Критерії періодизації історії психології

Психологія має багатовікову історію: перші наукові уявлення виникли в УІІ ст. до н.е. Тому постає питання про періодизацію історії психології, завданням якої є розподіл цього процесу, виділення етапів, визначення змісту кожного з них.

Етапи розвитку історії психології:

І Донаукова психологія – не структуровані погляди вчених (7-6 ст. до н.е.);

Донауковий період – уявлення про психіку базувались на основі міфів, казок, релігійних вірувань. Існував погляд на душу „анімізм” – це рівень розуміння природи і самої людини, за яким душа визнається в існуванні в усіх природних тілах, явищах, тваринах.

ІІ Філософський період – психологія була частиною філософії (6-5 ст. до н.е. – 18 ст. – початок 19 ст. н.е.);

Філософський період складається з таких підперіодів:

1) Антична психологія (6-5 ст. до н.е. – 5 ст. н.е.) – виникли перші наукові уявлення про психіку. Існували такі напрямки цього уявлення:

- матеріалізм (Демокріт, Геракліт);

- ідеалізм (Арістотель, Сократ, Платон).

Перші уявлення про душу виникли в період ранньої класики (6-5 ст. до н.е) у філософії Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Геракліта.В цей період формуються емпіричні знання про психічні процеси (сприймання, пам’ять, уяву, волю) та характер, здібності. Основною проблемою було співвідношення душі і тіла. Виникла ідея першооснови – елементу, який є першою складовою всіх об’єктів (Архе).

2) Епоха Середньовіччя (5 ст. - 14 ст. н.е.).

Зародки психології ідуть у руслі релігійних вчень, поглядів. Офіційною наукою про душу було богословство. Основна ознака періоду – бездоказовість поглядів та переконань. Вивчали способи маніпулювання великою масою людей. Прийоми зниження психологічної напруги (внаслідок частих епідемій). Використовувалися як методи – сповідь і покаяння. Розвивається ораторське мистецтво. Для зниження емоційної напруги застосовувалися карнавали.

3) Арабська психологія (8-12 ст. н.е.)

Арабські вчені наполягали на тому, що вивчення психіки повинно базуватись не лише на вивченні філософських концепцій, а й на вченнях медичних наук.

4) Епоха Відродження (14 ст. н.е.–16 ст.) вперше психологія згадується як наука про свідомість, складається гуманістична концепція. Провідна проблема – здібності.

5) Новий час (16-17ст.н.е.) – відбулося ще більше уточнення предмету психології – свідомість, її функції та зміст. Основний принцип періоду – механістичного детермінізму – всі процеси пояснюються з позиції механіки. Основні напрямки: сенсуалізм (основою всіх знань були відчуття); раціоналізм (основою всіх знань є мислення).

ІІІ Науковий – розпочався з праці Вундта „Експеримент” (1860 – 1874 р. р.), психологія виділилася у самостійну науку.

Дата добавления: 2014-01-07