КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Показники інтенсивності та методика їх визначення
Із визначення поняття інтенсивності випливає, що інтенсивність з економічної точки зору включає в себе дві складові: матеріально-речову і результативну. Для кожної з них притаманна своя система показників її вимірювання. Важливо пам'ятати, що сільськогосподарське виробництво має складну структуру, тому виникає необхідність кількісно визначати інтенсивність на трьох рівнях його будови: в цілому по підприємству, в цілому по рослинництву і тваринництву і в розрізі окремих галузей. В цілому по підприємству: основні – вартість авансованого капіталу на 1 га с. г. угідь і витрати виробництва 1 га с. г. угідь, а додатковий - інтегральний показник інтенсивності використання землі; по рослинництву: основний - витрати виробництва в рослинництві на 1 га ріллі, а додатковий – питома вага інтенсивних культур у структурі посівних площ; по тваринництву: основний - витрати виробництва в тваринництві на 1 с.г. угідь, а додатковий – щільність відповідного виду тварин на 100 га певних земельних угідь; по окремих галузях: в рослинництві – витрати виробництва на 1 га посіву культури, а в тваринництві – витрати виробництва на 1 голову тварин. Інтегральний показник інтенсивності використання землі (Із) визначається за формулою: Із = ^Кр * Км * Кп, де Кр — коефіцієнт розораності; Км — коефіцієнт меліорованос-ті; Кп — коефіцієнт повторного використання землі. Методика визначення цього коефіцієнта і показника питомої ваги інтенсивних культур у структурі посівної площі викладена раніше. Щільність поголів'я тварин обчислюється діленням кількості поголів'я тварин певного виду на площу відповідних земельних угідь. Поголів'я великої рогатої худоби, в тому числі корів, а також овець розраховується на всю площу сільськогосподарських угідь, свиней — на площу ріллі, птиці — на посівну площу зернових. Як правило, за однакових інших умов, чим вищі показники матеріально-речової складової інтенсивності, тим вищих результатів виробництва дося- гають аграрні підприємства, і навпаки, але за умови, що ці показники не пере- вищують раціонального рівня. Щоб переконатися, наскільки підприємству було економічно вигідним інвестування ресурсів у виробництво, потрібно ко- жну групу показників матеріально-речової складової інтенсивності (по підприємству в цілому, рослинництву, по тваринництву і по кожній галузі) розглядати в єдності з відповідною групою показників її результативної складової. Чим вищі ці результативні показники, тим краще підприємство використовує ресурси на стадії виробництва. Детальний аналіз цих двох груп показників по рослинництву, тваринництву і окремих галузях дає змогу вия- вити, які виробництва справили найбільш істотний позитивний вплив на кін- цеві результати господарської діяльності, а які — негативний. Отже, управ- лінський персонал має змогу приймати обгрунтовані рішення щодо вдоско- налення галузевої структури підприємства. Варто зауважити, що множинність показників матеріально-речової і результативної складової інтенсивності нерідко ускладнює аналіз через можливу різнонаправленість їх зміни і в окремих випадках не дає змоги робити однозначний висновок щодо динаміки інтенсивності. Тому є потреба в побудові комплексного показника інтенсивності, який поєднував би у собі основні показники її складових: динаміку зміни авансованого капіталу і спожитих ресурсів та динаміку віддачі авансованого капіталу й окупності виробничих витрат (спожитих ресурсів) за валовою продукцією. Незважаючи на притаманний комплексним (інтегральним) показникам недолік, складність, а інколи і неможливість їх чіткого економічного трактування, все ж указані показники мають одну безперечну перевагу, на яку ми уже звертали увагу — однозначність в оцінці динаміки зміни явища (процесу), для якого характерна багатовимірність. При формуванні інтенсивного типу відтворення слід обов'язково враховувати ту об'єктивну обставину, що кожний напрям інтенсифікації має граничну межу використання, перехід за яку негативно впливає на агроекологічну систему. Тому мову потрібно вести про екологічно допустимий рівень того чи іншого фактора інтенсифікації. Цей рівень можна розглядати як граничний. Наприклад, застосування азотних добрив призводить, як відомо, до підвищення в біомасі рослин вмісту нітратів. Максимальний рівень внесення цих добрив повинен перебувати на межі, за якою забруднення продукції нітратами переходить через гранично допустимий рівень, передбачений стандартами. Отже, підприємства, формуючи інтенсивний тип розвитку, повинні забезпечити його екологічність. Основні ознаки такої екологічності наступні: • забезпечення розширеного відтворення родючості ґрунту, яке супроводжується збереженням і підвищенням вмісту в ньому гумусу і забезпеченням оптимального рівня розораності земельних угідь; • виробництво екологічно чистої продукції, недопущення перевищення встановлених рівнів її забрудненості; • додержання встановлених правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив з тим, щоб не допустити забруднення ними навколишнього природного середовища і продуктів харчування; • недопущення порушень екологічної безпеки і забезпечення відтворення повітря й води; • максимальне використання природних засобів боротьби із шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур і тварин, а також з бур'янами; • недопущення порушень екологічних вимог при проектуванні, розміщенні і будівництві, реконструкції і введенні в дію нових будівель та споруд, насамперед тваринницьких комплексів, меліоративних систем. Необхідно пам'ятати, що згідно із законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено плату за забруднення навколишнього середовища на основі лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин та розміщення відходів сільськогосподарського, будівельного і промислового виробництва. Платежі підприємств за забруднення навколишнього природного середовища в межах ліміту відносять на витрати виробництва, а за перевищення лімітів — стягуються з прибутку, що залишається в їх розпорядженні. Велике значення у формуванні інтенсивного типу розвитку має виважена інвестиційна політика на всіх рівнях — державному, регіональному і господарському, а також забезпечення прискорення обороту авансованих виробничих ресурсів.
Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 2012; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |