Продуктивність праці, показники і методи її вимірювання

Продуктивність праці – найважливіший економічний показник, необхідний для визначення результативності трудової діяльності як окремого працівника так і колективу підприємства.

Продуктивність праці – показник, який показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю праці.

Вимірюється зіставленням результатів праці у вигляді обсягу виробленої продукції з витратами праці.

Залежно від прямого чи зворотнього співвідношення ціх величин існує два показники: виробіток та трудомісткість.

Найбільш поширеним і універсальним показником є виробіток продукції „В”, який визначається відношенням кількості виробленої продукції до витрат робочого часу на виробництво цієї продукції

В = , (6)

де Q – обсяг продукції, грн;

Тв – трудовитрати в годинах;

Ч – чисельність працівників, чол.

Залежно від одиниць вимірювання обсягу виробництва розрізняють три методи визначення виробітку: натуральний, вартісний, трудовий.

Натуральний – найбільш простий та достовірний, коли обсяг виробленої продукції вимірюється в натуральних вимірниках (тонах, метрах, штуках).

Перевагою цього методу є можливість зрівнювати показників продуктивності праці. Але з допомогою натуральних показників можливо вимірювати продуктивність праці лише в рамках окремих видах продукції.

Вартісний метод полягає у тому, що показник продуктивності праці вимірюється як співвідношення виробленої продукції, у грошовому вимірнику, до витрат робочого часу.

Трудовй метод характеризує динаміку продуктивності праці. На робочих місцях, бригадах, виробничих дільницях при випуску різноманітної продукції продуктивність праці вимирюється у нормо-годинах.

Наряді з виробітком широко використовується показник трудомісткості продукції „Тр” – це сума всіх витрат праці на виробництво одиниці продукції на даному підприємстві.

Тр = , (7)

де Q – обсяг продукції, грн;

Тв – трудовитрати в годинах;

Ч – чисельність працівників, чол.

Дата добавления: 2014-01-07