Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Психіка і свідомість




У процесі еволюції живих істот психіка як відображення об'єктив­ної дійсності в мозку розвивалася залежно від умов життя того чи іншого виду живих істот, набувала дедалі складніших форм. Найви­щим рівнем її розвитку є властива людині свідомість.

Психологія пояснює виникнення людської свідомості суспільним способом буття людей і трудовою діяльністю, що спричинила її розви­ток. З переходом до суспільних форм життя докорінно змінилася структура людської поведінки. Поряд з біологічними її мотивами, які залежали від безпосереднього сприймання середовища, виникли вищі, "духовні" мотиви та потреби, вищі форми поведінки, які засадово зу­мовлені здатністю абстрагуватися від безпосереднього впливу сере­довища. Поряд з двома джерелами поведінки — спадково закріпле­ною програмою та власним досвідом самого індивіда — виникло третє джерело, що формує людську діяльність, — трансляція та засвоєння суспільного досвіду. У задоволенні цієї важливої соціальної потреби од­ним з вирішальних чинників була мова, що стала формою існування свідомості.

Характерними особливостями і структурними компонентами свідо­мості є такі:

Знання про навколишню дійсність, природу, суспільство. Рівень свідо­мості безпосередньо залежить від рівня засвоєння знань і досвіду осо­бистості. У процесі суспільно-історичного розвитку в людини розвину­лася потреба в знаннях, яка є найважливішою її спонукою, мотивом пізнавальної діяльності.

Виокремлення людиною себе у предметному світі як суб'єкта пізнан­ня, розрізнення суб'єкта "Я" та об'єкта "не Я", протиставлення себе як особистості іншому об'єктивному світові. Характерним щодо цього є самопізнання, що стало підґрунтям для самосвідомості, тобто усвідо­млення власних фізичних і морально-психологічних якостей.

Цілеспрямованість, планування власної діяльності та поведінки, пе­редбачення її результатів. Цей бік свідомості виявляється в само­контролі та коригуванні власних дій. Їх перебудові, у змісті стратегії і тактики, якщо цього потребують обставини.

Ставлення особистості до об'єктивної дійсності, до інших людей, до самої себе. Ставлення особистості до оточення виявляється в оціню­ванні та самокритиці, в яких важливу роль відіграє емоційно-вольова сфера особистості.

Виокремлення та протиставлення людиною себе іншому предмет­ному світові, природним і суспільним явищам, переживання свого ставлення до об'єктивної дійсності та самої себе є засадовими стосов­но самовиховання. Завдяки свідомості, самопізнанню та самосвідо­мості особистість стає суб'єктом виховання, тобто сама ставить пе­ред собою виховні цілі й досягає їх.

Свідомість людини характеризується активністю. У процесі відо­браження дійсності інформація, що надходить до мозку, відображу­ється не механічно, а свідомо оброблюється відповідно до мети, завдан­ня та досвіду особистості.

Рівень розвитку й виявлення свідомості в людини буває різний за­лежно від рівня розвитку її знань і наукового світогляду, ідейних і мо­ральних переконань, ставлення до інших людей і до самої себе, до форм суспільного життя.

Людині властиві й неусвідомлювані форми психічної діяльності (інстинктивні та автоматизовані дії, потяги тощо). Але несвідоме вхо­дить до свідомого й завдяки цьому може контролюватися людиною.

Вивчаючи форми психічної діяльності, треба зважати на те, що психічне життя, свідомість та діяльність особистості завжди постають в єдності. Ця єдність виявляється в цілеспрямованій діяльності люди­ни, її різноманітних пізнавальних, емоційних та вольових реакціях, ставленні до інших і до самої себе. Людина взаємодіє з навколишнім се­редовищем як цілісна система. Цілісність взаємодії забезпечується на­самперед вищим відділом центральної нервової системи — корою ве­ликих півкуль головного мозку, яка інтегрує (об'єднує) діяльність організму й керує нею.

 

  1. Виникнення та розвиток психіки
  2. Розвиток механізмів психічної діяльності
  3. Розвиток психіки на різних етапах еволюції тваринного світу
  4. Виникнення та історичний розвиток людської свідомості

 

  1. коацервати: подразливість, чутливість
  2. рецептори, поведінка, основні етапи розвитку нервової системи (дифузна, ганглієва (вузлова і ланцюгова), трубчаста.
  3. тропізм, стадії розвитку психіки тварин (елементарна сенсорна психіка, перцептивна психіка, інтелект), інстинкти.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 241; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.