Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Філософія марксизму




Філософія Л. Фейєрбаха

Людвіг Фейєрбах (1804-1872) закінчує період н. кл. філософії, хоча вона є нетрадиційною як у постановці, так і у вирішенні проблем:

· основна праця ”Сутність християнства”

· виділяють два етапи у його філософії: на першому він дотримувався певною мірою філософських поглядів Гегеля, та другий, коли перейшов на позиції філософського матеріалізму;

· виходив з критики релігії, розглядав філософію та релігію як світорозуміння, що взаємовиключають одне одне;

· філософія є наукою, втіленням духу науки, а теологія завжди переслідувала філософію, яка підносила людину до рівня Всесвіту;

· фундаментом філософії є диво і воля, а філософії – природа і розум;

· християнська релігія виникає тоді, коли занепадає античний світ, гинуть усі національні та моральні зв’язки, психіка людини потребує певного захисту і тому сформувалась релігія чиста, вільна від будь-яких сторонніх нашарувань;

· релігійний об’єкт перебуває не поза людиною, а прихований у самій людини у самій свідомості, бог є не фізичною, ні космічною, а психологічною істотою, він є дзеркалом душі людини;

· релігії є природні і духовні, залежно від обожнення явищ природи або ідеальних сутностей;

· ”таємниця та істинний смисл теології є антропологія”, сутність релігії прихована у людському серці, яке відрізняється від тверезого та холодного розуму і прагне вірити і любити;

· об’єкт релігії та її образи витворюються фантазією людини; людина вірує в бога, оскільки прагне бути щасливою, вірить у досконалу людину, бо прагне бути такою, вірить у безсмертну істоту, бо прагне безсмертя;

· Фейєрбах пропонує ”нову релігію”, засновану на почутті, сердечному ставленні людини до людини, виділяє сферу відносин між ”Я” і ”Ти”; протиставляє релігійному приреченню практичну активність людей;

· від критики релігії переходить до критики ідеалістичної філософії, критикуючи ототожнення буття і мислення у Гегеля, таке ототожнення можливе лише тоді, коли основою їх буде суб’єкт, реальним суб’єктом розуму є саме людина;

· людина є продукт природи і може лише існувати у її сфері, ось чому вона стала першим предметом релігії;

· природа матеріальна;

· історичний процес відбувається не за управлінням абсолютного духу, а лише під впливом змін у релігії та моральній свідомості людини;

· у теорії пізнання схиляється до матеріалістичного сенсуалізму.

До лівого крила молодогегельянців належали Карл Маркс (1818-1883) і Фрідріх Енгельс (1820-1895), засновники марксизму, котрі головним завданням цієї ідеологічної доктрини проголосили звільнення робітничого класу від експлуатації та побудову вільного від соціального гноблення суспільства:

 

· вони виступили продовжувачами утопічних соціалістичних теорій Томаса Мора, Томазо Кампанелла, Клода Сен-Симона, Шарля Фур’є; підґрунтям діалектичного матеріалізму стало вчення Г. Гегеля, Л. Фейєрбаха;

· їх філософські погляди викладені у працях Маркса "Рукописах 1844 року", " Капіталі", Енгельс – "Анти-Дюрінг", спільній праці – "Німецька ідеологія"; системний виклад філософії у них відсутній, там окремі концепції та ідеї;

· з онтологічної точки зору вони обстоювали діалектичний або історичний матеріалізм, якщо у Гегеля діалектичний метод застосовується лише у сфері мислення марксисти поширили його на розуміння світоустрою, історичних та суспільних явищ; Енгельс онтологізував діалектику, намагався перенести три принципи діалектичної логіки на теорію розвитку світу та надати їм статусу закону, намагаючись довести їх істинність прикладами тогочасного природознавства;

· на основі ранніх праць Маркса висхідною категорією для розуміння людини і світу вважається практика, а для розуміння суспільно-історичного процесу використовується категорія " відчуження " (приватна власність, капітал як "відчуження" людини, яке необхідно подолати);

· на думку Маркса ідеологічне відчуження базується на приватній власності, яка є джерелом відчуження, якщо її ліквідувати, то зникне відчуження, однак Маркс не помітив, що відчужені форми, подібно до обладунків рицаря, є і чужими для тіла, але й захищають його, він не побачив того, що людина як особа може реалізуватись лише за умов приватної власності;

· марксизм підняв на значно вищий щабель матеріалізм, адже зробив спробу тлумачення людини не як природної, а як практичної, культурно-історичної істоти (до того матеріалізм виводився лише з природи – натурфілософія). Взявши практику за основу відношення людини до світу, марксизм відкрив нові перспективи для тлумачення історії, культури, особи і свободи, практичної діяльності і пізнання;

· підхід до практики як до суспільно-історичної діяльності, що охоплює і пізнання, призвів до того, що вперше пізнання почали розглядати як суспільне явище;

· життя суспільства за Марксом ґрунтується за матеріальному виробництві, яке включає продуктивні сили (знаряддя праці, кваліфікація) і виробничі відносини (спосіб організації праці залежно від виду власності); він виокремив формації в розвитку людства: первісний комунізм, рабовласництво, феодалізм, капіталізм і майбутній комунізм; однак тут європоцентризм і одно лінійність у розумінні історії, на Сході вони не діють, зараз вчені розподіляють традиційне і індустріальне суспільства;

· звільнення від приватної власності має відбутися шляхом революції, рушійною силою якої проголошувалася класова боротьба, і на цій основі виправдовувалося насильство та встановлення диктатури пролетаріату;

· стрижнем соціальної філософії Маркса є концепція базису і надбудови; базис – економічні відносини, надбудова – політичні, правові, релігійні структури, + ідеологію – політичні, правові, релігійні, естетичні, моральні, філософські ідеї; однак сучасні соціологи говорять не про однобічний вплив, а про взаємовплив; якщо політична ідеологія справді залежить від економіки, то щодо правових, релігійних, естетичних ідей, то це дискусійно.

 

В цілому філософія марксизму вкладається в контури традиційної німецької класичної філософії. Однак, вона виходить за її межі інтерпретацією ідеології, головний зміст якої полягає в тому, що ідеологія приховує, завуальовує справжні соціальні інтереси, що вона є відображенням соціального буття.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 262; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.