Тема 4. Правосудие и его демократические основы (принципы)

Головний мозок і свідомість

Свідомість – це фундаментальна властивість психіки, яка забезпечує здатність людини виділяти себе з навколишнього середовища та активно орієнтуватися в ньому. Завдяки свідомості людина не просто адекватно орієнтується в середовищі, але й набуває здатності до його перетворення за допомогою наукової та художньої творчості.

Свідомість – це також такий специфічний стан мозку, коли знання, яким володіє людина, може бути передане іншій людині за допомогою слів, математичних символів, образів художніх творів тощо.

На думку сучасних вчених-фізіологів, існують такі поведінкові критерії свідомості, за допомогою яких можна виявити її межі:

– увага та здатність зосередитися на різних явищах відповідно до зовнішніх умов;

– здатність до виникнення абстрактних думок і оперування ними, а також можливість висловлювати їх словами чи іншим способом;

– можливість оцінювати майбутні вчинки, тобто здатність до чекання та прогнозування;

– усвідомлення свого власного “Я” та визнання інших індивідів;

– наявність естетичних та етичних цінностей.

На підставі цих критеріїв стає очевидним, що свідомістю, крім людини, наділені і тварини. Рівень розвитку цієї особливості ВНД у тварин обумовлений рівнем організації їх ЦНС. Наприклад, у вищих хребетних тварин (птахи, ссавці), які мають високо диференційовану нервову систему, існують чіткі ознаки певної свідомої поведінки. У тварин же з дуже простою нервовою системою така поведінка або не спостерігається, або трапляється у поодиноких випадках і в дуже недосконалій формі.

Наука поки-що нічого певного не здатна стверджувати ні стосовно механізму свідомості, ні стосовно функціональних передумов цього явища. Існують лише примітивні і в цілому зовсім незадовільні припущення. Сьогодні напевно відомо лише те, що свідомість проявляє себе у вигляді активної зони кори великого мозку, яка чітко окреслена як світла пляма (метод радіоактивної глюкози). Треба зазначити, що це явище передбачав ще І.П.Павлов.

Формування свідомості в онтогенезі людини залежить, перш за все, від факторів зовнішнього середовища. Від первинного самовідчуття цей процес розвивається до самосвідомості, яка полягає в усвідомленні своїх думок та бажань як власних. Цей процес залежить від мови.

Мислення і свідомість не розвиваються самі по собі як прояв природних здібностей, а є кінцевим результатом тривалої взаємодії людини з навколишнім середовищем, перш за все соціальним.

Учебные вопросы:

1. Понятие и признаки правосудия.

2. Принципы правосудия, их понятие, система и классификация.

3. Содержание отдельных принципов правосудия.

Задание: Составить таблицу «классификация принципов правосудия».

Дата добавления: 2014-01-07