Теорія Ф. У. Тейлора

Фредерік Уислоу Тейлор (1856-1915) - американський інженер і учений, родоначальник теорії наукового управління, індустріальної соціології і соціальної психології. Запропонована Тейлором система спрямована на підвищення ефективності виробництва за допомогою організації праці, раціоналізації і інтенсифікації трудового процесу. У написаних їм книгах «Основи наукового управління підприємством» і «Управління фабрикою» доводиться, що вживаний у кінці XIX століття спосіб управління фірмою, базується тільки на особистому досвіді і знаннях керівників, застарів і що для підвищення економічного, соціального і технічного прогресу виробництва необхідно впроваджувати систему наукового управління.

Основні принципи підходу Тейлора полягають в наступному:

· Збільшення комфорту і добробуту людства є головною метою виробництва.

· Підприємці повинні нести відповідальність дотримання інтересів усього суспільства, а не тільки їх приватного капіталу.

· Раціональна організація виробництва потрібна для отримання максимальних прибутків і можливості вистояти в конкурентній боротьбі.

Система наукового управління повинна дати підприємцям знання про раціональне ведення виробництва.

Рядовий робітник спочатку ледачий, пасивний. Засобами стимулювання продуктивності його праці являються жорстко стандартизовані методи, прийоми, знаряддя. Трудові операції повинні виконуватися робітниками чисто механічно, оскільки роздуми можуть порушити автоматизм рухів і понизити продуктивність. Особливе значення має вивчення рухів робітників в процесі праці. Необхідно розчленувати увесь трудовий процес на окремі операції, хронометрувати кожну з них і робочий день в цілому. Окремі робочі рухи потрібно вивчати спеціально і давати рекомендації по їх раціональній побудові. Процес раціоналізації праці робітників припускає: а) строгу регламентацію усього робочого часу; б) відробіток прийомів кожної операції; в) введення потокових ліній і конвеєра, темп руху яких повинен задавати ритм праці робітника.

Поєднання матеріальної зацікавленості і «розумного егоїзму». Тільки за допомогою оплати можна максимально зацікавити робітника. Люди не повинні отримувати більше або менше, ніж вони заробили, а підприємець не має бути філантропом. Корінні інтереси робітників і підприємців співпадають. Кожен намагається заробити якомога більше. Звідси висновок - оплата і підприємця, і робітника повинна відповідати їх вкладу у виробництво, стимулювати відповідальність. Але одночасно необхідно використати і принцип «розумного егоїзму», т. е. визначені фінансові засоби треба вкладати в розвиток виробництва, створення нової техніки і технології.

Безперервний контроль за роботою конкретного виконавця. Без примусу і контролю робітник ухилятиметься від роботи. На виробництві необхідно організувати групи наглядачів, інспекторів, нормувальників, що здійснюють контроль за встановленою нормою вироблення.

Оперативний контроль за роботою цехів. Такий контроль дозволяє своєчасно реагувати на нестачу заготівель, інструменту, сировини, стежити за кількістю і якістю продукції, вносити організаційні зміни.

Одним з перших в організаційній психології Тейлор став застосовувати психологічні тести при прийомі на роботу і визначенні кваліфікації, використати спостереження, інтерв'ю, анкетування. Ним уперше було поставлено питання про зв'язок технологічного процесу з діяльністю і психікою людей. Тейлор запропонував комплекс заходів по підвищенню кваліфікації працівників, розробив систему заходів по подоланню психологічної інертності людей стосовно великомасштабних нововведень. Ідеї Тейлора вплинули на поширення «революції менеджерів», лягли в основу наукової організації праці на промислових підприємствах.

Дата добавления: 2014-01-07