Синхронне введення-виведення

Введення-виведення у режимі користувача

Обробка помилок

У підсистемі введення-виведення під час роботи виникають різні помилки, які можна віднести до кількох категорій.

- Помилки в програмному коді введення-виведення (доступ до відсутнього при­строю, недопустимі дії із пристроєм тощо). Реакцією на такі помилки звичай­но є повернення коду помилки в застосування. Введення-виведення при цьо­му зазвичай не виконують (найнебезпечніпшм видом помилки в цьому разі буде виконання операції із невірним пристроєм, оскільки така операція може відповідати коректній, але зовсім іншій операції для цього пристрою).

- Помилки, викликані апаратними проблемами. Серед них розрізняють:

- викликані тимчасовими причинами (високе навантаження на мережу, сиг­нал «зайнято» для модему); для цих помилок звичайною реакцією є по­вторна спроба виконання введення-виведення;

- що вимагають втручання користувача (відсутність дискети в дисководі, від­сутність паперу у принтері); за такої помилки зазвичай потрібно попроси­ти користувача виконати певні дії;

- викликані некоректною роботою апаратного забезпечення (збій контроле­ра, дефектні сектори на диску); у цьому разі важливим є надання користу­вачу (який може виявитися представником служби технічної підтримки фірми-розробника пристрою) якомога більше повної інформації про по­милку (зазначимо, що після деяких таких помилок продовження роботи системи може стати неможливим).

У програмному забезпеченні передача докладних відомостей про помилку є го­ловним завданням підсистеми введення-виведення у разі виникнення проблеми.

Тут зупинимося на взаємодії підсистеми введення-виведення із процесами режи­му користувача та на різних методах організації введення-виведення з режиму користувача.

У більшості випадків введення-виведення на рівні апаратного забезпечення керо­ване перериваннями, а отже є асинхронним. Однак використати асинхронну об­робку даних завжди складніше, ніж синхронну, тому найчастіше введення-виве­дення в ОС реалізоване у вигляді набору блокувальних або синхронних системних викликів, подібних до read(), wrlte() або fcntl (). Під час виконання такого викли­ку поточний потік призупиняють, переміщуючи в чергу очікування для цього пристрою. Після завершення операції введення-виведення і отримання всіх да­них від пристрою потік переходить у стан готовності та може продовжити своє виконання.

Однак синхронне введення-виведення підходить не для всіх застосувань. Тут можна навести ті самі приклади, які описані в розділі 3 під час вивчення переду­мов до внесення паралелізму у застосування (розділ 3.2). Зокрема, воно не підхо­дить для таких категорій програм:

- серверів, що обслуговують багатьох клієнтів (отримавши з'єднання від одного

- клієнта, потрібно мати можливість відразу обслуговувати й інших);

- застосувань, що працюють із журналом (після виклику функції записування в журнал потрібно продовжити виконання негайно, не очікуючи завершення виведення);

- мультимедійних застосувань (відіславши запит на читання одного кадру, пот­рібно одночасно показувати інші).

Для вирішення цієї проблеми запропоновано кілька підходів

- Багатопотокова організація введення-виведення

- Введення-виведення із повідомленням

- Асинхронне введення-виведення

- Порти завершення введення-виведення

Дата добавления: 2014-01-07