Народна етимологія топонімів

Переробка запозичених слів

Народна етимологія.

Народна етимологія (помилкова етимологія, лексична асоціація) — назва, яка вживається (на противагу науковій етимології) щодо фактів хибного розуміння походження або значення слів, коли їй на основі випадкової формальної подібності або тотожності з іншими більш знайомими словами, помилково приписуються аналогічні значення чи мотивація. Ґрунтується на основі дії аналогії. Народна етимологія характерна для сприймання незрозумілих слів (іншомовних, застарілих та ін.) і найчастіше трапляється як в мові дітей, малоосвічених людей, так і серед широких верств населення: рос. вавилонское столпотворение → творение столпа → толпа*; зарубить себе на носу → во время ношения → нос*.

Прикладом народної етимології може бути переробка і переосмислення запозиченого слова за зразком близького йому по звучанню слова рідної мови, але яке відрізняється від нього за походженням. Наприклад: «нервоз» замість «невроз», «спортакіада» замість «спартакіада», «страшний тиждень» замість «страсний тиждень», «некрут» замість «рекрут», «мазелін» замість «вазелін» під впливом мазати, «простирядно» замість простирадло, «винополька» замість «монополька» (шинок). Прикладом переосмислення може служити поєднання «малиновий дзвін» (у значенні «приємний, стрункий дзвін дзвонів»), що асоціюється з назвою ягоди. Насправді, воно походить від найменування бельгійського міста Малин, де знаходиться старовинний собор, при якому є спеціальна школа дзвонарів, своєрідних «малиновськіх» музикантів на дзвонах.

В українській народній традиції існує безліч легенд та переказів про походження тих чи інших топонімів, що ґрунтуються на народній етимології. Так назва Сорочинчі виводиться в одному переказі від того, що його заснували сорок ченців. Азовське море за численними легендами було названо так тому, що у ньому втопилась дівчина на ім'я Аза, яка так і не діждалась свого милого з походу. Назва притоки Дніпра Орель за легендою походить від того, що величезний змій запрягля в плуг і проорав величезний рів, по якому й потекла річка. Річку Янчул, за народними розповідями, так назвали через те, що в ній втопився татарський хан Янчул. Річку Чортомлик – через те, що в ній кошовий Сірко застрелив чорта, а той тільки мликнув догори ногами. Селище Томаківка за однією з версій було названо так після відвідин цариці Катерини. Вона побачила на городі квітку і запитала, що так гарно цвіте. Їй відповіли: «То маківка». А село Царицинкут буцімто так називається через те, що там цариця добре покутила.

Цікава народна легенда про назву містечка Карвасари, зараз мікрорайону в Кам'янці-Подільському. Жила, кажуть, у цій місцині відома всьому містові Сара – жінка легкої поведінки, а по простому – "курва". Масові походи "до курви Сари" породили невдовзі назву району, де вона мешкала, – "Курвисари", яка пізніше трансформувалася в "Карвасари". Насправді назва походить від турецького слова Караван-сарай. Під час 27-річного правління турків у Кам'янці-Подільському саме тут стояли каравани з коней та верблюдів, навантажених товарами східних купців.

Пояснення походження слів, не відповідне їх дійсній історії. На відміну від наукової етимології, народна етимологія ґрунтується не на законах розвитку мови, а на випадковій схожості слів. Прикладом народної етимології є пояснення слова кацап, як поєднання рос. "как" ("як") та українського – "цап".

Дата добавления: 2014-01-07