Журналістика часів Громадянської війни та Реконструкції

Помалу загальнонаціональною проблемою ставала тема рабовласництва. Все більше газет висловлювалися про рабство як про загальне зло. Однак навіть позиція північноамериканської преси не була одностайною. Наприклад, Гордон Беннет і його «Нью-Йорк Геральд» захищали права Півдня, а тому популярність цієї газети там була дуже великою. До того ж, для відстоювання своїх інтересів Південь мав у Вашингтоні газету – «The Southern Press» («Південна преса»*. Кульмінація політичної полеміки Півночі та Півдня – обрання президентом у листопаді 1860 р. Авраама Лінкольна. Як відповідь на це, у грудні 1860 р. Південна Кароліна вийшла зі складу Союзу, а на початку 1861 р. подібну акцію провели ще 10 штатів. 18 лютого 1861 р. вони створили Конфедерацію на чолі з тимчасовим президентом Джеферсоном Девісом. Це стало початком громадянської війни. Періодика піддавалася певній цензурі – федеральна влада закрила декілька газет, які особливо активно виступали проти влади. Під нагляд цензури потрапило й інформагентство «Ассошіейтед Пресс». Були введені цензурні обмеження і на публікації про стан справ на фронтах та всередині країни.

Цікавим феноменом періоду громадянської війни стала поява армійських періодичних видань стихійного характеру. Так, війська сіверян, проходячи містечком Макон, захопили друкарський прес. Знайшовши серед солдатів кількох журналістів, вони стали випускати газету «The Union» («Союз»*. Відомими військовими журналістами стали Уайтлоу Рід, Чарльз Карлтон Коффмонд, Генрі Реймонд тощо, а Джеймс Беннет відрядив аж 63 кореспонденти для висвітлення військових дій. Громадянська війна призвела до збільшення попиту на друковану продукцію.

31 січня 1865 р. прийнято тринадцяту поправку до конституції, яка назавжди скасовувала рабство на території США. До завершення війни залишалося ще кілька місяців, коли 14 квітня 1865 р. у театрі «Форд» у Вашингтоні було смертельно поранено Авраама Лінкольна. Новину миттєво передали в усі газети. Кореспонденти намагалися в одному абзаці вмістити усю необхідну інформацію. Так народжувався новий стиль подачі інформації – «перевернутої піраміди».

Після остаточної капітуляції Півдня 8 травня 1865 р. країна вступила в період Реконструкції (1865-1877*. Для журналістики це період значних змін – пошук нових форм і методів подачі інформації, завоювання свого читача та впровадження технічних новинок:

– 1867 р. – сировиною для виготовлення паперу стала деревина замість ганчір’я;

- 1868 р. – успішне прокладення телеграфного кабелю через атлантичний океан, який зв’язав Америку з Європою;

- 1868 р. – Христофор Шоулз винайшов друкарську машинку, яку після вдосконалення з 1873 р. почали випускати серійно;

- 1869 р. – завершено будівництво трансконтинентальної залізничної дороги, яка з’єднала Схід і Захід країни;

- 1876 р. – Александр Белл винайшов телефон.

У період Реконструкції окреслилося загалом п’ять нових тенденцій розвитку американської журналістики. Насамперед американські газети впевнено взяли курс на інформаційну насиченість. Війна привчила читачів до отримання оперативної інформації. Тому редактори все більше уваги приділяли швидкому, точному і подієвому репортажу.

Друга тенденція – децентралізація американської преси. Забезпечення інформаційними агентствами матеріалом газет місцевого рівня. Поява компаній з розповсюдження періодичних видань.

Третя тенденція – зростання політичної незалежності низки періодичних видань. «The New York Evening Post», «The Springfield Republican», «The New York Times» демонстрували готовність кинути виклик місцевій владі. Як результат – запровадження в 1870 р. газетою «The New York Times» традиції журналістських розслідувань.

Четверта тенденція – акцент на сенсаційності в подачі матеріалів. Так, у 1868 р. Чарлз А. Дана в редакційній статті газети «The Sun» обіцяв читачам, що реакція «прагнутиме до лаконічного, ясного і чіткого викладу подій і докладе максимум зусиль, щоби щодня подавати фотографію того, що діється в світі, в найяскравішій та живій манері». Канонади відбірної лайки стали основним засобом подачі матеріалів, зате тиражі газети різко зросли.

П’ята тенденція – набуття престижу професії репортера. Поява «якісної» преси, журналістських розслідувань, а також політична й економічна незалежність багатьох газет сприяє тому, що журналісти отримують вищий соціальний статус і певну свободу в суспільно-політичній розстановці сил.

У цілому, наприкінці ХІХ ст. відбулися події, які окреслили подальший розвиток американської журналістики. Це, зокрема, поява «нового журналізму» і його складових; «жовтої преси», «якісної журналістики», руху «розгрібачів бруду», індустріалізації та монополізації у видавничій справі.

Дата добавления: 2014-01-07