Валютний контроль і відповідальність за порушення валютного законодавства

Важливим засобом реалізації валютної політики держави є валютний контроль.

Валютний контроль — це урядова система нагляду за обміном іноземної валюти в країні, тобто регулюван­ня обсягу готівки в іноземній валюті та її обмінного курсу на інші валюти.

Валютний контроль здійснюється в таких формах: документальним оглядом, який грунтується на аналізі бухгалтерської фінансової та статистичної звіт­ності, що надається установам НБУ; за допомогою інспекційних перевірок банків; застосуванням до банків та інших осіб заходів впливу за порушення ними валютного законодавства. Валютному контролю в Україні підлягають валютні операції за участю резидентів і нерезидентів, а також зобов'язання про декларування валютних цінностей та іншого майна резидентів, яке перебуває за межами України.

Метою валютного контролю є забезпечення додер­жання валютного законодавства під час здійснення ва­лютних операцій. Для досягнення мети валютного кон­тролю органи валютного контролю в межах своєї компетенції визначають відповідність здійснюваних валютних операцій чинному законодавству і наявності необхідних для них ліцензій та дозволів; перевіряють виконання резидентами зобов'язань в іноземній валюті перед державою, а також зобов'язань про продаж іно­земної валюти на внутрішньому ринку України; обґрунтованість платежів в іноземній валюті; перевіря­ють повноту й об'єктивність обліку та звітності з ва­лютних операцій, а також з операцій нерезидентів у ва­люті України. Органи, що здійснюють валютний контроль, наділені повноваженнями вимагати та одер­жувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банків­ських рахунків в іноземній валюті в межах своїх прав, а також про майно, що підлягає декларуванню. Органами валютного контролю в "Україні є Кабінет Міністрів України, Національний банк України та інші органи.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного кон­тролю" (п. 2 ст. 13) уповноважені банки також викону­ють функції агента валютного контролю, метою якого є запобігання проведенню резидентами і нерезидентами незаконних валютних операцій. На уповноважені бан­ки покладені повноваження щодо визначення відповід­ності здійснюваних валютних операцій чинному зако­нодавству і наявності необхідних ліцензій і дозволів, проведення перевірок обґрунтованості платежів у ва­люті резидентами і нерезидентами, перевірки повноти та об'єктивності обліку та звітності про валютні опера­ції та/або інформування уповноваженими банками у випадках та в порядку, встановленому законодавством, відповідних державних органів про порушення резидентами і нерезидентами валютного законодавства та дотримання ними актів органів валютного контролю.

Чинне валютне законодавство передбачає різні види правопорушень, за скоєння яких банки, фінансові ус­танови, резиденти і нерезиденти несуть відповідаль­ність.

До таких порушень належать: відсутність звітності, несвоєчасне подання або пе­рекручення звітності про валютні операції; здійснення валютних операцій з порушенням встановленого порядку (здійснення валютних операцій без генеральної чи індивідуальної ліцензій НБУ, пору­шення строків розрахунків з валютних операцій); неподання органам валютного контролю докумен­тів та інформації, пов'язаних із здійсненням операцій з валютними цінностями; незаконне приховування в інших державах ва­лютних цінностей та порушення порядку їх декла­рування; невиконання уповноваженими банками доручень щодо купівлі-продажу іноземної валюти тощо. Чинне законодавство України передбачає такі види юридичної відповідальності посадових осіб та грома­дян, винних у порушенні правил про валютні операції: кримінальну, адміністративну, фінансову, матеріаль­ну і господарсько-правову відповідальність. Специфічним видом є фінансова відповідальність, встановлена за порушення порядку виконання опера­цій з торгівлі-продажу іноземної валюти. Згідно зі ст. 23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в редакції Закону від 1 червня 2000 р. до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахунки за товари (послуги), а саме, ви­користання цінників та прейскурантів, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одини­цях, які не є грошовою одиницею України, за рішен­ням відповідних органів державної податкової служби застосовуються фінансові санкції — штраф у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний виставлений цінник на товар (меню, прей­скурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях.

Контрольні питання:

1. Правовий режим валютних операцій в Україні.

2. Система органів валютного регулювання.

3. Валютний контроль.

4. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

Рекомендована література

1. Про Національний банк України: Закон України від 20 травня 1999 року

2. Декрет Кабінету Міністрів України про систему валютного регулювання і валютного контролю від 19.02.1993р. №15-13

3. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квіт­ня 2001 року // Офіц. вісн. України. - 2001.- № 20.- Ст. 828.

4. Про обіг векселів в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 року.

5. Про затвердження Положення про впровадження пластикових карток міжна­родних платіжних систем у розрахунках за товари, надані послуги та при видачі готівки: Постанова Правління Національного банку України від 24 лютого 1997 року № 37 // Офіц. вісн. України. - 1997,- № 13.- С. 88-96.

6. Про затвердження Інструкції про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті: Постанова Правління Національного банку Ук­раїни від 18 грудня 1998 року № 527 // Офіц. вісн. України. - 1999.- № 1.- Ст. 23.

7. Про затвердження Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України: Постанова Правління Національного банку України від 03.12..2003 р. № 520.

8. Про затвердження Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на територіі України як засобу платежу: Постанова Правління Національного банку України від 14.10.2004 р.

9 Про затвердження Порядку подання податковим органам Повідомлення про відкриття (закриття) рахунків в установах банків: Наказ Державної податкової адміністрації України від 1 серпня 2001 року № 306 // Офіц. вісн. України. - 2001.-№ 44.- Ст. 1996.

10Про затвердження Положення про порядок емісії платіжних карток і здійс­нення операцій з їх застосуванням: Постанова Правління Національного банку України від 27 серпня 2001 року № 367 // Офіц. вісн. України. - 2001,- № 47.-Ст. 2105.

11 www.rada.com.ua

Дата добавления: 2014-01-07