Тема. Олігополія

І. Терміни:

Олігополія – ринкова структура, в якій більша частина продажу здійснюється великими фірмами, кожна з яких спроможна впливати на ринкову ціну.

Характерні ознаки олігополії: 1) нечисленність фірм; 2) однорідна або диференційована продукція; 3) всезагальна взаємозалежність фірм; 4) значні переходи входження в галузь.

Дуополія – ситуація на ринку, коли пропозиція представлена лише двома постачальниками.

Модель Курно досягається на ринку за умов дуополії, коли кожне підприємство, що діє самостійно, вибирає такий оптимальний обсяг виробництва, який очікує від нього інше підприємство. Рівновага Курно виникає як точка перетину кривих реагування двох фірм.

Модель Штакельберга описує дуополію з таким розподілом ринкової влади між підприємствами, відповідно до якого одне з них реалізує поведінку лідера, тим часом як інше здійснює стратегію пристосування та корегує свою поведінку залежно від вибору, зробленого лідером.

Модель Бертрана описує ситуацію на ринку, за якої в умовах дуополії підприємства конкурують, знижуючи ціну товару та збільшуючи обсяг випуску. Стабільність рівноваги досягається тоді, коли ціна стає рівною граничним витратам, тобто досягається конкурентна рівновага.

Стратегії на ринку олігополії: 1) домінуюча – прийняття оптимальних рішень учасником, незалежно від дій конкурента; 2) недомінуюча – оптимальні рішення в залежності від того, що робить суперник.

Стратегія максиміну – дозволяє максимізувати мінімальний прибуток, гарантує уникнення значних втрат.

Дилема олігополістів – модель ціноутворення, відповідно до якої кожне підприємство, вирішуючи проблему регулювання цін, діє в умовах, що виключають співробітництво.

Лідерство в цінах – модель ціноутворення, в якій підприємство-лідер встановлює ціну, а інші учасники на неї орієнтуються.

Змова – домовленість між підприємствами в галузі з метою встановлення фіксованих цін та обсягів випуску.

Види змов: 1) явна – підприємства відкрито домовляються про рівень цін та обсяги виробництва; 2) неявна – домовленості, які не оформлюються офіційно.

Картель – організаційне об’єднання олігополістів за змовою відносно цін та обсягу виробництва з метою максимізації сукупного прибутку картелю.

Фактори впливу на проведення змов: 1) правові перешкоди; 2) кількість підприємств; 3) бар’єри вступу в галузь; 4) однорідність продукції; 5) різниця в попиті та витратах; 6) шахрайство; 7) спад ділової активності.

Цінова війна – циклічне, послідовне зниження ціни на товари з метою витиснення конкурентів з олігополістичного ринку.

Ціновий сигнал (мовчазна змова) – ціни встановлюються за лідером і не змінюють їх доти, доки лідер не проголосить нові.

Хижацьке ціноутворення – модель ціноутворення, використовується з метою відлякування нових підприємств, характерним є стрімке зниження цін, яке супроводжується недоотриманням прибутку.

Гра – взаємовідносини економічних суб’єктів у ситуаціях з визначеними правилами, коли необхідно приймати відповідальні рішення.

Теорія ігор – наука, що за допомогою математичних та статистичних методів досліджує поведінку учасників ситуацій, пов’язаних з прийняттям рішень.

Дата добавления: 2014-01-07