Історія мережі Internet

В 1961 році Defence Advanced Research Agency (DARPA) за завданням міністерства оборони США приступилося до проекту по створенню експериментальної мережі передачі пакетів. Ця мережа, названа ARPANET, призначалася спочатку для вивчення методів забезпечення надійного зв'язку між комп'ютерами різних типів. Багато методів передачі даних через модеми були розроблені в ARPANET. Тоді ж були розроблені й протоколи передачі даних у мережі - TCP/IP. TCP/IP - це безліч комунікаційних протоколів, які визначають, як комп'ютери різних типів можуть спілкуватися між собою.

Експеримент із ARPANET був настільки успішний, що багато організацій захотіли ввійти в неї, з метою використання для щоденної передачі даних. И в 1975 році ARPANET перетворилася з експериментальної мережі в робочу мережу. Відповідальність за адміністрування мережі взяло на себе Defence Communication Agency (DCA), у цей час називане Defence Information Systems Agency (DISA). Але розвиток ARPANET на цьому не зупинилися; Протоколи TCP/IP продовжували розвиватися й удосконалюватися.

В 1983 році вийшов перший стандарт для протоколів TCP/IP, що ввійшов в Military Standards (MIL STD), тобто у військові стандарти, і всі, хто працював у мережі, зобов'язані були перейти до цих нових протоколів. Для полегшення цього переходу DARPA звернулася із пропозицією до керівників фірми Berkley Software Design - впровадити протоколи TCP/IP в Berkley (BSD) UNIX. Із цього й почався союз UNIX й TCP/IP. Через деякий час TCP/IP був адаптований у звичайний, тобто в загальнодоступний стандарт, і термін Internet увійшов у загальне вживання. В 1983 році з ARPANET виділилася MILNET, що стала ставитися до Defence Data Network (DDN) міністерства оборони США. Термін Internet став використатися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча в 1991 році ARPANET припинила своє існування, мережу Internet існують, її розміри набагато перевищують первісні, тому що вона об'єднала безліч мереж в усім світі. Малюнок 1 ілюструє ріст числа хостов, підключених до мережі Internet з 4 комп'ютерів в 1969 році до 3,2 мільйонів в 1994. Хостом у мережі Internet називаються комп'ютери, що працюють у многозадачной операційній системі (Unix, VMS), що підтримують протоколи TCP\IP і мережні послуги надають, що користувачам які-небудь.

Інтрамережі (інтранет, intranet)

Сам термін "Інтранет" з'явився ледве більше роки тому, уперше таку комбінацію слів стали використати навесні 1995 року. Спочатку саме слово мало що значило для переважної більшості людей, багато хто з них, прочитавши це слово, подумали б, що це помилка. Після того, як це слово завоювало право на життя, виникло запитання: "Що під цим розуміється?" - адже після того, як термін з'явився, його стали використати все.

Интрасеть (у побуті часто використається синонім "інтранет") - це приватна мережа організації, що володіє убудованими механізмами безпеки й базується на технологіях Інтернет. Термін "intranet" показує те, що компанія використає технології Інтернет усередині (intra-) мережі своєї організації. Таке внутрішнє використання надає можливість всім співробітникам компанії одержувати доступ до будь-якої необхідного для роботи інформації незалежно від того, де розташовується комп'ютер співробітника і яких програмно-апаратних коштів він розташовує. Використання интрасети має на увазі неможливість зовнішніх стосовно організації користувачів одержати доступ до якої-небудь конфіденційної інформації компанії. Крім всіх перерахованих достоїнств використання интрасети, вона ще й забезпечує мінімальність вартості надання інформації користувачам.

Основною причиною, що спонукує яку-небудь організацію створити интрасеть, є необхідність збору, керування й надання інформації більш швидко й ефективно, чим коли-небудь, раніше. Фактично, побудова интрасети надає можливості кроссплатформенного доступу до інформації, тому що интрасети базуються на технологіях Інтернет, що споконвічно розроблялися з метою обміну інформацією між різнорідними системами.

Незважаючи на те, що навіть невеликі організації можуть одержати переваги при побудові интрасети, особливо вагомі результати помітні при використанні интрасетей у великих компаніях. Тим більше відчутні переваги интрасети, чим більше співробітників працює в компанії, чим крупніше розміри мережі й чим більше існує вилучених друг від друга офісів. У міру збільшення компанії для забезпечення координації роботи співробітників необхідно буде використання все більшої кількості документів, інструкцій, руководств, меморандумів й інших документів, які потрібні фактично всім людям для щоденної роботи. Кількість таких документів, їхніх версій, що змінюються, виростає за експонентним законом і своєчасне їхнє надання співробітникам стане дійсним головним болем для керівництва. При використанні старих, звичних методів обміну подібною інформацією, наприклад, поділ файлів або електронна пошта, неможливо гарантувати актуальність і негайну доступність змінених версій документів. У таких випадках обов'язковим є застосування механізмів публікації документів на Web-серверах компанії.

В интрасети будь-який користувач із настроєної робочої станції через Web-браузер зможе одержати доступ до будь-яких самих останніх версій документів як тільки вони будуть поміщені на Web-сервер. При цьому місце розташування користувача й Web-сервера не має ніякого значення. Якщо компанія використає електронну пошту як механізм надання документів, то вона змушена буде зштовхнутися з величезною кількістю проблем. Наприклад, документи для їхнього зручного аналізу повинні представлятися в єдиному форматі, що досить просто забезпечити в невеликих організаціях (10-50 чоловік) і фактично неможливо в середніх і великих компаніях. Завжди адже найдеться людина з "своїм" поглядом на оформлення документа. Більше того, при застосуванні різнорідного програмного забезпечення, користувачі будуть змушені запускати програми перетворення документів у формат, що розуміє їхніми додатками й витрачати час на навчання й перетворення кожного документа, створеного іншим користувачем. Рішенням цієї проблеми є публікація документів на Web-сервері у форматі HTML, "розумі" будь-якою операційною системою й Web-браузером, використовуваним клієнтом на своєму робочому місці. Економія коштів при такому підході у великих організаціях може досягати астрономічних цифр.

Використання интрасети (публікація документів на Web-серверах) має ще ряд інших переваг. Перше полягає в тому, що документи в мережі можуть обновлятися автоматично, у режимі реального часу. Наприклад, Ви публікуєте документ для відділу продажів, що містить інформацію про ціни на продукцію Вашої компанії й конкурентів. Для надання оптимальних у будь-який момент часу знижок Ваш відділ продажів повинен мати саму актуальну інформацію. Для забезпечення такої актуальності Ви можете створити автоматизований сценарій (script) на Web-сервері, по якому він буде, наприклад, раз в 15 хвилин обновляти публикуемый документ зі списками поточних цін. Співробітники відділу продажів автоматично будуть одержувати обновлений список цін для своєї роботи незалежно від завантаження кожного з людей - їм просто не треба буде вживати ніяких дій по відновленню інформації. Виграш очевидний - актуальність інформації, плюс зниження непродуктивної роботи співробітників.

На додаток, Ви можете одержувати негайний зворотний зв'язок про опубліковані документи. Якщо документи надаються співробітникам у вигляді файлів хранящихся на файловому сервері, то Ви ніколи не зможете бути впевнені в тім, що інформація виявилася прочитаної тим або іншому співробітникові. Якщо ж документ опублікований на Web-сервері, то Ви можете в будь-який момент часу одержати відомості про те, хто, коли й скільки разів звертався до опублікованих документів.

Розвиток організації постійно вимагає нових можливостей у наданні й зручності використання інформації її співробітниками. І у відповідь на ці вимоги, документи, публикуемые з використанням World Wide Web одержали можливість містити графічну, аудио- і відеоінформацію. Дуже велика кількість організацій у цей час використають додатки, що дозволяють здійснювати доступ до баз дані компанії прямо з Web-браузера, забираючи необхідність створювати й використати спеціалізовані програми доступу до цих баз даних. Наприклад, такий продукт, як Novell GroupWise дозволяє співробітникам організації працювати зі своєю електронною поштою й ежедневником прямо з Web-браузера.

Ще одним фактором, що надає значимість побудові интрасетей, є той факт, що доступ до опублікованої інформації може здійснюватися через Інтернет. Співробітники, що перебувають у відрядженні, постачальники й замовники можуть одержувати доступ до опублікованого у Вашої интрасети інформації. Але Ви завжди повністю зберігаєте контроль над доступом кожної конкретної людини до будь-якої інформації, опублікованої у Вашої интрасети! Наприклад, Ви можете дозволити переглядати загальнодоступну інформацію про новини Вашої компанії всім користувачам Інтернет й абсолютно закрити доступ до конфіденційної інформації про продажі будь-яким людям, крім співробітників Вашого відділу продажів.

Дата добавления: 2014-01-07