Вогневі можливості мотопіхотного взводу у наступі

Бойове завдання мотопіхотного (танкового) взводу у наступі

Місце мотопіхотного (танкового) взводу в бойовому порядку

В наступі мотопіхотний (танковий) взвод може діяти у складі роти в:

- першому ешелоні;

- другому ешелоні (резерві).

При виконанні бойових завдань в залежності від обстановки мотопіхотний взвод армій провідних держав світуможе діяти в наступних порядках:

- бойовому;

- передбойовому;

- похідному.

Танковий взвод армій провідних держав світудіє в наступних порядках:

- бойовому;

- похідному.

Мотопіхотні підрозділи армій провідних держав світу ведуть наступ:

- в пішому порядку;

- на бойових машинах (БМП, БТР);

- десантом на танках.

Наступ на бойових машинах рекомендується застосовувати при наступі на противника, який поспішно зайняв оборону або подавленого ударами авіації та артилерії.

Наступ десантом на танках рекомендується застосовувати при переслідуванні противника, що відходить, а також для використання потужних ударів авіації та артилерії.

Бойові завдання підрозділів армій провідних держав світу у наступі залежить від:

- характеру оборони противника;

- рівня її вогневого ураження та місцевості.

Фронт наступу мотопіхотного взводу - до 400 м, а мотопіхотного відділення – до 100 м, проміжки між відділеннями – до 50 м.

Мотопіхотному (танковому) взводу призначається об’єкт атаки на глибину 1- 1.5 км.

Об’єктами атаки мотопіхотного (танкового) взводу звичайно є противник в окопах або в інших фортифікаційних спорудах опорного пункту, окремо розташовані на напрямку наступу танки, гармати, кулемети та інші вогневі засоби противника.

Глибина об’єкту атаки може бути різною, але не може перевищувати глибину бойового завдання мотопіхотної (танкової) роти. В період ведення бою в глибині оборони вогневі засоби противника рекомендується атакувати з флангу і тилу.

Мотопіхотне відділення наступає на фронті до 100 м, та має завдання оволодіти визначеним об’єктом (вогневою точкою, окопом, ділянкою траншеї та інше).

Взвод в наступі може отримувати посилення. Кількість засобів посилення залежить від:

- визначеного завдання;

- наявності сил і засобів;

- умов обстановки.

Успіх наступу підрозділів іноземних армій буде залежати від їх бойових можливостей.

Вогневі можливості підрозділу у наступі визначаються об’ємом вогневих завдань, які можуть бути виконанні штатною зброєю. До показників вогневих можливостей звичайно відносяться:

- ураження живої сили противника вогнем стрілецької зброї;

- ураження танків та інших броньованих об’єктів.

Для ведення вогню у мотопіхотному відділенні на БМП М 2 «Бредлі» застосовуються:

- гвинтівок М 16 - 5 * 200 к/х = 1000 к/х

- кулеметів М 249 - 1 * 200 к/х = 200 к/х

- кулеметів М 60 (на БМП) - 1 * 200 к/х = 200 к/х

та знаючи бойову швидкострільність цієї зброї, визначаємо кількість куль, що випускає особовий склад за хвилину – 1400 к/х.

Мотопіхотне відділення на БМП М 2 «Бредлі» наступає на фронті до 100 м, з урахуванням ведення вогню на флангах, повинно знищувати живу силу та вогневі засоби противника на фронті до 150 м (проміжки між відділеннями до 50 м). Тому мотопіхотне відділення на БМП М 2 «Бредлі» здатне створити щільність вогню 1400 к/х: 150 = 9 к/х на 1 м фронту. При втратах до 20 % щільність вогню мотопіхотного відділення на БМП М 2 «Бредлі» буде складати до 7 – 8 к/х на 1 м фронту, що забезпечує виконання бойового завдання та знищення 3 – 4 цілі противника.

Для ведення вогню у мотопіхотному взводі на БМП М 2 «Бредлі» застосовується вогонь стрілецької зброї мотопіхотних відділень та кулемета М 60 (на БМП командира взводу) тому будемо мати наступні показники:

- мотопіхотні відділення - 3 * 1400 к/х = 4200 к/х

- кулеметів М 60 (на БМП) - 1 * 200 к/х = 200 к/х

- гвинтівок М 16 - 2 * 200 к/х = 400 к/х

та знаючи бойову швидкострільність зброї, визначаємо кількість куль, що випускає особовий склад мотопіхотного взводу за хвилину – 4800 к/х.

Мотопіхотний взвод на БМП М 2 «Бредлі» наступає на фронті до 400 м, з урахуванням ведення вогню на флангах, повинно знищувати живу силу та вогневі засоби противника на фронті до 500 м (проміжки між взводами до 100 м). Тому мотопіхотний взвод на БМП М 2 «Бредлі» здатний створити щільність вогню 4800 к/х: 500 = 9.6 к/х на 1 м фронту. При втратах до 20 % щільність вогню мотопіхотного взводу на БМП М 2 «Бредлі» буде складати біля 8 к/х на 1 м фронту, що забезпечує виконання бойового завдання та знищення до механізованого відділення противника.

Для ведення вогню у мотопіхотному відділенні на БТР М 113 застосовуються:

- гвинтівок М 16 - 7 * 200 к/х = 1400 к/х

- кулемет М 60 - 1 * 200 к/х = 200 к/х

знаючи бойову швидкострільність цієї зброї, визначаємо кількість куль, що випускає особовий склад за хвилину – 1600 к/х.

Тому мотопіхотне відділення на БТР М 113 здатне створити щільність вогню 1600 к/х: 150 = 10.7 к/х на 1 м фронту. При втратах до 20 % щільність вогню мотопіхотного відділення на БТР М 113 буде складати до 7.5 к/х на 1 м фронту, що забезпечує виконання бойового завдання та знищення 4 – 5 цілі противника.

Для ведення вогню у мотопіхотному взводі на БТР М 113 застосовується вогонь стрілецької зброї мотопіхотних відділень та кулемета М 60 (на БТР командира взводу) тому будемо мати наступні показники:

- мотопіхотні відділення - 3 * 1600 к/х = 4800 к/х

знаючи бойову швидкострільність цієї зброї, визначаємо кількість куль, що випускає особовий склад мотопіхотного взводу за хвилину – 4800 к/х.

Тому мотопіхотний взвод на БТР М 113 здатний створити щільність вогню 4800 к/х: 500 = біля 9.6 к/х на 1 м фронту. При втратах до 20 % щільність вогню мотопіхотного взводу на БТР М 113 буде складати до 7.7 к/х на 1 м фронту, що забезпечує виконання бойового завдання та знищення до механізованого відділення противника.

Для порівняння розглянемо показники механізованого відділення на БМП (БТР) в обороні. Знаючи бойову швидкострільність зброї механізованого відділення, визначимо кількість куль, які випускає особовий склад механізованого відділення за хвилину.

Для ведення вогню механізоване відділення на БМП (БТР) має:

- автоматів АК-74 - 4

- кулемет РПК- 74 - 1

- гвинтівок СВД - 1

- кулемет ПКТ (на БМП, БТР) - 1

Бойова швидкострільність стрілецької зброї складає:

- кулемета ПКТ - 250 п/х;

- кулемета РПК - 74 - 150 п/х;

- гвинтівка СВД - 40 п/х;

- автомата АК-74 - 100 п/х.

Таким чином, механізоване відділення на БМП (БТР) може здійснити (250 +150 + 40 + 100 х 40) = 840 пострілів за хвилину.

Знаючи ширину фронту вогневого забезпечення в обороні, маємо можливість підрахувати щільність вогню механізованого відділення, для чого необхідно загальну кількість куль розділити на фронт вогневого забезпечення (840: 150), в результаті чого отримаємо 5.6 куль за хвилину на 1 м фронту.

З урахуванням 30% втрат в період вогневої підготовки тих, хто наступає щільність вогню може бути 590 куль. Тому на 1 м фронту буде (590: 150) біля 4 куль.

Таким чином, співвідношення кількості кульна 1 м фронту складає:

- для взводу на БМП (8: 4) = 2;

- для взводу на БТР (9: 4) = 2.2.

Двох - трьох кратна перевага над противником забезпечує успіх виконання бойового завдання у наступі.

На основі вище приведених розрахунків мотопіхотний взвод може створити 2 – 3 кратну перевагу на фронті до 400 м.

Вогневі можливості мотопіхотного взводу на БТР М 113 по боротьбі з танками та іншими броньованими об’єктами в наступі обмеженні (4 ПУ ПТКР Дракон). Тому, мотопіхотних взвод повинен бути посилений розрахунками ПТКР і наступати у взаємодії з танками.

Для ураження одного танку в окопі необхідно, щоб по ньому вели вогонь 2 – 3 танка, що атакують. По тактиці дій противника на фронті до 400 м на глибину завдання взводу може знаходитися 1 – 2 танка. З цього необхідно зробити висновок про те, що танковий взвод і мотопіхотний взвод на БМП М 2 «Бредлі» здатні вести боротьбу з танками противника, що ведуть оборону, наступаючи на фронті до 400 м.

Дата добавления: 2014-01-07