Вимоги до створення (оновлення) топографічних планів та карт

Зв’язок топографічного креслення із геодезією, картографією, землеустроєм, фотограмметрією та іншими науковими напрямами.

Зображення та дослідження навколишнього світу за допомогою картографічних зображень як особливих моделей реальних явищ (подій, об’єктів, ресурсів, особливостей поширення того чи іншого явища, процесів тощо) абсолютно неможливе без тісного взаємозв’язку між багатьма науками.

Історично так склалося що топографія найближче знаходиться до геодезії, картографії, географії. Зокрема значення геодезії полягає в тому що саме вона надає точні дані про форму та розміри Землі, координати кожної конкретної точки, методи вимірювань відстаней, напрямків тощо.

В сучасних умовах близькою наукою до топографії є також фотограмметрія. Саме за допомогою аерофотознімків та новітніх методів обробки інформації, нині уточнюються топографічні карти, значно швидше фіксуються зміни на поверхні Землі, стає можливим моніторинг та моделювання ситуації, і як наслідок розробка прогнозів на майбутнє.

Топографія широко використовує методи математичних обчислень, зокрема математичні знання використовуються для розробки науково обґрунтованого виконання топографо-геодезичних вимірювань, обробку їх результатів. Крім цього, в наш час неможливо обійтися без напрацювань нової науки – інформатики. Саме інформатика займається вивченням методів збирання, перетворення, збереження, пошуку, передачі та розповсюдження наукової інформації. Особливо ефективне використання методів та прийомів інформатики які дозволяють організувати інформативно-картографічну службу та автоматизувати обробку картографічної інформації переданої з вимірювальної техніки.

Такі розділи фізики як оптика, електроніка, радіотехніка необхідні для розробки та експлуатації геодезичних приладів які використовуються при топографічних зніманнях.

Геоморфологія як наука про походження та розвиток рельєфу земної поверхні допомагає топографії та картографії правильно зобразити форми рельєфу на топографічних картах і планах.

Координацію та виконання топографо-картографічних робіт на території України здійснюють відповідні організації та служби. У кінці 1991 року, з метою забезпечення господарства України топографо-геодезичними матеріалами та картографічною продукцією, створюється головне управління геодезії, картографії та кадастру – Укргеодезкартографія. Пізніше його реорганізують в департамент Міністерства екології та природних ресурсів.

Топографічні карти створюються в графічній, цифровій та електронній формах у єдиній системі координат і висот за уніфікованими та погодженими між собою умовними знаками та класифікаторами.

Незалежно від призначення, форми та масштабу топографічні карти повинні задовольняти такі основні вимоги: (слайд 4)

· достовірно (з відповідною до масштабу точністю й повнотою) відображати стан місцевості на рік створення карти в діючих умовних знаках;

· забезпечувати визначення (з відповідною до масштабу точністю) прямокутних та географічних координат, абсолютних і відносних висот об'єктів місцевості, їх кількісних та якісних характеристик, а також давати можливість проводити інші картометричні роботи;

· бути зведеними по рамках за всіма елементами змісту між суміжними аркушами карт одного масштабу;

· бути узгодженими за основними елементами змісту між аркушами карт суміжних масштабів;

· бути наочними і зручними в користуванні, давати можливість сприйняття та оцінки інформації про місцевість та орієнтування на ній.

(слайд 5

Первинні топографічні карти в графічній формі створюються методами топографічних зйомок аналоговими або цифровими технологіями. Похідні карти - методом складання.

Основним методом зйомки є аерофототопографічна зйомка. Інші методи зйомок (мензульна, тахеометрична тощо) застосовуються у виняткових випадках у разі відсутності матеріалів аерофотозйомки, а також під час зйомки невеликих ділянок.

Вибір методу топографічної зйомки визначається фізико-географічними умовами району робіт, обсягами і термінами їх виконання та економічною доцільністю. Кожен метод зйомки може застосовуватися окремо або в комбінації з іншими методами, що визначається технічним проектом.

Створення похідних топографічних карт методом складання виконується з використанням оригіналів топографічних карт і планів більшого масштабу чи інших картографічних матеріалів за аналоговими або цифровими технологіями.

Топографічні карти в цифровій та електронній формах створюються за наявними топографічними картами або за первинними матеріалами топографічних зйомок.

(слайд 6

Незалежно від методу створення та оновлення, цифрові топографічні карти повинні відповідати таким основним вимогам:

· забезпечувати можливість автоматизованого визначення даних про місце розташування об'єктів та їхніх характеристик;

· включати цифрове значення кількісних та якісних характеристик і кодів об'єктів у прийнятій системі класифікації і кодуванні картографічної інформації;

· мати таку структуру подання інформації, яка б забезпечувала можливість внесення змін і доповнень, можливість її конвертації у топологічні або нетопологічні формати геоінформаційних систем та виділення незалежних моделей визначених елементів змісту карт (гідрографії, населених пунктів, доріг і придорожніх споруд, рельєфу, рослинного покриву та ґрунтів).

Зміст і точність цифрових топографічних карт має відповідати змісту й точності топографічних карт відповідного масштабу. Створення та оновлення топографічних карт у цифровій та електронній формах регламентується окремими нормативно-технічними документами.

Незалежно від методу створення чи оновлення топографічних карт на кожну номенклатуру (об'єкт, масив - при створенні цифрових карт) ведеться формуляр встановленого зразка, де відображується технологічна послідовність створення чи оновлення карти.

Дотримання основних вимог до змісту, оформлення та якості топографічних карт під час їх створення та оновлення забезпечується єдиною системою редакційних робіт, які проводяться на всіх етапах створення чи оновлення карт.

(слайд 7)

Залежно від використання планів та топографічних карт їх можна оформляти:

a. у вигляді складального (зйомочного) оригіналу;

b. у вигляді видавничого оригіналу;

c. у вигляді цифрової моделі місцевості.

(слайд 8

Вимоги до складальних (зйомочних) оригіналів:

· Зйомочні оригінали повинні бути такої якості, щоб з них можна було виготовляти чіткі фотокопії.

· Зйомочні оригінали масштабів 1:1000 та 1:500 креслять олівцем, в один колір .

· Зйомочні оригінали масштабів 1:5000 та 1:2000 кресляться тушшю. Оригінали цих масштабів 1:5000 та 1:2000 оформляються у наступних кольорах:

- зелений - умовні знаки гідрографічних об'єктів, болота, солончаки;

- коричневий - горизонталі, умовні знаки елементів рельєфу кам'янистих, глинистих, полігональних і горбистих поверхонь, пісків та галечників;

- чорний - всі інші елементи плану.

При оформленні складального (зйомочного) оригіналу основна увага звертається на чіткість та ясність зображення окремих контурів та рельєфу.

Складальні (зйомочні) оригінали оформляються:

· на копіях з мозаїчних фотопланів, виготовлених на жорсткій основі (метал, пластик);

· на креслярському папері, наклеєному на жорстку основу.

Видавничі оригінали виготовляються, при необхідності, виданням тиражних відбитків.

Цифрові моделі місцевості записуються на магнітних, оптичних або іншого виду носіях.

Умовні знаки та шрифти написів за характером викреслювання та розмірами повинні відповідати умовним знакам та зразкам шрифтів, встановлених для планів даного масштабу. При оформленні оригіналів застосовуються прогресивні методи поліграфії (фотонаклейки, деколі, аплікації та ін.)

Дата добавления: 2014-01-07