Причини виникнення глобальних проблем

Тема 13. Основні глобальні проблеми та міжнародне співробітництво щодо їх розв’язання.

1. Причини виникнення глобальних проблем.

2. Проблема світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру.

3. Паливно-енергетична та сировинна проблеми.

4. Основні шляхи розв'язання глобальних проблем.

За останні десятиріччя у світі виникло чимало проблем, які безпосередньо стосуються долі всього людства. До таких проблем належать відвернення світової ядерної війни та забезпечення стабільного миру, необхідність ефективної і комплексної охорони навколишнього середовища, ліквідація відсталості країн, що розвиваються, продовольча, сировинна, енергетична і демографічна проблеми, ліквідація хвороб, раціональне використання глибин Світового океану та мирне освоєння космічного простору, проблема розвитку самої людини, перспективи забезпечення гідного майбутнього.

Швидке зростання народонаселення вподовж останніх десятиріч. Демографічний вибух супроводжується нерівномірністю зростання населення у різних країнах. Так, темпи приросту населення у країнах, що розвиваються, у XX ст. становили в середньому 2,5% за рік, а у розвинутих країнах вони не перевищували 1%. Це призвело до того, що в Азії, Африці та Латинській Америці майже 1 млрд. осіб живе в умовах абсолютної злиденності, приблизно 250 млн. дітей хронічно недоїдають, від голоду і постійного недоїдання щорічно вмирає понад 40 млн. осіб. За даними ООН, у 1998 р. із 4,4 млрд. жителів країн, що розвиваються, майже 3/5 позбавлені основних санітарних вигод, майже третина - чистої води, 20% - сучасного медичного обслуговування, 20% - не відвідують школи після 5-го класу і стільки ж не мають достатнього калорійного харчування.

Демографічний вибух спричиняє загострення таких глобальних проблем, як продовольча, екологічна, сировинна, енергетична.

Загальні причини загострення екологічної обстановки з погляду суспільної форми є причинами загострення більшості глобальних проблем, а саме:

- хижацьке ставлення капіталістичних монополій до природних ресурсів та Світового океану. За повоєнний період на США припадає 40% світового обсягу забруднення екологічного середовища. Неоколоніалістська політика розвинутих країн у країнах, що розвиваються, призводить до отруєння значної частини території цих країн небезпечними для життя речовинами. Наприклад, американські фірми щорічно експортували у слаборозвинуті країни понад 150 млн. т. отрутохімікатів, використання яких на території США було заборонено. Цей процес триває. Значні відходи накопичуються у Світовому океані. Щороку до нього потрапляє від 1,7 до 8,8 млн. т нафти. Океанський планктон щорічно поглинає до 50 млрд. т вуглекислого газу, значна частина якого (майже 33%) осідає на дно.

- монопольна політика міністерств і відомств колишнього СРСР та деяких інших країнах Східної Європи. Ці соціально-економічні причини призвели до того, що на частку СІІІА, за даними американського журналу „Саєнс", щорічно припадало 1,2 млрд. т двоокису вуглецю (приблизно чверть світового обсягу), на колишній СРСР і Китай - приблизно 33%, а на частку Західної Європи і Японії - 23%. Загалом США, країна, в якій проживає 5% населення світу, дає 40% світового забруднення. Кожен житель Америки заподіює природному середовищу шкоди у 50 разів більшої, ніж житель Індії. З огляду на це надмірно егоїстичною є відмова США дотримуватися вимог Кіотського протоколу про зниження до 2008 - 2012 рр. викидів парникових газів на 5% порівняно з 1990 р.

Екологічна криза та її ознаки:

- Вихід людської діяльності за межі планети, у космічний простір, використання у процесі виробництва всіх елементів біосфери (повітря, води, рослинного і тваринного світу), озонний шар планети знищується, що може призвести до всесвітнього потепління.

- Варварське ставлення людини до природи. Хижацьке вирубування лісів, знищення природних річок, створення штучних водойм, забруднення шкідливими речовинами прісної води, земельних угідь. Щороку у світі знищують 15 млн. га лісів, на одне посаджене дерево припадає 10 вирубаних, кожну секунду вирубують ліси площею з футбольне поле.

- Зміна клімату та виникнення парникового ефекту (потужність світової індустрії нині подвоюється кожні п'ять років).

- Низький рівень впровадження ресурсо- та енергозаощаджуючих, екологічно чистих технологій. Застосування недосконалих технологій спалювання нафти, вугілля та природного газу призвело до щорічного зростання вуглекислого газу у повітрі на 0,5%. За останні 150 років його кількість у атмосфері зросла у 150 разів, причому на 12% - за останні 30 років.

- Швидка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів. Загалом на 0,3% території планети сконцентровано 40% всього населення. Міста запруджені легковими автомобілями. Нині у світі їх налічується понад 700 млн. У країнах колишнього СРСР у великих промислових центрах 60% викидів припадає на автомобільний транспорт. Через низьку якість автомобілів у країнах СНД кожний із них вики­дає в повітря у 6 разів більше забруднюючих речовин, ніж у країнах Європи.

- Природні катаклізми. Щороку на планеті відбувається майже 10 тис. повеней, зсувів, ураганів, тисячі землетрусів, сотні вивержень вулканів, тропічних циклонів. За останні 20 років від природних катаклізмів загинуло майже 3 млн. осіб. Із загостренням екологічної кризи кількість жертв від природних катастроф зростатиме. Якщо концентрація вуглецю і метану збільшуватиметься такими темпами, то в наступному столітті температура на планеті підвищиться на 5°С (катастрофічним є підвищення на 1-2°С).

Екологічна ситуація в Україні

Майже 10% її території охоплено глибокою екологічною кризою, близькою до катастрофи, і майже 70% загальної земельної площі наближається до такого стану.

Лише 1% території України - екологічно чисті ареали. Загальна площа України - 2% території колишнього СРСР, а на ній було зосереджено 25% промислового потенціалу. Частка України - 25% забруднення природного середовища колишнього Радянського Союзу.

На території України розташовано майже 1000 хімічних комбінатів, через що значно зросла смертність.

В Україні річний обсяг видобутку мінеральної сировини - 1 млрд. т, а гірської маси - до 3 млрд. т, з них лише 5-8% -використовують для виробництва продукції, а решта йде у відходи.

На території України на початку 1997 р. накопичено понад 25 млрд. т різноманітних відходів, які зробили непридатними для користування майже 160 тис. га зелених угідь. Крім того, понад 60% сховищ відходів не відповідають екологічним нормативам, а отже, є джерелами забруднення довкілля. Якщо

у 1980 р. на одного жителя припадало 240 т накопичених відходів, то у 1997 р. - 400т.

Внаслідок поглиблення екологічної кризи щорічні витрати ВНП України становлять 15-20%, або 15 млрд. крб. (у цінах 1990 р.).

Втрати від аварії на Чорнобильській АЕС сягнули приблизно 130 млрд. крб. (у цінах 1990 р.) без урахування втрат, пов'язаних із захворюванням людей. Зокрема, внаслідок цієї аварії забруднено понад 10 млн. га земель, у тому числі 9 млн. га сільськогосподарських угідь. Забруднення Дніпра в 4-5 разів перевищує гранично допустимі норми. Але його воду змушені пити 35 млн. жителів України. Кожен із 700 тис. автомобілів у м. Києві викидав в атмосферу у 2001 р. близько 100 кг шкідливих речовин.

В Україні за 1955 - 1998 рр. понад обґрунтовану норму вирубано більше як 20 млн. кубометрів лісу, здебільшого з метою експорту комерційними структурами за кордон.

Дата добавления: 2014-01-07