Hуст – коефіцієнт стійкості

Порядок обрахунків:

1.) Укіс ділимо на призми;

2.) Визначаємо вагу кожної частини - призми - Q_i;

3.) Розкладаємо Q_i на T_i та N_i;

4.) Знаходимо С і L - довжину дуги.

М_{удер.сил.} = ; n - число призм

М_{сдвиг.сил.} = ; звідси знаходимо h_уст

h_уст =

Недолік цього методу довільне рішення. (Точкою 0 ми задалися довільно). Необхідно знайти найбільш небезпечний центр обертання, з h_уст = min, тобто найбільш ймовірну поверхню обвалення.

Центри обертання - т. Про розташовуються на одній лінії під Ð 36°на відстані 0,3 h.

Для всіх точок О_1,О_2, О_3,О₄ ... - будуємо поверхні ковзання - визначаємо h_1,h_2, h_3, h₄ ... - відкладаємо їх в масштабі, з'єднуємо і графічно знаходимо h_уст = min, тобто найбільш ймовірну поверхню обвалення, якщо при цьому h_уст > 1, то укіс стійкий, в іншому випадку необхідно вживати заходів щодо збільшення стійкості укосу.

Прислонений укіс

Ni

Е_i - зсувний тиск

Порядок розрахунку стійкості укосу:

1. Розбиваємо укіс на ряд призм і розглядаємо рівновагу кожної призми з урахуванням бічного тиску грунту.

2. Розрахунок починаємо з першого елемента (з верху). Якщо всі елементи стійкі, то укіс стійкий..

Заходи щодо збільшення стійкості укосів.

Якщо укіс не стійкий, необхідно вживати заходів щодо збільшення його стійкості:

Дата добавления: 2014-01-07