Кровообіг плода і новонародженого. Позаутробний кровообіг

Роки 400—500

Вік ЖЄЛ, мл

5—7 років 800—1000

8—10 років 1350

14 років 1800

15 років 2500
Дорослий 3000—5000

Визначення ЖЄЛ можливе у дітей з 5—6 років за допомогою спірометра. Визначають максимальну кількість повітря, що види­хається у трубку спірометра після максимального вдиху. З віком ЖЄЛ збільшується, зростаючи також в результаті тренувань.

Відносна хвилинна ємність дихання (на 1 кг маси тіла) внаслідок прискореного дихання у дітей значно більша, ніж у дорослого: від народження до 3 років — 200 мл, в 11 років — 180 мл, у дорослого — 100 мл.

Тип дихання у новонародженого і дитини на першому році життя діафрагмальний, або черевний, з 2 років дихання змішане — діафрагмально—грудне, а з 8—10 років у хлопчиків — черевне, у дівчаток — грудне. Ритм дихання у дітей раннього віку нестійкий, паузи між вдихом і видихом нерівномірні. Це пов'яза­но з незавершеним розвитком дихального центру і підвищеною збудливістю вагусних рецепторів. Дихання регулюється дихаль­ним центром, до якого надходять рефлекторні подразнення від гілок блукаючого нерва. Збудливість дихального центру регулю­ється корою великого мозку і ступенем насичення крові вуглеки­слотою. З віком кіркова регуляція дихання вдосконалюється.

Газообмін у легенях немовляти енергійніший, ніж у дітей старшого віку та у дорослих. Він складається з трьох фаз: 1) зов­нішнього дихання — обміну через альвеоли легень між атмосфе­рним повітрям (повітрям навколишнього середовища) і легене­вим повітрям; 2) легеневого дихання — обміну між повітрям ле­гень і кров'ю (пов'язане з дифузією газів); 3) тканинного (внутрішнього) дихання — газообміну між кров'ю і тканинами.

Правильний розвиток грудної клітки, легень, дихальних м'язів дитини залежить від умов, у яких вона росте. Для зміцнення її здоров'я і нормального розвитку органів дихання, запобігання захворюванням органів дихання необхідно, щоб дитина протягом тривалого часу перебувала взимку і влітку на свіжому повітрі. Особливо корисні рухливі ігри на повітрі, спорт, фізичні вправи.

.

2. ОРГАНИ КРОВООБІГУ

Серце і великі судини починають формуватися на 2-му тижні життя ембріона. На 3-му тижні серце функціонує у вигляді прос­тої трубки, через яку кров проходить суцільним потоком. З кінця 2-го місяця внутрішньоутробного періоду встановлюється пла­центарний кровообіг. Кров, насичена киснем і поживними речо­винами, надходить від матері до плода по пупковій вені, що відходить від плаценти і міститься в пупковому канатику разом з двома пупковими артеріями. Після проходження через пупкове кільце плода пупкова вена ділиться. Кілька її гілочок ідуть до печінки, а основна частина продовжується у вигляді венозної аранцієвої протоки, що впадає в нижню порожнисту вену, в яку вливається венозна кров і від нижньої половини тіла.

Відносно багата киснем кров нижньої порожнистої вени над­ходить у праве передсердя, далі з нього через овальний отвір у ліве передсердя, лівий шлуночок і аорту, а з неї — до всіх органів і тканин. У ліве передсердя надходить дуже невелика кількість венозної крові від легеневих вен з легень, які не функціонують, що істотно не позначається на газовому складі крові лівого пе­редсердя. У праве передсердя, крім нижньої порожнистої вени, впадає верхня порожниста вена, яка несе венозну кров з верхньої половини тіла.

З правого передсердя кров надходить у правий шлуночок і попадає в легенову артерію. Лише незначна частина цієї крові надходить у мале коло кровообігу і по легеневих венах повертає­ться у ліве передсердя. Більша частина крові з легеневої артерії через відкриту артеріальну протоку, що ніби є її продовженням, скидається в кінцеву частину аортальної дуги, опиняючись майже повністю в низхідній аорті. Венозна кров збирається у пупкових артеріях, що піднімаються по задній поверхні передньої черевної стінки і проходять через пупкове кільце, і через пуповину досягає плаценти, де здійснюється газообмін.

Отже, особливості внутрішньоутробного плацентарного кро­вообігу такі: здійснення газообміну в плаценті, наявність сполу­чень між великим і малим колом кровообігу (овальний отвір між передсердями, відкрита артеріальна протока), вищий рівень тиску в малому колі кровообігу порівняно з великим у зв'язку з посиленим опором кровоточу в судинах легень, що не функціонують, наявність зародкових кровоносних шляхів (венозної аранцієвої протоки, пупкової вени, пупкових артерій тощо).

Позаутробннй кровообіг. З моменту народження дитини плацентарний кровообіг припиняється. Починає функціонувати мале коло кровообігу. Протягом перших 2—3 днів життя відбувається функціональне, а через кілька місяців і анатомічне закриття овального отвору й артеріальної протоки. Зародкові кровоносні шляхи поступово облітеруються. У новонародженого формується позаутробний кровообіг.

Анатомо-фізіо логічні особливості серцево-судинної систе­ми. Маса серця новонародженого відносно більша, ніж у дорос­лого, і становить 25 г. Стінки його тонкі. Через високе стояння діафрагми воно набуває лежачого положення. Коли дитина пере­буває у вертикальному положенні, серце під час опускання діафрагми починає набувати косого положення. У новонародже­ного розміри передсердь відносно більші порівняно зі шлуночка­ми. Після народження дитини збільшується навантаження на лівий шлуночок, зростає робота, яку він виконує. Якщо у новона­родженого стінки шлуночків майже однакової товщини, то вже на кінець 1-го місяця життя починається інтенсивне зростання маси і порожнини лівого шлуночка. На кінець 1-го року життя стінка лівого шлуночка в 2,5 разу товща, ніж правого. Правий шлуночок і праве передсердя збільшуються повільніше.

Товщина стінки правого шлуночка у новонароджених стано­вить 4,5—5 мм, у підлітків — 6—7 мм, а товщина стінок лівого шлуночка — відповідно 4,5—5 мм і 12 мм. До 13—14-річного віку маса лівого шлуночка збільшується в 17 разів, а маса правого — лише в 10 разів. Співвідношення товщини стінки лівого і правого шлуночків у новонародженого 1:1, а в 15--річному віці — 2,7:1.

Така нерівномірність збільшення маси спостерігається і в інших відділах серця. Воно швидше росте в довжину, ніж у ши­рину. Міокард у новонароджених складається з тонких, погано розділених міофібріл з великою кількістю овальних ядер. Попе­речної смугастості м'язових волокон немає. Сполучна тканина лише з'являється. Еластичних елементів дуже мало. Ендокард має пухку будову. З віком м'язові волокна стовщуються, зменшується кількість ядер, їхня форма стає паличкоподібною. З'являється поперечна смугастість міофібрил, стовщується сполучна тканина. Для дітей раннього віку характерне багате кровопостачання сер­ця, між правою і лівою коронарними артеріями є значна кількість анастомозів. Місткість русла коронарних судин лише за перший рік життя збільшується в 1,5 разу.

Поступово розвивається і диференціюється нервова тканина серця. У новонароджених спостерігається відносна перевага розгалужень симпатичних нервів у серцевому м'язі над розгалужен­нями блукаючого нерва. Надалі вплив блукаючого нерва на сер­цеву діяльність поступово посилюється. З 2—3 років життя пере­важає вагусна регуляція діяльності серця.

Нерівномірність розвитку різних частин серцево-судинної си­стеми порівняно з фізичним розвитком дитини може призвести до функціональних порушень, особливо у підлітковому віці. Найінтенсивніше серце росте на 1-му році життя, до 2—3 років і в період статевого дозрівання.

Артерії у дитини дещо ширші, ніж у дорослих. З віком про­світ їх трохи звужується. Вони відносно вузькі. Діаметр вен і ар­терій у новонароджених приблизно однаковий (у дорослих діаметр вен удвічі більший). Добре розвинена у дітей і капілярна сітка. У ранньому дитячому віці капіляри легень, нирок, шкіри і кишок ширші, ніж у наступні періоди життя.

Кровоносні судини новонародженого через недостатній роз­виток м'язових і еластичних волокон мають тонкі стінки. Протя­гом перших 5 років дуже інтенсивно росте середній м'язовий шар і дещо повільніше — внутрішній. Зовнішній шар, найтовщий у новонароджених, з віком стає тоншим.

Судини найінтенсивніше ростуть на 1-му році життя, їх роз­виток завершується до 12 років.

Легеневий стовбур у дітей до 10 років ширший за аорту, потім просвіт їх зрівнюється; у період статевого дозрівання аорта стає ширшою.

Ємність шлуночків у дітей з віком збільшується дещо швидше, ніж просвіт артерій, тому співвідношення між ємністю серця і просвітом артерій у новонароджених значно менше, ніж у підлітків.

До настання періоду статевого дозрівання ємність серця збільшується майже в 12 разів, а окружність аорти — тільки в 3 рази.

Серцево-судинна система у дітей характеризується відносно більшою масою серця і шириною його отворів, ширшим просвітом судин порівняно з дорослими і меншою зношеністю через відсутність хронічних інтоксикацій (алкоголь, нікотин) та хронічних інфекцій. Це зумовлює більшу функціональну здатність серця дитини порівняно з серцем дорослих.

Дата добавления: 2014-01-07