Сутність, правила, завдання логістики

На сучасному етапі розвитку ринкової економіки споживач має повну свободу вибору товару і того рівня обслуговування, за який він готовий заплатити свої обмежені кошти. Оскільки конкуренція стає все більш жорсткою, про

давці змушені або знижувати націнку до мінімуму, або розширювати сервіс. Торгівля, у свою чергу, «відіграється» на виробниках і у багатьох випадках диктує їм відпускні ціни. Виробники, у свою чергу, гарячково шукають, на чому ще знизити і без того зведені до мінімуму виробничі витрати. Тим часом аналіз повної вартості товарів (сукупних витрат на виробництво і доведення товару до споживача) свідчить, що в ній постійно зменшується питома вага виробничих і торгівельних витрат, а зростають так звані витрати товарообігу – витрати на шляху проходження матеріальних ресурсів від постачальників до виробників і товарів від виробників до споживачів.

Новизна логістики полягає, перш за все, у зміні пріоритетів в господарській практиці фірми, де центральне місце стало займати управління процесами руху товару, тобто доведення готового продукту до конкретного споживача. Якщо раніше процеси постачання матеріальними ресурсами, виробництва і фізичного розподілу готової продукції розглядалися окремо, ізольовано один від одного, то логістичний підхід передбачає синхронізацію і координацію всіх операцій, процедур і процесів, пов'язаних з рухом матеріальних ресурсів, в єдиний бізнес-процес підприємства Наприклад, створення і зберігання на складі товарів на той випадок, що вони колись можуть знадобитися є занадто витратним. Адже саме по собі утримання запасів коштує дорого, а продукти, що зберігаються на складі, можуть застаріти, перестати мати попит і ін.

Другою відмітною особливістю логістики є системний підхід, системний погляд на бізнес, що дозволяє забезпечити синхронізацію і координацію різних процесів і функцій, а також діяльність різних підрозділів фірми для досягнення загальної мети. Логістика сама по собі утворює систему, тобто мережу взаємозв'язаних видів діяльності, мета яких – оперативне управління потоком матеріалом, інформації, послуг, фінансів і т.п. Якщо рішення, що відносяться до сфери логістики і спрямовані на покращання обслуговування споживачів, ухвалюються без розуміння їх наслідків для результатів діяльності підприємства в цілому, то у вузлових точках починають накопичуватися надмірні запаси або виникати дефіцит, виникають витрати, які не супроводжуються збільшенням споживчої цінності товару. Це означає, що хоча окремі види діяльності в загальній системі мають достатньо хороші показники, спільний результат роботи всієї системи (підприємства) невисокий. Логістичне управління традиційними функціями і процесами підприємства (постачанням, виробництвом, збутом, транспортуванням, складуванням і.т.п.) означає, що в результаті інтеграції цих процесів виникає синергічний ефект, тобто коли сукупний результат діяльності підприємства перевершує суму локальних результатів.

Третьою важливою рисою логістики є використання теорії компромісів, оскільки підрозділи фірми - це не стільки “єдність”, скільки “боротьба” протилежностей. Локальні цілі окремих підрозділів часто вступають в протиріччя один з одним. Так, наприклад, відділ постачання для скорочення витрат на закупівлю сировини і матеріалів прагне придбавати їх крупними партіями, щоб одержувати знижки за кількість і економію на транспортних витратах. Але досягнення цієї мети не узгоджується з цілями фінансового відділу: зменшенням “зв'язаного” в запасах капіталу і збільшенням оборотності оборотних коштів.

Зазвичай якщо в компанії починається боротьба за зниження витрат, то кожен підрозділ бореться з| ними по-своєму. Наприклад, транспортна служба збільшує обсяги партій товару, що перевозяться, але витрати, що зростають при цьому, на утримання складів можуть перекрити досягнутий транспортниками ефект. А, скажімо, економію на упаковці вантажу легко звести нанівець, пошкодивши його при доставці, зменшення ж площі складів може привести до зупинок у виробництві. У логістиці не обходиться без парадоксів: деяке збільшення витрат в одній області повинне привести до їх економії по системі в цілому. Тому логістичне управління бізнесом базується на принципі "однієї парасольки". Суть його в тому, щоб управляти сумарними витратами компанії, а не скорочувати витрати по підрозділах.

Логістику ще називають інструментом інтегрованого управління підприємством в ХХI столітті, координатором локальних цілей функціонування окремих підрозділів з глобальною бізнес-метою організації. Вона підтримує системну стійкість фірми на ринку, згладжуючи суперечності між закупівлями, виробництвом, фінансами, маркетингом, збутом і т.п. та оптимізуючи міжфункціональні внутрішньофірмові рішення.

Таким чином, на думку провідних економістів розвинених країн, логістика є носієм нових методологічних підходів до підприємницької діяльності в умовах ринкових відносин. Наприклад, відомий учений А.Дональд Уотерс стверджує: «без логістики жодні матеріали не переміщаються, ніякі операції не виконуються, жодні продукти не доставляються і ніякі споживачі не обслуговуються».

Одне з останніх визначень логістики звучить таким чином: ”Логістика є спільною точкою зору: стратегічною, тактичною і операційною на компанію і її партнерів по бізнесу з матеріальним потоком як інтегратор”.

Діяльність в галузі логістики має кінцеву мету, яка отримала назву “шести правил логістики”, так званого логістичного міксу (за аналогією з маркетинговим міксом) чи комплексу логістики: продукт, кількість, якість, час, місце, витрати.

Однак деякі автори дещо розширюють комплекс логістики, додаючи до нього такі елементи як “ споживач ”, тобто потрібному споживачу, “ персоніфікованість ”, що означає розробку системи обслуговування для кожного замовлення. Вісім правил логістики наведено на рис.1.2.

Рис.1.1. Правила логістики

Мета логістичної діяльності буде реалізована, якщо наведені вище правила виконані, тобто забезпечена найкраща і швидка відповідь на ринковий попит при найменших витратах: тобто необхідний товар, необхідної якості, в необхідній кількості доставлено у потрібний час, в необхідне місце, конкретному споживачеві за персоніфікованим замовленням з мінімальними витратами.

При цьому необхідно підкреслити, що головна мета логістики є вираженням ідеальної ситуації, якої необхідно намагатися досягти. Логістичне управління базується на виборі найкращого (раціонального) рішення з декількох можливих.

Головна мета логістики конкретизується в її завданнях, які за ступенем значимості розділяють на три групи: глобальні, загальні, часткові (локальні).

Логістика за своєю сутністю в процесі управління господарською діяльністю виконує інтеграційні функції. Тому до її глобальних завдань відносять:

• створення комплексних інтегрованих систем матеріальних, інформаційних, а якщо можливо, й інших потоків;
• стратегічне узгодження, планування і контроль за використанням логістичних потужностей сфер виробництва й обігу;
• досягнення високої системної гнучкості шляхом швидкого реагування на зміни зовнішніх і внутрішніх умов функціонування.

Вирішення глобальних завдань не може бути реалізоване без постановки і вирішення загальних завдань:

• здійснення наскрізного контролю за потоковими процесами в логістичних системах;
• розробка та удосконалювання способів управління матеріальними потоками;
• багатоваріантне прогнозування обсягів виробництва, збуту тощо
• виявлення незбалансованості між потребами виробництва і можливостями матеріально-технічного забезпечення;
• стандартизація вимог до якості логістичних послуг і окремих операцій;
• раціональне формування господарських зв’язків;
• виявлення центрів виникнення втрат часу, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
• оптимізація технічної та технологічної структури транспортно-складських і виробничих процесів;
• визначення стратегії та технології фізичного переміщення матеріальних ресурсів, напівфабрикатів, готової продукції.

Часткові завдання в логістиці мають локальний характер, є більш динамічні та різноманітні:

· оптимізація запасів усіх видів і на всіх етапах товароруху;

· максимальне скорочення часу зберігання продукції;

· швидка реакція на вимоги споживачів;

· зниження витрат у всіх ланках логістичного ланцюга;

· підтримка постійної готовності до прийому, обробки і видачі інформації і т.д.

Дата добавления: 2014-01-07