Етика і мораль юридичній професії. Нормативні акти, що регулюють питання професійної етики

2.

1.

Професійна відповідальність та підстави її настання.

Етичні принципи в роботі практикуючого юриста

Етика і мораль в юридичній професії. Нормативні акти, що регулюють питання професійної етики.

План

ТЕМА № 1.2. Професійна відповідальність та етика юриста.

1. Теоретичний аспект поняття «етики» і «моралі»

Література:

1. Тлумачному словнику російської мови /за редакцією проф.. Д.Н. Ушакова.-М., 1940.-Т.ІV.-Столб. 1436

2. Ожегов С.І. Словник російської мови.- М., 1984.-С.791,310,360

3. Словник з етиці/ під редакцією А.А. Гусейнова, І.С, Кона.-М, 1989.-С.278

4. О. Ващюк і Р.Гера Посібник консультанта юридичних клінік. - Львів: ПАІС, 2008.-248

5. Професійні навики юриста: Досвід практичного навчяння.-М.:Дело, 2001.-416 с.

6. Правила адвокатської етики // Схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури від 1.10.1999, N 6/VI.-: Юридичний вісник України, N 46, 18 — 24.11.1999 р.

7. Кодекс професійної етики судді: Затверджено V з'їздом суддів України 24.10.2002 // Вісник Верховного Суду України”, N 5, вересень — жовтень, 2002 р

8. Про адвокатуру: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1993, N 9, ст.62)

9. Бідюкова М.С., Колесник М.О., Соловйова Л.М. Особливості роботи з клієнтом, який потребує допомоги у кримінальній справі. -навч. посібник.-м. Суми.-2006.-143 с.

Теоретичний аспект поняття «етики» і «моралі»

Ми вже з’ясували які професійні якості повинен мати практикуючий юрист для здійснення своєї діяльності. Але разом з професійними якостями юрист повинен дотримуватись загальноприйнятих норм етики і моралі.

Що таке етика і мораль і чим відрізняються між собою ці два поняття.

У тлумачному словнику російської мови за редакцією проф.. Д.Н. Ушакова, поняття «Етика» визначається як – вчення про основні принципи моральності і про норми людської діяльності з погляду понять про добро і зло. [1, cтолб. 1436]. С.І. Ожегов, у словнику російської мови, визначає «Етику», як 1) філософське вчення про моральність, про правила поведінки; 2) як норми поведінки, мораль, сукупність етичних правил серед членів якого-небудь суспільства, якої-небудь суспільної групи, професії; [2, c. 310, 360, 791,] У словнику з етиці, під редакцією А.А. Гусейнова, І.С, Кона «Етика» визначається як 1) одна із форм ідеології – вчення про мораль, її розвиток, принципи норми і ролі в суспільстві; 2) сукупність норм поведінки, мораль якої-небудь суспільної групи, професії. «Мораль» визначається у цьому ж словарі, як правила моральності, а також сама моральність, а «Моральність», як правила, що визначають поведінку, духовні і душевні якості, необхідні людині в суспільстві, а також виконання цих правил, поведінки. [3, c. 278] «Мораль» з лат. (mores-нрави), це одна з форм суспільної свідомості, що виконує функцію регулювання поведінки людей у всіх сферах суспільного життя. Це система вимог до людини.

Автори О. Ващюк і Р.Гера, [4] визначають «Мораль», як сукупність вимог, приписів, норм і принципів поведінки людини у ставленні її до суспільства, соціальних інститутів, суб’єктів інших людей і самої себе з позиції добра і зла.

І визначають ознаки:

1. Суспільний характер – трактування її норм залежить від суспільства яке ними користується, тобто виражає інтереси суспільства;

2. Об’єктивність – мораль не залежить від волі конкретної людини, оскільки її створення – тривалий історичний процес.

3. Нормативний характер – існує у формі і принципів, які закріплюють дозволену або заборонену поведінку.

5. Імперативний та універсальний характер – норми моралі обов’язкові для кожної людини у всіх її життєвих ситуаціях.

6. Специфіка механізму регулювання поведінки людини: шляхом вироблення духовних цінностей (уявлення про добро і зло, справедливість, відповідальність, почуття дружби, любові), які сприймаються моральною свідомістю людини, перетворюються в її ціннісні орієнтири, переконання, й реалізуються у вчинках.

7. Специфіка у санкціях (совість, громадський осуд).

8. Підтримує і захищає єдність та цілісність спільноти. [4]

Виходячи із вище запропонованих визначень можна зробити висновок, що «Етика» - це саме вчення про мораль, а «Мораль» - це сукупність певних правил поведінки, які загально прийняті і визнані у певному суспільстві, соціальній чи професійній групі людей. Хоча не рідко, як в науковій літературі, так і в нормативних актах йде підміна понять, що в свою чергу може призводити до плутанини в понятійному апараті. Так у книзі «Професійні навики юриста: досвід практичного навчання» дається визначення поняття «Професійна етика юриста» - це правила (сукупність їх) поведінки юриста. Правила поведінки, які покликані встановити окремий тип моральних взаємовідносин для оптимального виконання юристом своїх професійних функцій. Ці правила являються соціально-філософським роз’ясненням призначення юридичної професії.[5, c.111] Також в цій книжці дається визначення «Етичного правила» – як міри можливої поведінки, оптимальне, але не абсолютне, єдиної вірної поведінки. [5, c.112]. Хоча на нашу думку, мова повинна йти про «Моральне правило», оскільки «етика», як вже зазначалось, це вчення про «мораль». Крім того, таку підміну понять можна зустріти і в назвах кодексів, наприклад, «Кодекс професійної етики юриста», «Правила адвокатської етики»[6], «Кодекс професійної етики судді»[7], теж необхідно використовувати поняття «Мораль», а не «Етика». Тому на нашу думку, ці поняття треба розрізнять і використовувати за їх значенням.

Вся діяльність юриста пов’язана з спілкуванням, саме тому, моральні норми є першочерговими яких повинен дотримуватись юрист в своїй діяльності.

Отже, «Моральне правило», це міра можливої поведінки, оптимальне але не абсолютне, єдиної вірної поведінки. Реалізація цього правила - це завжди особистий вибір.

Предметом регулювання цих правил є відносини:

1. між юристом з одного боку і державою і суспільством з іншого;

2. між юристом і конкретною особою, що опинились в сфері професійної дії юриста(слідчий - обвинувачений, адвокат - підзахисний);

3. між окремими корпораціями юристів (судді – прокурори, судді - адвокати);

Ці правила можуть визначатись як в законі, так і в інших нормативних актах.

Таким чином, якщо професійні якості потрібні для виконання безпосередньо технічної роботи, то норми етики і моралі необхідні для спілкування з людьми. Де вони ці норми регламентовані і для чого вони потрібні?

Наприклад в Законі України «Про адвокатуру» [8] сказано, що адвокату забороняється вступати в справу в якості захисника або представника, якщо він раніше займав в цій справі інше процесуальне місце. Також джерелами процесуальних норм являються професійні кодекси. Наприклад, «Кодекс професійної етики судді», правила, які там формуються основані на загальноприйнятих нормах моралі, а також на основі прецедентів практики притягнення юриста до дисциплінарної відповідальності за порушення норм моралі і етики.

Вивчення правил професійної моралі і етики, це не тільки його заучування, це більш процес осмислення правил, пошук відповідей на питання: чому юрист повинен дотримуватись цих правил? Чому юрист повинен вибирати саме таку поведінку, яка регламентована цими правилами?

В сучасних умовах етика для юристів України стає істотною професійною якістю. Це в першу чергу не знання самих етичних правил, які формально прийняті, а внутрішні установки самого юриста, тих принципів, імпульсів, поривів, які визначають межі його поведінки. Від представників права професійна мораль і етика, вимагає вірності духу і букві закону, непідкупності і принциповості у відстоюванні інтересів правової держави, її організації, груп і окремих осіб, забезпечення у всій юридичній практиці рівності, як кожного громадянина, так і держави перед законом. Професійна етика юриста має і загально моральний сенс, об’єднуючи регулятивні можливості моралі і права, через що її вимоги є найбільш детально розробленими, відбиваючись в кодексах різних видів права, в процесуальних нормах, в правилах діяльності органів міліції, слідства, прокуратури, адвокатури, суддівських працівників, співробітників виправних установ. Найбільш загальним принципом правової етики можна вважати визнання самоцінності людини, тоді як закон і його застосування представляють лише інструментальну цінність. [8, c.8]

Норми етики реалізуються тільки на практиці і тільки в діях юриста, Тільки в конфліктних ситуаціях можливо прослідкувати наскільки юрист може керувати своїми емоціями, і як він дотримується при цьому норм етики і моралі. Саме навчання в клініці може дати можливість проявити себе, навчитись контролювати свої емоції і дотримуватись встановлених правил.

Саме тому, багато юридичних клінік розробили і прийняли етичні кодекси в якості одного з документів, що регламентує їх діяльність. Прийняття такого кодексу який розроблявся силами клініки, зобов’язує студента поважати і дотримуватись його норм, діяти у відповідності з ним, тобто у студентів починають формуватись професійні якості, якими повинен володіти сучасний юрист-професіонал.

Дата добавления: 2014-01-07