Відомості про копіювальні шари

Під дією УФ-випромінювання в світлочутливому шарі відбуваються фото- і фізико-хімічні процеси. Вони можуть призводити до змін як хімічних, так і фізичних властивостей шарів. Зміна физико-хімічних властивостей пов'язано зі змінами в полімерах. Ступінь цих змін у свою чергу залежить від певного складу шарів.

Світлочутливі шари містять такі якісно і кількісно підібрані складові, природа і співвідношення яких забезпечують проведення процесу копіювання і необхідну якість друкованої форми. Основними їх компонентами є: не світлочутливий плівкоутворювальний полімер, світлочутливе з'єднання, різні цільові добавки й барвники.

Не світлочутливий плівкоутворювальний полімер забезпечує фізико-механічні властивості шару в обсязі та на його поверхні.

Світлочутливе з'єднання являє собою одну речовину або групу речовин, які надають шару світлочутливості. До їх складу можуть входити компоненти, що підвищують інтегральну світлочутливість, що розширюють спектральну чутливість шару, а також що прискорюють протікання фотохімічної реакції.

Цільові добавки гарантують схоронність необхідних властивостей шарів, забезпечують їх експлуатаційні можливості (зокрема, стійкість до стирання, хімічну стійкість до обробних розчинів, поліпшення розтікання і т.д.).

Барвники служать для фарбування шарів, що необхідні для візуального контролю якості його нанесення і для полегшення контролю копіювально-формного процесу при виготовленні друкарських форм.

3. Різновиди копіювальних слоїв. (С/О)

Література:

Полянский H.H., Карташева O.A., Надирова Е.Б. Технология формных процессов: Учебник / H.H. Полянский, O.A. Карташева, Е.Б. Надирова: Моск. гос. ун-т печати. — М.: МГУП, 2007. — 366 с.

Вимоги до копіювальним верствам

До копіювальним верствам пред'являються наступні вимоги:

1. Здатність світлочутливої композиції при нанесенні на підкладку утворювати беспористые, тонкі полімерні плівки (1,5-2,5 мкм);

2. Гарна адгезія до основи;

Адгезія відноситься до поверхневих явищ та характеризує опір порушення контакту двох різнорідних тел. Адгезійні властивості плівки копіювального шару оцінюються роботою відриву, витраченої на одиницю площі поверхні підкладки. У адгезії полімерних плівок визначальну роль грають сили молекулярного взаємодії, а також істотний вплив на формування адгезійного контакту вносять електричні сили, що виникають на поверхні підкладки.

Адгезія плівки копіювального шару формується при нанесенні копіювального розчину на підкладку, саме тоді відбувається встановлення контакту, залежить від сил міжмолекулярної тяжіння і змочування поверхні підкладки копіювальним розчином. Адгезія шару визначається хімічною будовою світлочутливих і плівкоутворювальних компонентів копіювальних розчинів. Адгезія тим більше, чим менше розрізняються за розміром поверхневого натягу підкладка і шар. Адгезія шару повинна бути достатньою для проведення технологічного процесу виготовлення друкованої форми і не повинна ускладнювати процес видалення шару після виконання ним відповідних функцій. В технологіях, що передбачають збереження копіювального шару на поверхні форми, шар повинен володіти максимальної адгезією до підкладки. Адгезійний контакт шарів не повинен руйнуватися в процесі друку при тривалих циклічних навантаженнях.

Міцна адгезія копіювального шару до підкладки дозволяє покращити його захисні властивості в процесі виготовлення друкованої форми і підвищити тиражестійкість форми. Характеристикою адгезії певною мірою можуть служити міцнісні показники. Тому для її визначення використовуються в основному механічні методи - такі як згинання, скрегіт, стирання або вдавлення ділянки формної пластини з певним зусиллям і стирання поверхні копіювального шару аж до відшарування. При використанні стирання шар на пластину може наноситися у вигляді сітки певного розміру. При згинанні міцність зчеплення шару з підкладкою оцінюють кількістю балів (з п'яти) або числом подвійних перегинів. [2]

3. Зміна розчинності плівки у відповідному розчиннику в результаті дії УФ-випромінювання;

4. Копіювальні шари повинні володіти високою контрастністю що забезпечує чіткі краю друкованих і пробільних елементів, високу виділятиме і роздільну здатність, Забезпечують линиатуру 12-120 лін/см, товщину висиджують 12-100 мкм

Роздільна здатність R - це найважливіший кількісний показник якості відтворення графічної інформації. Вона характеризує здатність шару відтворювати окремо штрихові елементи зображення і оцінюється кількістю ліній (гранично створених при запису зображення) на одиницю довжини.

На відміну від фотографічних в копіювальних процесах формного виробництва немає затвердженого стандарту визначення R копіювальних шарів і критеріїв її оцінки. В більшості випадків в наукових дослідженнях і виробничій практиці R оцінюється частотою тієї найбільш високочастотної періодичної решітки, що складається з груп штрихів різних розмірів, які ще дозволяються. Решітка дозволяється, якщо штрихи та просвіти між ними розділені. Для більшої об'єктивності оцінки іноді вказується також величина допустимих відносних спотворень штрихов.При оцінкою роздільної здатності копіювальних шарів світу копіюють на формную пластину і після прояву на зображенні світи визначають розмір мінімально відтвореного висиджують, переданого окремо. Оцінюється R граничним кількістю штрихів на 1 мм (або см). На відміну від R виділяє характеризує здатність властивість шару передавати окремо стоять штрихові елементи, поряд з яким і немає інших штрихів або дрібних деталей. Оцінюється виділяє здатність розміром мінімального відтвореного висиджують і вимірюється в мм (мкм). Необхідність введення такого показника пов'язана з особливостями відтворення окремо стоїть висиджують порівняно з відтворенням в групі. [2]

Висока вибірковість прояви, тобто відсутність розчинності або незначне розчинення тих ділянок шару, які повинні залишитися на підкладці.

6. При нанесенні на підкладку повинні утворювати плівки заданої товщини.

Товщина копіювального шару впливає на проявляемость, захисні властивості, а також на міцність адгезійною зв'язку з підкладкою. Ефективним засобом, що впливають на адгезионную міцність копіювального шару до підкладки, є вибір оптимальних умов його формування. Чим більше товщина копіювального шару, тим проявляемость і захисні властивості шару вище.. З зменшенням товщини шару міцність адгезійного з'єднання, як правило, зростає, що пояснюється впливом внутрішніх напружень у шарі на величину адгезії.

7. Копіювальні шари повинні захищати підкладку від шкідливих впливів агресивних середовищ

Захисні властивості шару залежать від використовуваного в його складі полімеру і від ступеня його зшивання, яка може бути збільшена в результаті хімічної або термічної обробки. Надто висока температура обробки може призвести до зростання внутрішніх напружень у шарі (з-за зниження концентрації пластифікатора), що може стати причиною порушення цілісності плівки. Захисні властивості копіювального шару також визначаються умовами проведення копіювального процесу і залежать від величини експозиції і складу проявника.

На захисні властивості полімерних плівок впливають, в першу чергу, смачіваемость або не змочуваність поверхні виявляє, зволожуючим або іншими робочими розчинами. Якщо ці водні розчини, то зі збільшенням гідрофобності плівки її захисні властивості зростають. Впливає і величина рН робочих розчинів, оскільки ступінь їх проникнення залежить від розчинності плівкоутворювальної полімеру, що входить до складу шару. Смачіваемость копіювального шару обробними розчинами збільшується із зростанням мікронерівностей підкладки. [2]

8. Повинні бути економічними та екологічними

Для довготривалого зберігання і використання. Пластини рекомендується залежно від їх типу, як правило, 1-2 роки. Подальші зміни якісних показників формних пластин при перевищенні рекомендованого терміну зберігання пов'язані в основному з «старінням» копіювальних шарів. Під терміном «старіння» копіювального шару розуміють сукупність хімічних і фізичних перетворень, що відбуваються в системі шар-підкладка при зберіганні формних пластин або їх експлуатації, що призводять до втрати комплексу робочих властивостей. На практиці «старіння» копіювального шару проявляється в зміні світлочутливості, проявляемости і адгезії шару до підкладки.

Якщо при зберіганні формних пластин копіювальний шар піддається впливу багатьох факторів (тепла, вологи, кисню, механічних навантажень, впливу матеріалу формної підкладки), то вони створюють умови для ініціювання та розвитку різних хімічних реакцій, що впливають на збереження шару.

Збереження копіювального шару може бути повністю порушена також при зберіганні пластин у відкритій упаковці при актиничном освітленні. Для збереження властивостей копіювального шару необхідно виконувати вимоги умов транспортування та зберігання формних пластин, що враховують як атмосферні умови зберігання, так і час акліматизації пластин в цілісних упаковках перед їх використанням.

Збереження шарів на основі ФПК досягається нанесенням захисних плівок, покривають їх поверхню і перешкоджають дифузії летких речовин (у тому числі кисню повітря), а також захищаючих ФПС від механічних пошкоджень.

Методи визначення збереження копіювальних шарів зводяться до вимірювання і порівняльній оцінці сенситометричних, репродукционно-графічних і інших властивостей формних пластин після тривалого зберігання, або штучного старіння шляхом витримування при певній температурі і часу. Потрібно мати на увазі, що метод тривалого зберігання вимагає надто багато часу, а методи прискореної оцінки відрізняються великою неточністю. [2]

9. Володіти певною світлочутливістю.

Інтегральна (загальна) світлочутливість є заходом впливу актиничного випромінювання на копіювальний шар. Вона встановлює взаємозв'язок між стимулом, що викликають певні физико-хімічні перетворення в шарі, і величиною (або ступенем) сталися в ньому перетворень. З точки зору физико-хімічних перетворень, що відбуваються в шарі під дією випромінювання, світлочутливість повинна визначатися квантовим виходом (відношенням числа молекул фотохімічно перетворився речовини до числа поглинених квантів випромінювання) у поєднанні зі зміною стану утворилася продукту.

Інтегральна світлочутливість шарів дуже низька, тому при виготовленні друкарських форм використовують потужні джерела випромінювання. Спектральна чутливість в середньому 360 -430 нм.

Дата добавления: 2014-01-07