Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Поняття і види норм права




Лекція 10. Норма права

1. Поняття і види норм права.

2. Логічна структура норми права.

Система всіх чинних норм права кожної країни утворює її пра­во (об'єктивне право, систему права). Слід зазначити, право — не проста сукупність правових норм, а їх система. Це означає, що всі норми права, які утворюють право, у тій або іншій мірі пов'язані між собою. Тому зміни або недоліки змісту однієї норми в більшій або меншій мірі впливають на зміст і процес реалізації інших норм права. Головним системоутворюючим елементом права будь-якої країни є конституція, її статус Основного Закону держави не допускає невідповідності змісту законів та будь-яких інших нормативних актів положенням конституції.

Таким чином, норми права є "елементарними частинками" права, складовими права в цілому і тому їм притаманні всі ос­новні ознаки права. На під­ставі цих ознак і виходячи із загального розуміння права норму права можна визначити як загальнообов'язкове, формально визна­чене правило поведінки загального характеру, яке в установленому порядку приймається, змінюється та відміняється державою або уповноваженими нею суб'єктами і забезпечується можли­вістю застосування державного примусу.

У сучасних умовах норма права набуває ще й якостей юри-дично визначеної міри свободи і відповідальності формально рівних суб'єктів суспільних відносин.

У будь-якій державі існує та постійно розвивається значний масив правових норм. Ця обставина робить доцільним і необхід­ним поділ їх на певні види, тобто вимагає класифікації всієї сукупності норм права на групи за тією чи іншою ознакою. Основ­ні види норм права утворюються на основі наступних ознак.

За функціональною спрямованістю норми права поділяють наступним чином:

а) регулятивні (правоустановчі), що встановлюють права та обов'язки суб'єктів;

б) охоронні, що регламентують засоби юридичної відповідаль­ності за порушення прав і невиконання обов'язків, встановлених регулятивними нормами.

За предметом правового регулювання (за галузями права) виокремлюються норми конституційного, адміністративного, цивільного та інших галузей права.

Галузеві норми за змістом бувають:

а) матеріальні, що встановлюють бажане правило поведінки (права та обов'язки суб'єктів);

б) процесуальні, що регламентують порядок, форми й методи реалізації прав і обов'язків, встановлених у нормах права.

За функціональним призначенням норми права поділяють на такі:

а) норми-начала — містять положення, що закріплюють ос­новні підвалини суспільного та державного устрою;

б) норми-принципи — закріплюють вихідні принципи права;

в) норми-дефініції — містять повні або неповні визначення певних правових категорій і понять;

г) норми-правила поведінки — безпосередньо регулюють суспіль­ні відносини шляхом встановлення прав і обов'язків їх учасників.

З точки зору характеру приписів, що включають норми права, вони бувають:

а) зобов'язуючі — які закріплюють обов'язки певних суб'єктів;

б) забороняючі — містять заборону стосовно здійснення тих або інших діянь;

в) уповноважуючі — наділяють суб'єктів певними правами;

г) заохочуючі — надають суб'єктам певні пільги й переваги у випадках вчинення ними певних діянь.

За формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів норми права поділяють так:

а) імперативні (категоричні), що приписують чітко визна­чені дії, однозначно закріплюють вичерпний перелік і зміст прав та обов'язків суб'єктів і не допускають ніяких відхилень;

б) диспозитивні, що встановлюють певні права й обов'язки суб'єктів, але за згодою суб'єктів допускають певні доповнення;

в) рекомендаційні, що встановлюють варіанти бажаної, але не обов'язкової поведінки;

г) заохочувальні, що встановлюють засоби заохочування за здій­снення бажаних або корисних для держави і суспільства діянь.

Слід зазначити, що наведені класифікації норм права мають до певної міри умовний характер і тому не слід перебільшувати їх теоретичну значущість. Але не слід і відкидати їх взагалі, адже вони відображають особливості структури права, сприяють ефективному дослідженню особливостей норм права з точки зору тих або інших характеристик.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 885; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.