Інвестиційні цілі цінних паперів

Стратегії інвесторів на ринку цінних паперів

Основними цілями цінних паперів є: дохідність, безпека вкладень, зростання капіталу і ліквідність.

Дохідністьявляє собою можливість одержання інвестором певних доходів у майбутньому, які складаються з курсової різниці та дивідендів або відсотків за цінними паперами.

Безпека вкладень – здатність емітента нести відповідальність перед інвестором за залучені кошти та забезпечити їхній захист від впливу несприятливих факторів. Оцінку ризику з різних видів і окремих випусків цінних паперів у країнах з розвиненим інвестиційним ринком дають спеціалізовані агенції. Вони присвоюють паперам рейтинг, що дозволяє судити при ймовірність своєчасного погашення зобов’язань.

Зростання капіталу – вартість початкових інвестицій з часом зростає. За деяким винятком ринковий курс акцій може збільшуватись. Головна відмінність полягає в темпах його зростання. Цінними паперами, що забезпечують високе зростання, є прості акції молодих компаній, які впроваджують нові технології і ноу-хау.

Ліквідність – можливість для інвестора швидкого і безболісного перетворення фінансових активів на гроші. Ліквідність багато в чому залежить від інших головних ознак інвестування.

Дохідність	Безпека вкладень	Зростання	Ліквідність
Прості акції Привілейовані акції Довгострокові облігації Короткострокові облігації Державні цінні папери	Державні цінні папери Короткострокові облігації Довгострокові облігації Привілейовані акції Прості акції	Прості акції Привілейовані акції Довгострокові облігації Короткострокові облігації Державні цінні папери	Державні цінні папери Короткострокові облігації Прості акції Довгострокові облігації Привілейовані акції

Жоден з видів цінних паперів не об’єднує в собі зразу всі цілі, які ставить перед собою інвестор.

У більшості випадків інвестор купує не один вид цінних паперів, а декілька.

Сукупність зібраних цінних паперів, що є інструментами для досягнення певної мети інвестора, називається інвестиційним портфелем.

Виходячи з можливості ризиків вкладання капіталу, інвестори поділяються на три типи. Кожному з них притаманні визначені риси і відповідна поведінка на ринку.

Консервативні інвестори. Головна задача – надійність вкладень і зведення ризику до мінімуму. При цьому віддача вкладених коштів може бути мінімальною. Віддають перевагу акціям відомих фірм, облігаціям, державним цінним паперам, банківським депозитним сертифікатам. Портфель, що складається з таких інструментів є консервативним.

Агресивні інвестори. Намагаються одержати максимальні доходи. Передбачають перспективне зростання курсу цінних паперів і формують портфель зростання, що складається з об’єктів інвестування з великим ризиком. Перевага надається спекулятивним акціям, акціям зростання, опціонам.

Помірковані інвестори.Одержують середні доходи при середніх ризиках. Це проміжний тип між консервативними та агресивними інвесторами. Він формує портфель доходу, який складається з акцій з високими дивідендами, привілейованих акцій, акцій з високим рейтингом, акцій з „блакитними корінцями”.

Більшість інвесторів мають схильність до ризику, коли вони молоді, а з віком стають більш консервативними.

Більшість молодих інвесторів (20 – 30 років) віддають перевагу інвестиціям, що орієнтовані на зростання. Часто вони не мають великої суми коштів на інвестування, і тому курсові доходи вважаються найшвидшим способом накопичення капіталу для інвестування.

Інвестори середнього віку (45 років і більше) використовують інструменти, що орієнтовані на якість зростання, акцент робиться на поточному доході.

Коли інвестор наближається до пенсійного віку принципового значення набуває збереження капіталу і поточного доходу. Інвестиційний портфель стає дуже консервативним.

Портфелі цінних паперів можуть класифікуватись також як змінні (керовані) і фіксовані.

Фіксований портфель являє собою сукупність цінних паперів, що залишаються на весь період існування в незмінному стані. Як правило – це державні цінні папери. Остання дата їх погашення визначає термін існування цього портфеля. Фіксований портфель гарантує інвестору мінімізацію ризику, але не дає великих доходів.

Тому інвестори формують, як правило, змінний портфель цінних паперів, яким вони можуть керувати відповідно до своїх цілей.

Відповідно до цілі інвестування, досягнута вона чи ні, портфелі класифікують на збалансовані і незбалансовані.

Збалансований – портфель, який відповідає цілям інвестора. При його формуванні був досягнутий компроміс між інвестиційними якостями цінних паперів.

Незбалансований портфель характеризується невідповідністю складу фінансових інструментів інвестування визначеним цілям формування портфеля.

Дата добавления: 2014-01-07