Нормування праці

Для того, щоб правильно оплатити працю, необхідно визначити обсяг витраченої праці. Визначення необхідних витрат праці (часу) на виконання робіт (виготовлення продукції) як окремими працівниками, так і колективами працівників (бригадами) та встановлення на цій основі норм праці прийнято називати нормуванням праці.

Нормування праці є складовою частиною (функцією) управління виробництвом, і виступає основою з наукової організації праці і засобом забезпечення оптимального співвідношення між мірою праці та її оплатою.

Сутність нормування праці полягає у розробці та встановленні особливих видів норм, які узагальнено прийнято називати нормами витрат праці або нормами праці. До норм праці належать:

q норми виробітку;

q норми часу;

q норми обслуговування;

q нормативи чисельності працівників.

Вони встановлюються відповідно до досягнутого рівня розвитку техніки, технології, організації виробництва і праці.

При визначенні норм виробітку, норм часу, норм обслуговування та нормативів чисельності працівників враховуються нормальні умови праці, якими вважаються: справний стан машин, верстатів і пристроїв; належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи і їх вчасне надання; вчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення; своєчасне забезпечення технічною документацією; здорові та безпечні умови праці (додержання правил і норм з техніки безпеки та виробничої санітарії, усунення шкідливих факторів, які негативно впливають на стан здоров’я працівників тощо).

Норма виробітку відображує інтенсивність праці і являє собою кількість продукції належної якості, яку працівник повинен виробити в нормальних умовах праці (справність машин, агрегатів, наявність сировини, електроенергії і т.п.) за певний проміжок часу (за годину, за робочий день, за зміну) для отримання права на винагороду в розмірі, що відповідає відрядній (погодинній чи денній тарифній ставці).

Види норм виробітку можуть бути:

1. дослідно-статистичні, які встановлюються на основі даних про середні затрати праці при виробленні конкретного виду продукції за певний період часу в минулому;

2. технічно-обгрунтовані, які розробляються та затверджуються на основі нормативів затрат часу на окремі операції чи види робіт, встановлених методом технічного нормування з врахуванням впровадження передових технологій, раціональної організації виробництва та праці, прогресивних режимів роботи обладнання.

Норми часу - це необхідна затрата часу на виготовлення одиниці продукції. Систематичне порушення працівниками норм часу може бути підставою переведення працівника на іншу менш кваліфіковану роботу чи звільнення з роботи (за відсутності менш кваліфікованої). Норми часу визначають тривалість часу (період), протягом якого виконується робота. Ці норми встановлюються методом нормування, виходячи з найбільш раціонального технологічного виконання даної роботи і організації праці на певному робочому місці, за умови найбільш ефективного використання засобів виробництва і робочого часу, і вважаються технічно обґрунтованими.

Норми обслуговування — це показник, за допомогою якого визначається кількість одиниць обладнання, виробничих об’єктів (механізмів, установок тощо), що перебувають у сфері виробничого впливу окремих працівників чи колективу. Норма обслуговування може визначатись також нормативом чисельності, тобто показником, що визначає число (кількість) працівників відповідної кваліфікації, необхідних для виконання конкретної роботи за встановлений час. Це доцільно робити у тих випадках, коли група працівників обслуговує певний об’єкт (наприклад, насосну чи компресорну станцію) і немає необхідності закріплювати за кожним працівником чітко визначене робоче місце.

Норми обслуговування повинні передбачати найбільш ефективний розподіл обов’язків між працівниками, максимально допустиме їх навантаження з метою забезпечення безперебійного функціонування виробничого процесу. Вони можуть застосовуватися як при прямій відрядній системі праці (токарі, ткалі та інші працівники, які обслуговують певну кількість верстатів), так і при погодинній чи непрямій відрядній системі оплати праці (електрики, слюсарі, які відповідають за справність агрегатів, що обслуговуються ними).

Норми праці встановлюються на невизначений строк і діють до моменту їх перегляду у зв’язку із зміною умов, на які вони розраховані. Тому при проведенні атестації і раціоналізації робочих місць, впровадженні нової техніки, технології та організаційно-технічних заходів з метою забезпечення зростання продуктивності праці, вони підлягають перегляду. У той же час, досягнення високого рівня виробітку продукції окремими працівниками чи бригадою із застосуванням з власної ініціативи нових прийомів праці і передового досвіду, удосконалення своїми силами робочих місць, не може бути підставою для зміни норм.

Крім того, відповідно до ст. 91 КЗпП України за працівником, який створив винахід, корисну модель, промисловий зразок або раціоналізаторську пропозицію, що зумовили зміну технічних норм і розцінок, зберігаються попередні розцінки протягом шести місяців від дати початку їх впровадження.

Попередні розцінки зберігаються і в тих випадках, коли автор зазначених об’єктів інтелектуальної власності раніше не виконував роботи, норми і розцінки на яку змінено у зв’язку з їх впровадженням, і був переведений на цю роботу після їх впровадження.

За іншими працівниками, які допомогли авторові у впровадженні винаходу, корисної моделі, промислового зразка чи раціоналізаторської пропозиції, попередні розрахунки зберігаються протягом трьох місяців.

Заміна і перегляд єдиних і типових (міжгалузевих, галузевих, відомчих) норм здійснюється органами, які їх затвердили.

Запровадження, зміна і перегляд норм праці безпосередньо на виробництві здійснюється власником або уповноваженим ним органом за погодженням з профспілковим комітетом.

Про запровадження нових і зміну чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніше як за один місяць до запровадження. При цьому він повинен роз’яснити працівникам причини перегляду норм праці, а також умови, за яких мають застосовуватися нові норми.

Поряд з нормами, встановленими на стабільні за організаційно-технічними умовами роботи, застосовуються тимчасові і одноразові норми.

Тимчасові норми встановлюються на період освоєння тих чи інших робіт за відсутності затверджених нормативних матеріалів для нормування праці.

Одноразові норми встановлюються на окремі роботи, які носять поодинокий характер. Це можуть бути позапланові, аварійні та інші роботи.

Дата добавления: 2014-01-07