу випуску продукції. Якщо ж сума валових інвестицій дорівнює нулю, це означає відсутність економічного зростання, а якщо ця сума перевищує суму амортизаційних відрахувань, це свідчить про розвиток економіки.

Зі збільшенням обсягів чистих інвестицій збільшуються доходи. На обсяг інвестицій впливає багато факторів. Розглянемо основні з них. Обсяг інвестицій залежить від розподілу доходу на використання та заощадження.

В умовах низьких середньодушових доходів основна їх частина витрачається на споживання. Зі збільшенням доходів збільшуєтьсяїхчастина, спрямована на заощадження. Вона і є джерелом внутрішніх інвестиційних ресурсів.

На обсяг інвестицій істотно впливає очікувана норма чистого прибутку. Як відомо, в умовах ринкової економіки прибуток є основним мотивом інвестування. Зі збільшенням очікуваної норми чистого прибутку збільшується обсяг інвестицій.

На обсяг інвестицій істотно впливає й ставка позичкового процен­та, оскільки у процесі інвестування використовується як власний, так і позичковий капітал. Якщо очікувана норма чистого прибутку пере­вищує ставку позичкового процента, то за інших рівних умов інвестування буде ефективним. Зі збільшенням ставки позичкового процен­та зменшується обсяг інвестицій, і навпаки.

Очікуваний темп інфляції також істотно впливає на обсяг інвестицій. Чим вищий очікуваний темп інфляції, тим швидше знецінюєть­ся очікуваний прибуток після процесу інвестування. Цей фактор має вирішальне значення в разі довгострокового інвестування.

Інвестиції в об'єкти підприємницької діяльності класифікуються за певними ознаками.

1. За об'єктами вкладання коштів (майна) розрізняють інвес­тиції реальні та фінансові. Під реальними інвестиціями розу­міють вкладання коштів (майна) у реальні активи — матеріальні та нематеріальні (іноді інвестиції в нематеріальні активи, що по­в'язані з науково-технічним прогресом, характеризують як інно­ваційні). Фінансові інвестиції — це вкладання коштів у фінан­сові інструменти (активи), серед яких превалюють цінні папери.

2. За характером участі в інвестуванні розрізняють інвестиції прямі та непрямі. Пряме інвестування здійснюють інвестори, які безпосередньо беруть участь у виборі об'єктів інвестування та вкладанні в них коштів (майна, активів). Як правило, інвестори добре обізнані з об'єктом інвестування й володіють механізма­ми інвестування. Непрямі інвестиції здійснюють інвестиційні чи фінансові посередники. Оскільки не всі інвестори мають необ­хідну кваліфікацію для ефективного добору об'єктів інвестуван­ня та управління інвестиціями, то певна їх частина купує цінні папери, які випускаються інвестиційними та фінансовими посе­редниками. Зібрані кошти посередники вкладають у найефек­тивніші на їхній погляд об'єкти інвестування, керують ними, а потім розподіляють одержаний прибуток між своїми клієнтами-інвесторами.

3. За періодом інвестування інвестиції розподіляються на коротко- та довгострокові. Короткострокові інвестиції здійснюють­ся на період до одного року. До них належать короткострокові депозитні вклади, придбання короткострокових ощадних сертифі­катів тощо. Довгострокові інвестиції здійснюються на період понад рік. Великі інвестиційні компанії розподіляють їх на три види з періодом інвестування:

а) до двох років;

б) від двох до п'яти років;

в) понад п'ять років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції приватні, державні, іноземні й спільні. Приватні інвестиції здійснюються фізичними особами, а також юридичними особами з при­ватним капіталом, державні — державними та місцевими органа­ми влади, державними (казенними) підприємствами з бюджетних і позабюджетних фондів, власних і позичкових коштів, іноземні — фізичними та юридичними особами іноземних держав, спільні — суб'єктами цієї держави та іноземних держав.

5. За регіональною ознакою розрізняють інвестиції в цій державі та поза її межами. Внутрішні інвестиції здійснюються в об'єк­ти інвестування в межах цієї держави, а іноземні — поза її ме­жами. До других належить також придбання різних фінансових інструментів інших держав — акцій закордонних компаній, об­лігацій інших держав тощо.

Наведена класифікація інвестицій відбиває їх найсуттєвіші ознаки. У наукових джерелах зустрічаються й інші класифікації.

Дата добавления: 2014-01-07