Переробка відходів виробництва кальцинованої соди

При виробництві кальцинованої соди аміачним методом на 1 т продукції як основний відхід утвориться 8-12 м³ дистильованої рідини, що містить 200-250 кг/м³ сухого залишку. Складування цих відходів організують у спеціальних шламонакопичувачах (білих морях), що займають 300-350 і більше гектарів земельних ділянок у районі розта­шування содових заводів. При збереженні відходів у шламонакопи­чувачах з часом відбувається їхнє поступове зневоднення.

Твердий залишок дистильованої рідини (дистильований шлам) у сухому вигляді являє собою ясно-сіру масу щільністю близько 970 кг/м³, що на 70-80 % складається з часток розміром 0,1-0,2 мм. Його сполука залежить від якості використовуваних у содовому виробництві сиро­винних матеріалів, деяких технологічних та інших факторів. Таким чином, твердий залишок дистильованої рідини містить ряд оксидів, що являють собою частини сполук силікатних систем, які мають в'яжучі властивості. Це вказує на принципову можливість одер­жання в'яжучих матеріалів на основі цих відходів содового вироб­ництва. При цьому недостача у дистильованому шламі кремнеземис­того компонента вимагає його компенсації, наприклад, кварцовим піском.

У країнах СНД розроблені різні варіанти технології в'яжучих мате­ріалів на основі дистильованих шламів содових виробництв. Відпо­відно до найпростіших з них дистильований шлам, вологість якого становить 25-30 %, екскаватором відбирають зі шламонакопичувача, підсушують і потім подрібнюють із кварцовим піском (82,2-86,3 % Sі0₂) у кульовому млині. Одержуваний при цьому продукт являє собою безклінкерний в'яжучий матеріал автоклавного твердіння з досить складним хімічним складом.

Однак присутність у перероблюваних відходах содового вироб­ництва таких ефективних мінералізаторів, як СаС1₂ і гіпс, сприяє знач­ній інтенсифікації процесів мінералоутворення під час випалу. Продук­том випалу є сірий сипучий матеріал з розмірами зерен 1-2 мм. Його охолоджують у барабанному холодильнику до 90 °С і відправляють на склад готової продукції. На основі одержуваних на Стерлитамакському заводі в'язких будівельних матеріалів організоване вироб­ництво силікатної цегли за традиційною (як при використанні вапна) технологією.

Таким чином, наявний виробничий досвід вказує на ефективність утилізації дистильованих шламів содових виробництв як сировини для виробництва безцементних в'яжучих матеріалів.

Поряд з перерахованими напрямками утилізації дистильованих шламів содових виробництв перспективним вважають їхнє викорис­тання для заміни цементу у виробництвах асфальтобетонів і за деякими іншими технологічними напрямками.

Література:

1. Зубік С.В. Техноекологія: Навч. Посісібник. – Львів: Оріяна – Нова, 2007.

2. «Основи екології» В.А. Батлук: Київ 2007 р.

3. Запольський А.К., Салюк А.І. «Основи екології» Київ 2005 р.

4. «Утилизация и рекуперация отходов» Краснянский М.Е.: Донецк 2003 р.

5. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навч. посіб.- К.: Т-во «Знання». 2002,-203 с.

6. Закон України «Про відходи». Президент України Л.Кучма. м. Київ. 5 березня 1998 року. №187/98-ВР.-24 с.

7. Геологічне середовище антропогенної екосистеми. Деякі чинники техногенезу. /Шнюков Е.Ф./Октан-принт. Кр.Ріг.-2002.-112 с.

8. Симоненко В.И., Дуганов Б.Г. Утилизация жидких отходов обогащения флюсовых известняков //Нові технології та обладнання по переробці промислових відходів і їх медико-екологічне забезпечення: зб. Матеріалів конференції,-К.: Товариство "Знання" України, 2001. - С. 114-

9. Квитка В.В., Кушанова Л.Б., Яковлева Е.П. Переработка лежалых хвостов обогатительных фабрик Восточного Казахстана //Горный журнал.- 2001.-№9.-С.57-61.

10. Кучаев В.А., Базилевский A.M., Петров C.B. Отходы производства- потенциальный источник сырья //Горный журнал,-1997.-№4.-С.48-51.

Дата добавления: 2014-01-07