Загальні методичні прийоми СПТ тренінгу

Мета і завдання тренінгових груп.

Основні принципи психологічного тренінгу.

Соціально-психологічний тренінг: поняття, історія, принципи, методи.

Яка головна відмінність людини від інших живих істот?

2. Який з чинників соціалізації можна вважати найго­ловнішим?

3. Яка модель соціалізації переважає у нашому суспільстві?

4. Чи тривала соціалізація у Робінзона Крузо під час його перебування на безлюдному острові?

5. Завдяки чому людина стає особистістю?

6. Чи існує зв’язок між соціальною активністю і соці­альною мобільністю?

7. Чи може негативна поведінка конкретної особистості позитивно впливати на суспільні процеси і навпаки?

8. Якому з критеріїв соціальної активності ви надаєте переваги?

9. Яким чином краще впливати на поліпшення соціальної структури особистості?

1.Поняття «тренінг», «соціально-психологічний тренінг»

1.1.Поняття "тренінг", "соціально-психологічний тренінг"

Останні двадцять років XX століття, з точки зору психології, виділяються тим, що практична психологія з кожним роком усе ширше використовувала групові форми роботи, серед яких особливе місце займають тренінги. Вони є найбільш динамічними в розвитку методології й методів соціальної психології. Своєю ефективністю, конфіденційністю, внутрішньою відкритістю, психологічною атмосферою, індивідуальною й груповою рефлексією та іншими явищами тренінг приваблює всіх його учасників і зацікавлює тих, хто не брав у ньому участі.

Феномен тренінгу, особливо соціально-психологічного, насамперед у тому, що безпосередні учасники одержують таку підготовку, яка відповідає вимогам сучасного життя. Останні розв'язуються за допомогою тренінгів різних напрямків і шкіл.

Вважається, що перші тренінгові групи, спрямовані на підвищення компетентності в спілкуванні, були організовані учнями Курта Левіна в США й одержали назву Т-групи. Поняття "соціально-психологічний тренінг", яке зараз широко використовується в психологічній практиці, ввів Мандфред Форверг [105].

Соціально-психологічний тренінг одержав широке розповсюдження й у вітчизняній практиці. В 1982 році вийшла перша фундаментальна наукова праця Л.А. Петровської, присвячена теоретичним і методичним аспектам соціально-психологічного тренінгу [61].

СПТ спрямований на розвиток особистості, формування комунікативних умінь та навичок, засвоєння міжособистісної взаємодії. Саме СПТ є найперспективнішим методом психолого-педагогічної підготовки фахівців різних галузей, особливо тих, що пов'язані з різноманітними людськими контактами. Резуль­тати тренінгу не можна зводити лише до розвитку когнітивного компоненту (навчання), завдяки йому в кожного учасника формується адекватне розуміння самого себе і корекція само­оцінки, відбувається вивчення індивідуалізованих прийомів між­особистісної взаємодії для підвищення її ефективності й т.ін.

У психологічній науці склалося певне уявлення про поняття "соціально-психологічний тренінг". Так, у "Психологічному словнику" СПТ визначається як галузь практичної психології, що орієнтована на використання активних методів групової психологічної роботи для розвитку компетентності в спілкуванні [70].

Аналогічної точки зору притримується і Л.А. Петровська - "соціально-психологічний тренінг можна інтерпретувати як засіб розвитку компетентності у спілкуванні" [62, 9].

Практична психологія використовує декілька різ­номанітних тренінгових груп. Відмінність між ними не є суттєвою. Академік Т.С. Яценко метод активного соціально-психологічного навчання (АСПН) розглядає як подібний до СПТ, але зі своїми відмінностями. "Спільною є гуманістична орієнтація всіх психокорекційних процедур. До відмінностей можна віднести максимілізацію спонтанності групової взаємодії при АСПН і орієнтованість процедур на дослідження особистісної проблеми суб'єкта спілкування. Через виявлення особистих причин труднощів у спілкуванні ми намагаємося не тільки розширити самосвідомість педагога, але й вплинути на його установки, переорієнтувати увагу з власного "Я" на "Я" іншої людини.

З позицій АСПН використовують різноманітні напрями й методи соціально-психологічного впливу з метою розвитку в індивідів здібностей до ефективнішого соціального функціонування, а також підвищення їхньої психологічної культури і соціально-психологічної компетентності як суб'єктів спілкування [32].

Відомий фахівець з активних методів навчання Ю.М. Ємельянов зазначає: "<...> термін "тренінг" <...> повинен використовуватися не для позначення методів навчання, а для позначення методів розвитку здібностей до навчання або оволодіння будь-яким складним видом діяльності, і зокрема спілкуванням" [23, 89].

Провідний керівник тренінгів О.В. Сидоренко зауважує: "Я - за технолога; переконана, що вони не менш гуманні, ніж роздуми на тему гуманізму, поваги до іншої людини і т.ін. Використання технік в тренінзі - це досвід партнерства, коректності і, зрештою, — людяності і милосердя. Тренінг партнерських стосунків - це та назва тренінгу, який відображає його головний принцип" [83. 22]. На питання "Що таке принцип партнерських стосунків?" дає відповідь Н.Ю. Хрящєва. В її розуміні: "Партнерським, або суб'єкт-суб'єктним, спілкуванням є таке, при якому враховуються інтереси інших учасників взаємодії, а також їх почуття, емоції, переживання, визнається цінність особистості іншої людини" [ цит. за: 83, 22]. На сьогодні тренінги стали широко використовуватися не тільки в психології, айв інших науках (педагогіці, соціології, економіці, управлінні, медицині, конфліктології), тому зустрічаються різні трактування змісту поняття "тренінг". І.В. Вачков дає.робоче визначення тренінгу: "Груповий психологічний тренінг є сукупністю активних методів практичної психології, які використовуються для формування навичок самопізнання й саморозвитку. При цьому тренінгові методи можуть використовуватися як у рамках клінічної психотерапії при лікуванні неврозів, алкоголізму і соматичних захворювань, так і в роботі з психічно здоровими людьми, які мають психологічні проблеми, щоб надати їм допомогу в саморозвитку" [15, 21]. З точки зору практичної психології, автор розглядає тренінг як метод пізнання й саморозвитку особистості.

С.І. Макшанов розуміє поняття "тренінг" як "спосіб перепрограмування наявної у людини моделі управління своєю поведінкою й діяльністю". Тренінг визначається як процес створення нових функціональних утворень (або розвиток уже існуючих), які керують поведінкою, або як "група методів розвитку здібностей до навчання й оволодіння будь-яким складним видом діяльності" [44, 81]. С.І. Мак­шанов визначає також тренінг як багатофункціональний метод спеціальних змін психологічних феноменів людини, групи й організації з метою гармонізації професійного й особистісного буття людини [43].

Тренінг став міждисциплінарним методом, за допомогою якого вчені-практики розв'язують багато різноманітних актуальних проблем. Так, А.П. Ситніков розглядає тренінги як навчальні ігри, які є "синтетичною антропотехнікою, що

поєднує в собі навчальну й ігрову діяльність, яка проходить в умовах моделювання різних ігрових ситуацій <...>" [84, 144]. Антропотехніка трактується як складова акмеологічної практики, яка спрямована на перетворення "природно даних людині здібностей" (М.К. Мардашвілі), і формування на їх основі культурного феномена професійної майстерності. А.П. Ситніков виділяє три основних антропотехніки: научіння, учіння, гру. Акмеологія - нова галузь психологічної науки, яка вивчає професійну діяльність з точки зору проблеми підвищення її продуктивності, виявлення закономірностей і чинників удосконалення й досягнення вершин професійної майстерності.

А.П. Ситніков, наприклад, розуміє програмно-цільову спрямованість розробленого ним акмеологічного тренінгу "як його орієнтованість, як систему навчання й підготовки професійних кадрів на відтворення цілісного феномена професійної майстерності, характерної для конкретного виду професійної діяльності"².

У цьому контексті СПТ комунікативної компетентності може бути ефективним методом підготовки молодих фахівців до професійної діяльності.

У зв'язку з тим, що за останні роки тренінги набули широкого використання для підготовки фахівців різних галузей, то, звичайно, поняття "тренінг" має більш універсальне застосування порівняно з поняттям "соціально-психологічний тренінг". Разом з тим, у змісті зазначених вище понять є багато спільного, наприклад, методологія й методика їх ведення тощо.

І

1.2. Основні принципи психологічного тренінгу

Дата добавления: 2014-01-07