Умовні і графічні зображення будівельних елементів на планах цехів і дільниць

Стіни, перегородки, вікна і підлоги

Колони, балки і ферми

Основа і фундаменти будівель

Лекція 2. Основні будівельні елементи.

Тема:5. Основи проектування будівельних частин АРП і СТОА

Література: Бабусенко С.М. Проектирование ремонтних предприятий – М.:Колос, 1985. стр. 172 - 187

Основи будівель і споруд|споруджень|. Шар ґрунту, що сприймає масу всієї будівлі, називають основою. Будівлі і споруди при будівництві треба розташовувати на достатньо міцному ґрунті, щоб уникнути нерівномірного осідання і руйнування. По структурі ґрунти діляться на скельні, піщані, глинисті, лісовидні, рослинні, насипні і змішані. Нормальним вважають|лічать| ґрунт, що допускає навантаження 0,20...0,25 МПа.

Рослинні, насипні і змішані ґрунти допускають навантаження не більше 0,05 МПа, тому вони можуть служити основою при товщині їх шару не менше 2 м.

Піщані і глинисті ґрунти допускають навантаження в межах 0,15...0,45 МПа. Тиск, що допускається, на глинистий ґрунт знижується із збільшенням його вологості, а на піщаний ґрунт — із зменшенням його грануляції і збільшенням вологості

Ґрунт з гравію допускає навантаження до 0,3...0,8 МПа, а скельний грунт — до 0,8...5,0 МПа.

Структуру ґрунту визначають по зразках узятих з бурових свердловин або шурфів. Якщо на місці будівництва опинився грунт з припустимим низьким тиском то його зміцнюють або змінюють місце будівництва. Грунт основи може бути зміцнений вібрацією, нагнітанням цементних і хімічних розчинів, гравієм або щебенем, а при необхідності устроєм спеціальних фундаментів.

Фундаменти будівель і споруд Підземну частину будівлі (споруди) яка передає навантаження на основу, називають фундаментом, а поверхню фундаменту, яка безпосередньо передає навантаження на основу — підошвою фундаменту.

Залежно від структури грунту основи, характеру діючих на фундамент навантажень, глибини промерзання ґрунту і глибини залягання ґрунтових вод, а також залежно від комунікацій, підвалів і типу промислової будівлі, проектують наступні види фундаментів: стрічкові, стовпчасті, свайні і суцільні.

Стрічкові фундаменти проектують для безкаркасних будівель в умовах слабких або ґрунтів, що просідають і при великих тимчасових навантаженнях. Їх виконують із збірного або монолітного залізобетону.

Збірні стрічкові фундаменти роблять з крупних бетонних і залізобетонних блоків різних розмірів (мал. 49). Розміри блоків визначають розрахунком або приймають типові.

Суцільні стрічкові фундаменти є суцільними монолітними залізобетонними плитами.

Стовпчасті фундаменти проектують переважно для каркасних одноповерхових і багатоповерхових будівель і споруд

Для кожної колони каркаса роблять окремий збірний фундамент, що складається з декількох елементів: підколонника із стаканом під колону, опорної фундаментної плити і бетонного стовпчика для опори фундаментних балок (мал. 50). Стакан 8 і підколонник 2 роблять конусними і за розміром більше перетину колони у верхній частині на 150 мм і по днищу стакана на 100 мм. Глибина стакана повинна бути не менш найбільшого розміру поперечного перетину колони, а товщина днища — не менше 200 мм. Товщина стінок стакана повинна бути 200...250 мм. Після установки колони в необхідне положення зазор між поверхнею колони і стінками стакана закладають бетоном на дрібному гравії.

Свайні фундаменти проектують в умовах слабких і водонасичених ґрунтів або в умовах високого розташування рівня ґрунтових вод. Промисловість випускає фундаментні сваї квадратного або круглого (трубчастого) перетину.

Сваї спочатку забивають в положення, передбачене проектом, і потім їх верхні частини вирівнюють і зв'язують монолітним або збірним залізобетонним ростверком, який одночасно служить підколонником (мал. 51). Вибір довжини свай залежить від глибини слабого ґрунту. Забивають сваї до щільного ґрунту, іноді на декілька десятків метрів.

Використання свайних фундаментів знижує до мінімуму обсяг земляних робіт, трудомісткість процесу і скорочує терміни будівництва, тому такі фундаменти доцільно проектувати навіть в умовах, коли ґрунт основи дозволяє створювати стрічкові і стовпчасті фундаменти.

Суцільні фундаменти є суцільною монолітною залізобетонною плитою під всією будівлею або спорудою завтовшки не менше 500 мм. Такі фундаменти проектують за несприятливих геологічних і гідрологічних умов.

Дата добавления: 2014-01-07