Характеристика рівнів управління

Рівні управління	Представники рівнів управління	Функції представників рівнів управління
Інституційний рівень	Директор, заступники директора; президент, віце-президенти; ректор, проректори та ін.	Забезпечують інтереси і потреби власників, здійснюють стратегічне і загальне керівництво, виробляють політику організації
Управлінський рівень	Завідувач відділом, декан, начальник цеху, начальник відділу тощо	Забезпечують реалізацію політики функціонування організації, розробленої вищим керівництвом, відповідають за доведення деталізованих завдань до підрозділів та їх виконання
Технічний рівень	Майстер, начальник виробничої дільниці, завідувач бюро, завідувач кафедри, старший продавець тощо	Відповідають за донесення поставлених завдань до безпосередніх виконавців та ефективність їх виконання

Роль — набір визначених правил поведінки, що відповідають конкретній установі чи певній посаді. Окрема особистість може вплинути на характер виконання ролі, але не на її зміст.

1. Міжособистісні ролі:

а) головний керівник;

б) лідер;

в) зв'язкова ланка.

2. Інформаційні ролі:

а) отримувач інформації;

б) розповсюджувач інформації;

в) представник.

3. Ролі, пов'язані з прийняттям рішень:

а) підприємець;

б) ліквідатор порушень;

в) розподілювач ресурсів;

г) ведучий переговори.

Міжособистісні ролі випливають з повноважень і статусу керівника в організації і охоплюють сферу його взаємин з людьми. Міжособистісні ролі можуть зробити керівника об'єктом нагромадження інформації, що дає можливість і одночасно змушує його грати інформаційні ролі й діяти в якості центру обробки інформації. Приймаючи на себе Міжособистісні та інформаційні ролі, керівник здатний відігравати ролі, пов'язані з прийняттям рішень: розподіл ресурсів, погодження конфліктів, пошук можливостей для організації, ведення переговорів від імені організації.

Усі ці 10 ролей, взяті разом, визначають обсяг і зміст роботи менеджера незалежно від характеру конкретної організації (табл. 1.4).

Таблиця 1.4

Просуваючись угору службовими щаблями, менеджери все більше займаються плануванням і меншою мірою безпосередньо контролюють інших осіб. Незалежно від свого рівня, всі менеджери приймають рішення, всі аналізують інформацію та використовують канали комунікацій (зв'язку). Вони планують, організовують, мотивують і контролюють, однак обсяг часу, відведений ними на кожен вид діяльності, не обов'язково є постійним.

На практиці обов'язки менеджера значно змістовніші та охоплюють всю сферу організації процесів постачання, виробництва та збуту, ресурсного і кадрового забезпечення, взаємодії підлеглих у межах організації, постійний аналіз позицій підрозділу, за який він несе відповідальність і творчий пошук сприятливих можливостей і конкурентних переваг. Суттєві зміни в середовищі функціонування організації висувають нові вимоги до сучасних менеджерів, до їх освіти, практичних навиків, підготовки. Це враховує розроблена науковцями перспективна модель менеджера.

Рис. 1.7. Перспективна модель менеджера.

Дата добавления: 2014-01-07