Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Виникнення й розвиток традиційного документознавства




Читайте также:
  1. Вивчення питання про темпи та розвиток економічної оцінки земель.
  2. ВИДИ ПАНІКИ І ПРИЧИНИ ЇЇ ВИНИКНЕННЯ
  3. Виникнення екологічного права як самостійної галузі права
  4. Виникнення і розвиток дрібнобуржуазної критики капіталізму. Сімон де Сісмонді, П‘ер Прудон
  5. Виникнення і розвиток людських ресурсів, історія розвитку кадрових служб.
  6. Виникнення і розвиток товарної біржі. Функції, права та обов'язки товарної біржі
  7. Виникнення козацтва. Запорізька Січ.
  8. Виникнення та припинення права спеціального природокористування
  9. Виникнення та розвиток кримінологічної віктимології
  10. Виникнення та розвиток регіонального спортивного руху та ігор
  11. Виникнення центральних емісійних банків

Різноаспектний аналіз складових документа (у першу чергу тексту) завжди слугував основою дослідження ряду наук. Так, аналітико-синтетичний метод дослідження за­стосовувався ще давньогрецькими логографами в VI ст. до н.е. для написання логосів (історій) на основі опрацюван­ня міських та храмових хронік.

Грецький філософ Геродот вивчав офіційні документи канцелярій Ахеменідів, перекладені на грецьку мову й по­ширені в полісах Малої Азії. Аристотель, учитель А. Маке­донського, цікавився не тільки семантичною характерис­тикою творів, а й їхньою структурою, внутрішньою формою й впливом на читача. У другій половині III ст. до н.е. александрійськими вченими зроблені висновки щодо архетипу текстів класичних художніх творів, створені й відредаговані їхні варіанти.

Значно підвищився статус документа, як юридичного акта, за умов феодального права, особливо коли це стосувалось питань володіння землею й людьми. Виникла не­обхідність у більш чіткій регламентації документів, захисті їх від підробок.

У 1276 р. побачила світ праця цюрихського каноніка Конрада з Муре під назвою «8атта сіє агіе ргозапсії», де розглядались питання перевірки документів на автен­тичність, можливості застосування підроблених печаток тощо. Потреба в постійному визначенні оригінальності стародавніх актів зумовила розвиток практичної диплома­тики, палеографії та сфрагістики.

У добу Відродження набуває поширення діяльність гу­маністів щодо вивчення й видання античних пам'яток, ви­користання їх для обґрунтування власних концепцій філо­софського політичного й правового характеру.

Прибічники первинної теорії знаходять найбільш відда­лені прообрази загальної науки про документ у працях Ж.Мобільона — основоположника «дворянського» докумен-тознавства, який пов'язав зародження цієї науки з почат­ком дослідження актових матеріалів на їх достовірність (к. XIV ст. — в Європі, к. XV ст. — в Росії); посібниках засновника бібліографії Конрада Геснера (чотиритомна праця «ВіЬНоІека ипіуегзаііз» (1545-1555 рр.); перших на­укових часописах (сер. XVII ст.) та спробах випуску рефе­ративних журналів (спочатку в Західній Європі (60-ті роки XVII ст.), а потім у Росії (20-30-ті роки XVIII ст.).

Формування наукових дисциплін про документ пов'яза­не також із розвитком центрів їх збереження. Вже в XV ст. у зв'язку з розширенням діяльності канцелярій відбу­вається відокремлення офіційних документів із єдиних сховищ манускриптів. Прикладом цього є створення в 1480 р. папської реєстратури («таємної бібліотеки» папи Сікса IV) та дещо пізніше Архіву державних паперів в Англії, куди стала передаватися на зберігання, окрім правових пам'яток, уся розпорядча, фінансова <га судова доку­ментація.

У 1571 р. побачили світ перші праці зі справочинства та архівознавства, серед яких показовою стала робота Якоба фон Раммінгена зі Штудгарта (Німеччина) під назвою «Про реєстратуру, її устрій та управління» і «Коротке повідомлен­ня про вид досконалої та повної реєстратури», де пропону­вався поділ існуючої документації на три групи. У подаль­шому рекомендації щодо класифікації документів за різними ознаками були опубліковані у Венеції в 1632 р.

У 1725 р., у зв'язку з необхідністю регламентації та упо­рядкування форм боргових зобов'язань, встановлення обов'язкових реквізитів, за наказом Петра І був прийнятий Вексельний статут, який набув поширення на території всієї Російської імперії.





Дата добавления: 2014-01-07; Просмотров: 345; Нарушение авторских прав?;


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Читайте также:



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2017) год. Не является автором материалов, а предоставляет студентам возможность бесплатного обучения и использования! Последнее добавление ip: 54.226.172.30
Генерация страницы за: 0.032 сек.