Проблема творіння в українській міфології

Універсальним синтезом рівнів слов'янської міфології виступає дерево світу.

У слов'янських фольклорних текстах цю функцію виконують: вирій, райське дерево, береза, явір, дуб, сосна, горобина, яблуня.

Світове дерево має три основні частини, пов’язані, за міфами, з різними тваринами:

- до вершини і гілок дерева приєднані птахи (сокіл, соловей), сонце і місяць;

- до стовбура приєднані бджоли;

- до коренів приєднані хтонічні тварини (змії, бобри).

Світове дерево порівнюється з людиною, особливо жінкою. За його допомогою в образній формі моделюється:

- потрійна вертикальна структура світу - три царства: небо, земля, підземелля;

- чотиривимірна горизонтальна структура: північ, захід, південь, схід;

- життя і смерть (в календарних обрядах зелене і квітуче дерево формувало сприйняття цілісної картини світу).

Творцем Всесвіту в українській міфології є один з богів – Род:

- жив на небі, їздив на хмарах;

- дарував життя всьому живому;

- проливав дощ на посіви жита і пшениці;

- дарував людині долю;

- єднав усю родину: померлих предків, живих нащадків і майбутні покоління.

Культ Рода виник, на думку деяких дослідників, в епоху патріархату, тобто бронзи. Згодом це божество перетворилося в хатнього домовика, який за народними повір'ями проживає біля домашнього вогнища і є його охоронцем.

Цей бог залишився довго в пам'яті народу і, на думку етнографа Г.С. Лозко, вшановувався подекуди аж до XIX ст.

Родові відповідало жіноче божество Рожаниця - покровителька плодючості, що мала таємний зв'язок з зірками.

Стародавні слов'яни уявляли душу як іскру небесної зорі, яку запалює бог при народженні дитини і гасить, коли людина помирає.

нову гілку з листками або квіточками.

Деякі етнографи вважають, що культ Рожаниці виник в епоху матріархату, згодом це божество було втілене в образах Лади та її доньки Лелі. Ці образи нерідко зображували у вигляді близнюків, які в народі і до наших днів вважаються священною ознакою високої плодючості.

У суспільній свідомості наших пращурів образи Лади та Лелі ототожнювалися з сузір'ями Великої та Малої Ведмедиці. У давнину на честь Рода і Рожаниці жерці приносили жертву у вигляді хліба, меду, сиру та куті. Перед вживанням ритуальної їжі (куті) на різдво глава сім'ї кидав першу ложку вгору (в стелю) як жертву богам. Етнографи фіксують побутування цього звичаю і в наші дні в багатьох селах України.

Археологи знаходять найдавніші зображення Рода і Рожаниці у вигляді скульптур, які, вірогідно, мала кожна сім'я. Їх зображення збереглися на вишитих рушниках і в наші часи, у формі стилізованих мотивів дерева життя.

Етнографічні знахідки фіксують, що в деяких селах зображення родовідного дерева на дверях хат практикувалось ще на початку XX ст. Чоловіків зображували у формі листків цього дерева, а жінок - у формі квіточок. У випадку смерті людини біля її імені малювали хрестик, а коли народжувалась дитина, то домальовували нову гілку з листками або квіточками.

Дата добавления: 2014-01-07