Тема 2. Основні напрями і показники розвитку ЗЕД в Україні

План:

2.1. Зовнішньоекономічна політика держави.

2.2 Форму­вання зовнішньоекономічної політики України в контексті реалізації національних еконо­мічних інтересів - самостійно

2.3 Основні етапи розвитку ЗЕД в Україні - самостійно

2.4 Оцінка сучасного стану ЗЕД України.

2.5 Основні показники розвитку зовнішньоекономічного сектора країни.

2.6 Платіжний баланс України: структура та характеристика - самостійно

2.1 ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ – цецілеспрямована діяль­ність держави по формуванню і викорис­танню зовнішньоеко­номічних зв'язків для зміцнення свого по­тенціалу (політичного, економічного, соціаль­ного, екологічного) і ефективної участі у світовій економіці

Принципи з овнішньоекономічної політики держави:

1) перехід суб'єктів господарювання від разових зовнішньоекономічних угод до постійних економічних зв'язків;

2) орієнтація зовнішньоекономічної діяльності на довгострокову перспективу;

3) захист ринку і стимулювання економіки;

4) поділ функцій зовнішньоекономічної політики між державою в цілому й окремими суб'єктами господарювання;

5) розгляд зовнішньоекономічної політики як важливої складової частини всієї зовнішньої політики.

Завданням зовнішньої політики є створення сприятливих умов на світовому ринку для експортерів та активізації ефективних зовнішньоекономічних зв'язків.

Зовнішньоекономічна політика має аспекти:

1) часовий аспект зовнішньоекономічної політики визначає дії держави по формуванню і використанню зовнішньоекономічних зв'язків на сучасний момент і на тривалий період. Тому зовнішньоекономічна політика включає поточну і довгострокову політику.

Поточна зовнішньоекономічна політика полягає в оперативному регулюванні зовнішньоекономічної діяльності.

Довгострокова зовнішньоекономічна політика спрямована насамперед на вирішення великомасштабних зовнішньоекономічних завдань, що потребують великих витрат часу і капіталу.

2) просторовий аспект зовнішньоекономічної політики визначає дії держави по основних напрямках впливу на світову і вітчизняну економіку. За цією ознакою до складу зовнішньоекономічної політики держави входять зовнішньоторговельна, зовнішньоінвестиційна, валютна і митна політики:

1. Зовнішньоторговельна політика встановлює і регулює відносини з іноземними державами в галузі зовнішньоторговельної діяльності, що охоплюють міжнародний обмін товарами (роботами, послугами, інформацією, результатами інтелектуальної діяльності). Ці відносини будуються на основі дотримання загальновизнаних принципів і норм міжнародного права й зобов'язань, що витікають із міжнародних договорів. Зовнішньоторговельна політика поділяється на експортну та імпортну політики.

Експортна зовнішньоторговельна політика спрямована на реалізацію конкурентоспроможних товарів на світовому ринку і стимулювання їх виробництва. Для стимулювання експортоспроможних виробництв використовуються державні закони, бюджетне фінансування, кредити, фінансування НДДКР тощо.

Імпортна зовнішньоторговельна політика спрямована на регулювання ввезення іноземних товарів (робіт, послуг). Інструментом такого регулювання є пряме обмеження імпорту з метою захисту вітчизняної економіки. Для цього використовуються ліцензування і контингентування імпорту, антидемпінгові й компенсаційні мита, система мінімальних імпортних цін. Адміністративні формальності прямо не направлені на обмеження імпорту, проте їх дія обмежує зовнішню торгівлю. До них належать митні формальності, санітарні і ветеринарні норми, технічні стандарти і норми.

Імпортна зовнішньоторговельна політика враховує роль імпорту у вітчизняній економіці, що визначається двома моментами:

1) імпорт як традиційне джерело митних прибутків держави;

2) імпорт як антимонопольний важіль і елемент виробництва, що утворює конкурентоспроможність вітчизняного товару.

2. Зовнішньоінвестиційна політика являє собою комплекс заходів для залучення і використання іноземних інвестицій на території держави і регулювання вивозу інвестицій за кордон. Вона містить у собі як політику імпорту іноземних інвестицій, так і політику експорту вітчизняних інвестицій.

Політика імпорту іноземних інвестицій спрямована на вирішення таких завдань:

• збільшення обсягу вітчизняного виробництва товарів і послуг на рівні міжнародних стандартів;

• залучення передової технології, досвіду, ноу-хау тощо;

• збільшення зайнятості населення і скорочення рівня безробіття;

• збільшення сукупного суспільного і національного доходу.

Політика експорту вітчизняних інвестицій спрямована на вирішення таких завдань:

• просування експортних товарів (послуг) на закордонні ринки;

• розвиток закордонного виробництва для отримання прибутків або для забезпечення гарантованого постачання на ринок імпортних товарів;

• зміцнення банківської сфери і підвищення ефективності валютних операцій;

• зміцнення страхової системи і збільшення активності страхового

бізнесу.

3. Валютна політика - це сукупність економічних, юридичних і організаційних форм і методів у галузі валютних відносин, здійснюваних державою і міжнародними валютно-фінансовими організаціями.

Зміст валютної політики багатогранний і включає опрацювання основних напрямків формування та використання валютних коштів, розробку заходів, спрямованих на ефективне використання цих коштів.

Сферою дії валютної політики є валютний ринок, ринок дорогоцінних металів.

4. Митна політика є складовою частиною внутрішньої і зовнішньої політики держави. Її метою є забезпечення найбільш ефективного використання інструментів митного контролю і регулювання товарообміну на митній території; участь у реалізації торговельно-політичних задач щодо захисту вітчизняного ринку і стимулювання розвитку економіки. Митна політика є частиною митної справи, основи якої визначені Митним кодексом.

П ринципи, на підставі яких формується митна політика України визначено вМитному кодексі України:

- принцип виключної юрисдикції України на її митній території,

- принцип виключної компетенції митних органів щодо здійснення митної справи,

- принцип законності,

- принцип єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України,

- принцип системності,

- принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб,

- принцип ефективності,

- принцип гласності та прозорості (ст. 4).

Три базові функції митної політики: фіскальна; регулятивна; захисна.

2.2 ФОРМУ­ВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ ЕКОНО­МІЧНИХ ІНТЕРЕСІВ.

Економічний інтерес – це об’єктивна категорія, яка виражає відносини ек-их суб’єктів із приводу задоволення ек-их потреб, що реалізуються в процесі використання обмежених ек-их ресурсів.

Економічні інтереси при цьому виражають спонукальні мотиви суб’єктів економічної діяльності, прямовані на задоволення потреб.

Національні економічні інтереси країни – це комплексна сукупність різних потреб і вимог, обумовлених як внутрішніми задачами ек розвитку країни, так і її положенням і участю в системі МЕВ.

Інтернаціональні інтереси відображають колективну потребу в вирішенні низки ек, соц., політ, екологічних, військових проблем сучасного світу.

В Україні глобалізація обумовлює необхідність посилення ролі та значимості держави щодо формування ринкової економіки, знаходження захисних механізмів, які забезпечували б раціональне співвідношення національних і інтернаціональних інтересів.

Керівництво України надає великого значення проблемам національної безпеки. Про це свідчить створення в Раді національної безпеки та оборони при Президенті України Управління економічної безпеки. Для управління безпекою ВР України прийнято закони: "Про зовнішньоекономічну безпеку держави" від 16.04.1991, "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 08.02.1995, "Про основи національної безпеки України" від 19.06.2003.

ЗУ " Про основи національної безпеки України " визначає основні засади державної політики, спрямованої на захист національних інтересів і гарантування в Україні безпеки особи, суспільства і держави від зовнішніх і внутрішніх загроз в усіх сферах життєдіяльності: економічній, екологічній, фінансовій, соціальній та гуманітарній, інформаційній та інших.

Указом " Про стратегію забезпечення економічної безпеки України " визначено, що стан національної економіки який відповідає вимогам економічної безпеки, характеризується сукупністю критеріїв.

Захист економічного суверенітету кожної держави є найвищим національним пріоритетом. Зовнішня економічна залежність має свій критичний рівень і межі, за якими іде втрата реального державного суверенітету.

Критеріями економічної безпеки є ознаки, на основі яких роблять оцінку стану економіки країни забезпечення її сталого функціонування. Індикатори економіки безпеки є системою виміру найважливіших параметрів економіки країни і відображають її стан або динаміку змін.

Методика розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджена Мінекономіки України 02.03.2007, визначає перелік основних індикаторів стану економічної безпеки України, їхні оптимальні, порогові та граничні значення, а також методи розрахування інтегрального індексу економічної безпеки. Методика базується на комплексному аналізі індикаторів економічної безпеки з виявленням потенційно можливих загроз економічній безпеці в Україні і застосовується Мінекономіки України для інтегральної оцінки рівня економічної безпеки України в цілому по економіці та за окремими сферами діяльності.

Загальноекономічна безпека країни складається з макроекономічної, зовнішньоекономічної, фінансової, інвестиційної, боргової, науково–технологічної, енергетичної, соціальної, продовольчої, виробничої та демографічної.

Зовнішньоекономічна безпека - складова частина економічної безпеки.

Зовнішньоекономічна безпека – це такий стан відповідності ЗЕД національним економічним інтересам, що забезпечує мінімізацію збитків держави від дії негативних зовнішніх економічних чинників та створення сприятливих умов розвитку економіки завдяки її активної участі у світовому розподілі праці.

Зовнішньоекономічна безпека - засіб отримання і збереження внутрішньої стабільності, відігрівання відповідної ролі у міжнародній сфері.

Сутність забезпечення зовнішньоекономічної безпеки полягає у спроможності держави протистояти впливу негативних чинників і мінімізувати заподіяні ними збитки, активно використовувати участь у світовому розподілі праці для створення сприятливих умов розвитку національної економіки, за допомогою комплексу заходів, спрямованих на стійкий розвиток національної економіки з використанням переваг сучасних форм міжнародного розподілу праці, недопущення критичної залежності економіки від іноземних держав або їхніх угрупувань у життєво важливих питаннях економічної співпраці. Зовнішньоекономічна безпека вимагає стійкості усієї системи зовнішніх економічних зв’язків та її здатності чинити опір зовнішнім ризикам і загрозам глобалізації, що стосується національних інтересів держави.

Види зовнішньоекономічної безпеки України:

1) експортна безпека - здатність держави підтримувати відповідність експорту національним інтересам, забезпечувати раціональність його товарної структури, географічну збалансованість і конкурентоспроможність, не допускати дискримінації української продукції на зовнішніх ринках. У зв’язку з цим основою ефективної ЗЕД і зовнішньоекономічної безпеки України в умовах переходу до економіки відкритості є розвиток експортного потенціалу й активна експортна політика.

2) імпортна безпека характеризується раціональною товарною і географічною збалансованістю імпорту, який не створює зайвих загроз внутрішньому ринку та вітчизняному товаровиробнику, що сприяє задоволенню платоспроможності виробничого і споживчого попиту.

3) митна безпека – це такий стан захищеності економічних інтересів держави в галузі митної справи, який дає можливість при різних зовнішніх і внутрішніх умовах, незалежно від будь-яких загроз забезпечити:

-переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів;

-здійснення митного регулювання, пов’язаного зі встановленням та справлянням податків і зборів;

-застосування процедур митного контролю та митного оформлення із застосуванням заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання;

-проведення боротьби з контрабандою та порушенням митних правил, а також виконання інших, покладених на митні органи завдань.

Передумовами, що створюють сприятливі можливості для поступового включення економіки України у глобальні процеси і структури є: динаміка розвитку національної економіки; ступінь її відкритості і ступінь залучення її у міжнародний розподіл праці, її уміння адаптуватися до умов міжнародного господарського життя.

Дата добавления: 2014-01-07