Основні міжнародні та національні державні і громадські екологічні організації, рухи

Охороною навколишнього природного середовища займаються багато міжнародних організацій та товариств. Провідна роль нале­жить Організації Об'єднаних Націй (ООН) та її спеціалізованим ор­ганам. Одним з головних органів ООН є економічна і соціальна рада (ЕКОСОР), у рамках якої діють національні і регіональні комісії і комітети. Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створе­на у грудні 1972 року. ЮНЕП має Раду керівників, Раду з координа­ції і Фундацію навколишнього середовища. До першочергових на­прямів діяльності ЮНЕП відносяться:

- здоров'я людини;

- охорона земель і прісних вод;

- захист світового океану;

- охорона тваринних і генетичних ресурсів;

- енергетичні ресурси;

- освіта;

- торгівля, економіка, технологія.

Генеральна асамблея ООН

Економічна та соціальна рада (ЕКОСОР)

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП)

	ЮНЕСКО одоймищ
		ВОЗ одоймищ		ВМО одоймищ		ФАО одоймищ

ММО одоймищ

Рис.1 Основні міжнародні організації з охорони природного навколишнього середовища

Програма ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП) створе­на у грудні 1972 року. ЮНЕП має Раду керівників, Раду з координа­ції і Фундацію навколишнього середовища. До першочергових на­прямів діяльності ЮНЕП відносяться:

- здоров'я людини;

- охорона земель і прісних вод;

- захист світового океану;

- охорона тваринних і генетичних ресурсів;

- енергетичні ресурси;

- освіта;

- торгівля, економіка, технологія.

Одне з перших починань ЮНЕП — створення всесвітньої системи станцій спостереження (моніторингу) за станом і змінами біосфери. Під егідою ЮНЕП разом з ВМО та ЮНЕСКО було проведено в 1979 році в Ризі, в 1981 році в Тбілісі, а в 1983 році в Таллінні міжнародні симпозіуми з комплексного глобального моніторингу забруднення навколишнього середовища. Роботи щодо проекту "Біосферні заповідники" передбачають спостереження за станом біосфери на фоновому рівні. Перший Міжнародний конгрес у справі біосферних заповідників було проведено у Мінську в 1983 році. У світову мережу було включено 17 великих заповідників колишнього СРСР.

У рамках ЮНЕП працюють й інші міжнародні організації: Організація Об'єднаних Націй з питань культури, науки, освіти (ЮНЕСКО) створена у 1948 році; штаб-квартира знаходиться в Парижі. Основні напрями її діяльності:

- керування екологічними програмами, в яких зайнято понад 100 держав, наприклад, «Людина і біосфера» - Міжнародна освітянська програма тощо;

- облік та організація охорони об'єктів, віднесених до всесвіт­ньої спадщини;

- надання допомоги країнам, що розвиваються, в підготовці фахівців-екологів.

Міжнародний союз охорони природи і природних ресурсів (МСОП) також створений у 1948 році. Ця неурядова організація включає близько 100 країн. За ініціативою МСОП ведеться Червона книга. Основні задачі МСОП:

- збереження природних екосистем, рослинного і тваринного світу;

- збереження рідкісних і зникаючих видів;

- організація заповідників, резерватів, національних парків.
Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ) заснована у 1946

році, займається питаннями охорони здоров'я людини в аспекті її взаємодії з навколишнім середовищем, консолідується з ЮНЕП, МАГАТЕ та ін.

Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) ство­рене у 1957 році для забезпечення ядерної безпеки і охорони навко­лишнього середовища від радіоактивного забруднення. Невиконання державами вимог МАГАТЕ може призвести до застосування еконо­мічних санкцій за рішенням Ради Безпеки ООН.

Всесвітня метеорологічна організація ООН (ВМО) створена у 1947 році. її основна задача - вивчення й узагальнення впливу лю­дини на клімат планети. Вона працює, головним чином, у рамках глобальної системи моніторингу навколишнього середовища (ГСМНС).

Міжнародна морська організація (ММО) існує з 1948 року і діє у сфері морського судноплавства і охорони морів від забруднення. За її участю розроблені концепції по боротьбі із забрудненням моря нафтою та іншими шкідливими речовинами.

Сільськогосподарська і продовольча організація ООН (ФАО) організована в 1945 році. Сфера її діяльності - сільське господарство і світові продовольчі ресурси. ФАО підготувала ґрунтову карту сві­ту, бере участь у багатьох екологічних програмах, активно співпра­цює з ЮНЕП, ЮНЕСКО, МСОП.

Крім названих провідних міжнародних організацій, у світовій спільноті функціонує безліч структур природоохоронного профілю, наприклад, Міжнародний регістр потенційно токсичних хімічних речовин (МРПТХР), Бюро ООН з надання допомоги при стихійних лихах (ЮНДРО), Європейська економічна комісія - ЄЕК (займаєть­ся впровадженням мало- і безвідходних технологій), комітет Ґельсінкі з охорони Балтійського моря (Хелком) і багато інших.

Принципи міжнародної співпраці у сфері охорони навколиш­нього середовища ясні, але в їх реалізації залишаються проблеми. Є поодинокі випадки, коли міжнародне право не діяло автоматично з моменту його ухвалення і затвердження. Тому міжнародні угоди обмежені дозволом на вхід міжнародно-правових норм в національні відносини.

Громадські «зелені» організації та рухи

Події останніх десятиліть свідчать, що в позитивному вирішенні екологічних проблем як локального, так і регіонального та глобального масштабів важливу роль стали відігравати громадські організації, рухи й окремі особи, які розпочали активну діяльність у галузі охорони довкілля. Значною мірою цьому сприяла гласність, поява в пресі об'єктивної інформації про причини розвитку глобальної екологічної кризи, про джерела забруднень і наслідки цього.

Відповідно до діючого законодавства громадяни України мають право на об’єднання в суспільні природоохоронні формування і на участь у заходах міжнародних неурядових організацій з питань охорони навколишнього природного середовища. Не сподіваючись на успішну роботу управлінського й державного апаратів, найбільш активні й екологічно освічені ентузіасти природоохоронної справи почали організовувати «зелені» організації й рухи.

Суспільні природоохоронні об’єднання мають право:

· одержувати у встановленому порядку інформацію про стан навколишнього природного середовища, джерелах її забруднення, програмах і заходах щодо проблем природокористування;

· брати участь у перевірках природоохоронної діяльності підприємств і інших об’єктів разом з державними органами керування в області охорони навколишнього природного середовища;

· проводити суспільну екологічну експертизу, обнародувати її результати і передавати їх органам, уповноваженим приймати рішення;

· виступати з ініціативою проведення референдумів з питань охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

· розробляти і пропагувати свої природоохоронні програми, організовувати масові акції ненасильницького характеру;

· організовувати суспільні фонди охорони природи;

· організовувати і виконувати роботи з охорони і відтворення природних ресурсів, збереженню і поліпшенню стану навколишнього природного середовища;

· звертатися в суди з позовами про відшкодування збитків, заподіяних громадянам або майну суспільних об’єднань, унаслідок порушення природоохоронного законодавства.

З громадських організацій велику роботу щодо охорони довкілля проводить Greenpeace — Зелений світ, з котрою співпрацюють представники громадськості нашої країни. Її головним завданням є недопущення радіоактивного забруднення біосфери, метою стала організація дій для запобігання деградації й руйнування екосистем як регіональних, так і глобальних, а девізом — «Діючи локально, мисли глобально!».Ця організація утворена в 1971 р. в Північній Америці. Вона діє в З0 країнах світу. В Україні почала працювати в 1990 році.

За роки існування ця організація зробила багато корисного для людства:

· вона довго, але успішно бореться за охорону морських тварин (китів, тюленів, черепах) і вод Світового океану;

· за припинення ядерних випробувань, збереження довкілля Антарктики, заборону міжнародної торгівлі шкідливими відходами та ін.

Шириться «зелений» рух у всьому світі. Активізували свою діяльність і природоохоронні організації України — Товариство охорони природи, асоціація «Зелений світ», численні екологічні центри, асоціації й фонди локального і регіонального масштабу (Національний екологічний центр, Всеукраїнське товариство краєзнавців, спілка «Чорнобиль», «Зелений рух Буковини» та ін.). Сприяють екологічній освіті й поширенню серед населення екологічної інформації нові «зелені» газети та часописи: «Зелений світ», «Екологія і здоров'я», «Вісник Чорнобиля», «Ойкумена», «Набат», «Екологічні дзвони», «Рідна природа» та ін.

Вагомим суспільно-політичним об’єднанням країни є створена в 1990 р. Партія зелених України. ПЗУ в 1998 р. утворила власну фракцію у Верховній Раді. Як вказується в Маніфесті партії, вона має за мету створення екологічно солідарного суспільства, у якому інтереси людини, кожної соціальної і професійної групи громадян гармонійно збігаються з вищими біосферними законами Природи. Партія закликає всіх громадян України об’єднатися навколо ідеї виживання людства, екологічного порятунку нашого майбутнього, створення глобальної системи екологічної безпеки.

Дата добавления: 2014-01-07