Анатомо-фізіологічне забеспечення статевої сфери жінки

Анатомо-фізіологічне забеспечення статевої сфери чоловіка.

Природнично-научні основи сексології

Лекція № 2

Мета: вивчити анатомо-фізіологічне забеспечення статевої сфери людини, поняття іннервації статевої сфери, розглянути етапи диференціації статі людини.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1.. Анатомо-фізіологічне забеспечення статевої сфери чоловіка.

2. Анатомо-фізіологічне забеспечення статевої сфери жінки.

3..Загальна характеристика іннервації статевої сфери.

4. Диференціація статі людини

Література

1. Введение в гендерные исследования. В 2-х ч. Ч.1. Учебное пособие. Ч.2. Хрестоматия. – Харьков, 2001.

2. Келли Г. Основы современной сексологии. – СПб., 2000.

3. Клецина И.С. Гендерная социализация: Учебн. пособ. – СПб., 1998.

4. Столлер Р. Дж. Влияние биологических факторов на гендерную идентичность // Сексология / Под научн. ред. Д.Н. Исаева. – СПб., 2001. – С. 133 – 143.

5. Фарелл У. Освобождение женщины и тайна мужественности: непризнанная связь // Сексология / Под научн. ред. Д.Н. Исаева. – СПб., 2001. – С. – 170 – 179.

В анатомо-фізіологічному забезпеченні статевої сфери беруть участь: статеві органи, переферічна та ЦНС, відділи ендокринного апарата.

Полові органи підрозділяються на:

*полові железы-гонады (насінники і яєчники),

*полові шляхи (сім'япроводи і яйцепроводи),

*додаткові утворення (придаткові полові залози),

*копулятивные органи.

Анатомія полових органів чоловіка:

*Яєчка й семявыносящие шляхи. Виконують функції:

-прокреационную (сперматогенез),

-забезпечує ряд сексуальних проявів,

-внутрісекреторна активність є чинником гармонійного розвитку соматичного вигляду й полової самосвідомості.

*Придаток яєчка. Виконує функції:

-спермиофагии,

-остаточне дозрівання й нагромадження зрілих спермиев.

*Семявыводящие шляхи.

*Передміхурова залоза. Виконує функції:

-виробляє секрет, кіт. Розріджує сперму, збільшує її об'єм

-містить: K, Na, Ca, Zn, ферменти: фибролизин, фиброгеназу.

*Насінні пухирці.

*Підлоговий член.

Анатомія полових органів жінки прийнято ділити на зовнішні й внутрішні. До внутрішнього ставляться: яєчники, яйцепроводи, матка, піхва. До зовнішнього: переддень піхви, клітор, цибулини передодня, малі й більші полові губи, лобок.

Гормональна регуляція відбувається на рівні ЦНС (гипоталамо-гипофизарная система), на рівні полових залоз, на тихорєцькому рівні.

3..Загальна характеристика іннервації статевої сфери.

При формальному підході до проблеми іннервації статевої сфери можна, наприклад, констатувати, що центростремительная дуга ерекційного рефлексу починається від ерогенною зони на головці статевого члена і проходить в п. dorsalis penis (гілки п. pudendi), що Ерекційні центр розташований в крижових сегментах спинного мозку (на відміну від еякуляторного, що локалізується в поперекових) і що відцентрове коліно ерекційного рефлексу допомогою nn. erigentes пов'язано з гладкою мускулатурою, регулюючої просвіт артерій кавернозних тіл статевого члена.

Якщо ж до цієї проблеми підійти операционально, тобто з метою розібратися у функціональній взаємодії різних анатомічних утворень нервової системи, що забезпечують всю послідовність фізіологічних проявів статевого акту, то на цьому шляху сексолог дуже скоро зустріне величезні труднощі.

Так, видатний американський сексолог Дікінсон, звернувшись до класичних робіт Hasse (1895) і Waldeyer (1889), склав карту чутливої ​​іннервації урогенітальних утворень жінки. На іншій карті, що відбиває ті ж відносини у фронтальній проекції, поряд з позначенням ареалів розподілу периферичних нервів показані співвідношення магістральних нервових стовбурів і їх розгалужень. Мабуть, складені Дікінсоном карти представляють межа можливостей функціональної анатомії сексуальної сфери при акценті на анатомічному компоненті, бо спроба Kocher (1896) скласти карту, яка відображатиме зв'язок периферичних утворень чоловічого тазу з відповідними сегментами спинного мозку, по суті демонструє тільки марність подібних спроб, обумовлену навіть не заплутаністю перерозподілів нервових волокон в сплетеннях і не співучастю соматичної, симпатичної і парасимпатичної систем, а принципової складністю відносин іншого, що не анатомічного, а фізіологічного, плану.

Наведене вище опис спинального центру ерекції і пов'язаних з ним афферентной і еферентної дуг дає вкрай одностороннє і тому спотворене уявлення про справжню іннервації ерекції. Як відомо, ерекція в більшості випадків виникає під впливом імпульсів, що формуються на церебральному рівні, в результаті дистантних впливів (зорових, нюхових і слухових), а часом тільки за допомогою образів пам'яті, і ці впливи здатні викликати ерекцію навіть при повному відключенні афферентной дуги спинального рефлексу (так само як в інших випадках повний поперечний перерву спинного мозку в грудному відділі не перешкоджає виникненню ерекції, провоцируемой з відповідних сегментарних зон).

Дата добавления: 2014-01-07