Вживання великої літери

План

Тема 8. Орфографічні норми текстів документів

ДАНІ ДЛЯ АНАЛІЗУ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ РЕСУРСІВ

ЗАГАЛЬНІ ДАНІ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+, –)
1. Товарна продукція, тис. грн.			+ 3
2. Витрати основних матеріалів, тис. грн.			+ 152
3. Матеріаловіддача (1: 2)	1,8644	1,5384	– 0,326
4. Матеріаломісткість продукції (2: 1)	0,5364	0,65	+ 0,1136

Розрахунок впливу факторів

1. Зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:

152 тис. грн. ∙ 1,8644 = + 283,39 тис. грн.

2. Зміна матеріаловіддачі порівняно з планом:

– 0,326 ∙ 860 тис. грн. = – 280,36 тис. грн.

Разом: + 3,03 тис. грн.

Другий варіант розрахунків з використанням
показника матеріаломісткості продукції

1. Зміна суми матеріальних витрат на виробництво продукції:

152 тис. грн.: 0,5364 = + 283,3 тис. грн.

2. Зміна матеріаломісткості продукції порівняно з планом (зворотний вплив):

– (+ 0,1136) ∙ 1323 тис. грн.: 0,5364 = – 280,2 тис. грн.

Разом: + 3,1 тис. грн.

Проілюструвати вплив додаткових факторів можна за допомогою табл. 8.2.

Таблиця 8.2

Показник	За планом	Фактично	Відхилення (+, –)
1. Обсяг виробництва цементу, тис. т			+ 35
2. Залишок клінкеру на початок року, тис. т			+ 5
3. Вироблено клінкеру за рік, тис. т			+ 20
4. Використано клінкеру — всього, тис. т			+ 21
у тому числі:
— на виробництво власної продукції			– 10
— на поставку іншим підприємствам			+ 31
5. Залишок клінкеру на кінець року, тис. т			+ 4
6. Норма витрат клінкеру на 1т цементу, кг		769,23	– 30,77
7. Вихід цементу з 1 т клінкеру, т	1,25	1,3	+ 0,05

Спрощений розрахунок передбачає визначення впливу тільки двох факторів. Це:

1. Зміна кількості використаного клінкеру на виробництво власної продукції:

– 10 тис. т ∙ 1,25 т/т = – 12,5 тис. т.;

2. Зміна матеріаловіддачі:

+ 0,05 т/т ∙ 950 тис. т = + 47,5 тис. т.

Разом: + 35 тис. т.

Перший фактор має комплексний характер і узагальнює дію таких чотирьох факторів:

а) вплив понаднормативного залишку клінкеру на початок року:

+ 5 тис. т ∙ 1,25 = +6,25 тис. т;

б) вплив зміни обсягу виробництва клінкеру за рік порівняно з планом:

+ 20 т ∙ 1,25 = + 25,0 тис. т.;

в) вплив зміни залишку клінкеру на кінець року (зворотний вплив):

– (+ 4 тис. т) ∙ 1,25 = – 5 тис. т.;

г) вплив понадпланового продажу клінкеру іншим підприємствам галузі (зворотний вплив):

– (+ 31 тис. т) ∙ 1,25 = – 38,75 тис. т.

Разом: – 12,5 тис. т

Ці розрахунки можна виконати з використанням показника норми витрат на одиницю продукції таким чином:

1. Зміна кількості використаного клінкеру на виробництво власної продукції:

10 тис. т: 0,8 т/т = – 12,5 тис. т;

2. Зміна норми витрат на одиницю продукції (матеріаломісткості):

– (– 0,03077) · 1235 / 0,8 = + 47,5 тис. т,

у тому числі у складі першого фактора:

а) 5: 0,8 = + 6,25 (тис. т);

б) 20: 0,8 = + 25 (тис. т);

в) – 4: 0,8 = – 5 (тис. т);

г) – 31: 0,8 = – 38,75 (тис. т).

Усього: – 12,5 тис. т

Разом: + 25 тис. т.

Отже, резерви виробництва становлять 43,75 тис. т цементу (5,0 + 38,75).

1. Вживання великої літери.

2. Правила скорочень у текстах документів.

3. Позначення цифрової інформації в документах.

4. Позначення голосних у російських та в інших слов’янських власних назвах.

Література

1. Брусенская Л А. Учебный словарь лингвистических терминов. — Ростов н/Д.: Феникс, 2005. — 251 с.

2. Головащук С. Українське літературне слововживання. – К., 1995.

3. Губенко Л.Г., Немцов В Д., Чуприна М.О. Ділові папери в менеджменті: Навч. посіб. — К.: TOB "УВПК "Ексоб", 2003. — 272 с.

4. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. – К.: Либідь, 2001.

5. Загнітко А.П., Данилюк І.Г. Українське ділове мовлення: Професійне і непрофесійне спілкування. – Донецьк, 2006.

6. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х.: Торсинг, 2001.

7. Коломієць М.П., Молодова Л.В. Словник іншомовних слів. – К.: Освіта, 1998. – 190 с.

8. Михайлюк В.О. Українська мова професійного спілкування: Навч. посібник. – К.: ВД «Професіонал». – 2005.

9. Пономарів О.Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь. – 2001.

10. Потелло Н.Я. Українська мова і ділове мовлення: Підручник. – К.: МАУП, 1998. – 248 с.

11. Російсько-український словник-довідник «Порадник ділової людини» // Укл.: О.М.Коренга, Ю.С.Котиков, Н.О.Куземська та ін. – К.: Основи, 1995. – 320 с.

12. Сербенська О.А. Культура усного мовлення. Практикум: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури. – 2004.

В оформленні тексту велика літера вживається на початку певних його частин.

Якщо звертання закінчується знаком оклику, то перше слово після нього пишеться з великої букви: Вельмишановна пані Ольго Миколаївно! Просимо повідомити дату Вашого приїзду.

У ремарках-фразах і посиланнях, узятих у дужки, перше слово пишеться з великої букви: Україна ніколи більше не піде в московське ярмо (Бурхливі тривалі оплески).

Перші слова в рубриках після нумерації з дужкою (наприклад: 1), 2), 3)... або а), б), в )...) пишуться з малої літери, а в кінці ставиться крапка з комою:

Виважений і обґрунтований шлях до ринку, на мою думку, має включати такі етапи:

1) прийняття Верховною Радою України пакета за конів, що чітко регламентуватимуть ринок землі;

2) підготовку Кабінетом Міністрів нормативних ак-тів, які забезпечать реальну вартісну оцінку сільськогосподарських угідь;

3) формування розгалуженої сучасної інфраструктури ринку землі... (З газети).

Проте якщо нумерація використовується з крапкою (наприклад, 1. 2. 3.), то перші слова в рубриках пишуться з великої літери, а в кінці ставиться крапка:

Зважаючи на інтереси Української держави, українського народу, висуваємо перед Президентом України, законодавчою та виконавчою владою держави такі вимоги:

Дата добавления: 2014-01-07