Парламентська

Парламентська— характерна для сучасних монархій, побудованих па принципі парламентаризму: Великобританія, Іспанія, Данія, Швеція, Бельгія,Нідерланди, Япо­нія та ін.

За видами форм правління сучасних держав виділяють: монархію і республіку.

Форма державного устрою –порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому.

Форма державного правління - порядок утворення і організації вищих органів влади в державі.

*Форма державного режиму – порядок здійснення державної влади, визначений місцем і роллю вищого органу (парламент, президент, уряд) у державі.

Монархія - форма державного правління, за якої державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи – монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (не затверджується ним).

Республіка – форма державного правління, за якої вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраний народом на певний строк.

Монархія буває: абсолютна і конституційна.

Абсолютна (не обмежена)

Монарх не обмежений конститу­цією; здійснює законодавчу діяль­ність; керує урядом, який формує сам; контролює правосуддя, місце­ве самоврядування, тобто вся державна влада зосереджена в його руках (характерна для рабовласни­цьких та феодальних суспільств).

Збереглася в первозданному ви­гляді (без конституції і парламенту) в поодиноких країнах (султанат Оман). Сучасна абсолютна монар­хія, як правило, має і конституцію, і парламент. Конституція встанов­лює, що влада виходить від монар­ха, тобто затверджує його абсолю­тну владу. Парламенту приділяєть­ся роль консультативної ради при монарху (Кувейт, Саудівська Ара­вія), яка у будь-який час може бути розпущена (у Бахрейні розпущена через півтора рокіт після створення)

Конституційна (обмежена)

— влада монарха обмежена кон­ституцією, він не може прямо впливати на склад і політику уряду, що формується парламентом і під­звітний йому; парламент здійснює законодавчу діяльність.

•Дуалістична— характерна для перехідного періоду від феодалізму до капіталізму, служить формою примирення інтересів феодалів (їх переважно виражає монарх) і інте­ресів буржуазії (їх представляє пар­ламент); кайзерівська Німеччина в 1871—1918 p., Туніс, Таїланд, Лі­вія, Ефіопія та ін. У деяких сучас­них країнах (султанат Бруней, ко­ролівство Тонга) збереглися окремі риси дуалістичної монархії. Прак­тично вона себе зжила.

Республіка: парламентська, президентська, змішана (напівпрезидентська, напівпарламентська)

— Глава держави (президент) не може впливати па склад і політику уряду. Уряд формується парламентом, підзвітний і підконтрольний йому (діє принцип політичної відповідальності уряду перед парламентом): Залишається при владі доти, поки має у своєму розпорядженні підтримку парламентської більшості. Президент — глава держави, але не глава уряду. Повноважень у президента менше, ніж у прем'єр-міністра, який є главою уряду і лідером правлячої партії або партійної коаліції. Верховна влада належить парламенту, що обирається населенням країни.

Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту (Італія. Греція. Індія, ФРН, Чехія, Угорщина)

Дата добавления: 2014-01-07