Контрольні запитання

Відповідність між різними адресами

Символьні адреси

Автономні ІР-адреси

Це спеціальні адреси, що зарезервовані для використання у локальних мережах. Вони зазвичай, використовуються в організаціях, які мають власну мережу IntraNet – локальну мережу з архітектурою і логікою Інтернет. Автономними адресами користуються і невеликі локальні мережі. Такі адреси за жодних умов не обробляються маршрутизаторами Інтернет.

Автономні адреси обираються з різних класів – А, В чи С.

Клас	Найменший номер	Найбільший номер	Кількість адрес
А	10.0.0.0	10.255.255.255	16 777 216
В	172.16.0.0.	172.31.255.255	65 536
С	192.168.0.0	192.168.255.255

Для забезпечення доступу користувачів до Інтернет в локальних мережах передбачено проксі-сервер (proxy server). В проксі-сервері втілено два мережних інтерфейси, тобто два мережних адаптери, один з яких є для Інтернет і має зовнішню ІР-адресу, що видав провайдер, інший є для локальної мережі і його адреса належить до діапазону внутрішніх автономних адрес. Між цими мережними адаптерами працює спеціальна програма, що вміє транслювати запити з локальної мережі в Інтернет і в зворотному напрямку.

Числові адреси є зручними для адміністрування, але для користувачів така адресація є незручною, тому для мереж різного масштабу існують символьні імена, які однозначно ідентифікують комп’ютер чи групу вузлів і зазвичай, мають змістовні назви – admin, student, decanat, site.ua.

Відповідністю між адресами різних типів займається служба розподілу адрес, яка може бути централізованою або розподіленою.

Для централізованого підходу в мережі виділяється один комп’ютер – сервер імен, в якому зберігається таблиця відповідності адрес різних типів (МАС, ІР, символьних). Решта комп’ютерів мережі звертаються до нього.

При розподіленому підході, кожний комп’ютер сам вирішує цю задачу. Перед початком передачі він відправляє до всіх вузлів широкомовне повідомлення, щоб відгукнувся власне вузол з заданою числовою адресою або символьним іменем. Запит отримують всі вузли, порівнюють вказану адресу зі своєю. Відгукується той вузол, де збіглася адреса і до нього скеровується повідомлення.

При розподіленому підході не потрібно виділяти сервер імен і задавати таблицю відповідності, але такі широкомовні повідомлення перевантажують мережу.

Централізований підхід застосовують у великих мережах, а розподілений – у невеликих.

1. Які вимоги висуваються до адресації вузлів та схеми її призначення?

2. Які функції покладено на широкомовні адреси?

3. Яка адреса є основною для отримання послуг локальної мережі?

4. Що позначає ІР-адреса комп’ютера?

5. Як розподіляються адреси за системою класів ІР-адрес?

6. Скільки байтів відведено для позначення номера мережі класу С?

7. Для чого введено автономні ІР-адреси?

8. Які дії покладено на ІР-адресу, перший октет якої є 127?

9. Як встановлюється відповідність між адресами різних типів?

10. Які функції покладено на сервер імен в локальних мережах?

Дата добавления: 2014-01-07